Пономаренко Л.Е., Риковська І.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Бюджетування дебіторської заборгованості

 

З метою планування, контролю й прийняття рішень сьогодні на багатьох великих підприємствах використовують  такий процес як управлінський облік.

Необхідність ведення управлінського обліку зумовлена тим, що: - на відміну від фінансового обліку він відображає реальний стан підприємства і не розрахований на зовнішніх користувачів; - інформація в управлінському обліку  може бути надана до запитання;  - управлінський облік об’єктом дослідження має підприємство в цілому та його структурні підрозділи; - в управлінській бухгалтерії докладно конкретизується облік доходів та витрат.

Процес планування, контролю та  аналізу діяльності підприємства реалізуться за допомогою інструментів фінансового менеджменту, зокрема такого як  бюджетування - процес складання і ухвалення бюджетів.

Головною метою бюджетування є забезпечення виробничо-комерційного процесу необхідними грошовими ресурсами[3].

Вагомий внесок у розробку теоретичний й методологічних основ бюджетування внесли такі вітчизняні вчені як Ф. Бутинець[1], Д. Ісаєв[2], П.Попов[2], О. Красова[4], , М.Корінько[5] та багато інших. У наукових працях цих вчених висвітлена значна кількість теоретичних та практичних питань стосовно бюджетування. Але залишається ряд невирішених питань, одним з яких є те, що мало хто виділяє окремо проблему бюджетування дебіторської заборгованості на підприємстві.

Метою даної роботи є уточнення теоретичних положень, розробка методичних та організаційних рекомендацій щодо використання бюджетування дебіторської заборгованості з метою покращення фінансового управління на вітчизняних підприємствах.

Необхідність забезпечення контролю за розмірами дебіторської заборгованості є однією з важливих причин постановки бюджетування.

Дебіторська заборгованість, як відомо, відноситься до високоліквідних активів підприємств. Разом з тим великий обсяг простроченої та безнадійної дебіторської заборгованості істотно підвищує витрати підприємства, приводить до зменшення фактичної виручки, рентабельності і ліквідності оборотних засобів, зниження зрештою його фінансової стійкості.

Контроль за розміром дебіторської заборгованості здійснюється не тільки за допомогою бюджету руху грошових коштів, але і за допомогою розрахункового балансу. Однак реальний рух грошей може бути відстежений тільки в бюджеті руху грошових коштів.

У баланс дебіторської заборгованості необхідно ввести наступні дані:       

• залишки дебіторської заборгованості на початок періоду;

• суму заборгованості минулих періодів до отримання в поточному періоді;                 

• надходження від продажів і надходження в погашення іншої заборгованості поточного періоду;

• аванси видані в поточному періоді по постачаннях майбутніх періодів;

• заборгованість по продажах поточного періоду до погашення в наступному періоді;

• залишки дебіторської заборгованості на кінець періоду.

Дебіторська заборгованість у бюджетному балансі розраховується, виходячи з даних бюджету продажу та графіка очікуваних грошових надходжень.

Дебіторська заборгованість на кінец періоду = дебіторська заборгованість на початок періоду + вартість відвантаженої, але не сплаченої продукціїнадходження грошових коштів за раніше відвантажену продукцію[4].

На рисунку 1 представлено блок-схему формування бюджету дебіторської заборгованості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Сформовано План погашення ДЗ

 

 
                              

 

 

 


Рис.1 – Процес формування Бюджету дебіторської заборгованості

Якщо порівняти управлінський облік з фінансовим, то процес бюджетування можна ототожнювати з резервуванням. Мета цих процесів одна і та сама, але спосіб розрахунку інший. Згідно ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість», величина резерву сумнівних боргів визначається або на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів, або розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

При висновку і плануванні контрактів з покупцями, підприємство визначає баланс дебіторської і кредиторської заборгованості для забезпечення оптимальної платоспроможності.

Отже, впровадження процесу бюджетування на підприємствах дозволить: поліпшити фінансові результати на основі управління прибутком і витратами; поліпшити платоспроможність підприємства на основі ефективного управління грошовими потоками; підвищити якість та оперативність прийняття управлінських рішень; узгоджувати, координувати дії окремих підрозділів і відділів підприємств.

Література:

1. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік: курс лекцій: навч. посіб. [для студ. спец. 7.050106 “Облік і аудит”] / Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевська, Н.В. Герасимчук / Житомирський інженерно-технологічний ін-т. – Житомир : ПП “Рута”, 2000. – 448 с.

2. Бюджетирование: от теории – к автоматизации [Електроний ресурс] / Д. Исаев, П.Попов. Режим доступа: http://www.lanit.ru/press/articles.wbp?docid= 08d03434-11f0-4168-9589-bac67b73c797

3. Википедия: свободная энциклопедия. Понятие «бюджетирование» Электронний ресурс/Режим доступа: http://ru.wikipedia.org

4. О.С. Красова. Бюджетирование и контроль затрат: теория и практика. Электронний ресурс/Режим доступа: http://www.e-reading.org.ua/bookreader. php/130924/Krasova-Byudzhetirovanie_i_kontrol zatrat A teoriya_i_praktika.html.

5. Корінько М.Д. Бюджетування в системі управлінського обліку корпоративних обєднань http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/2009_ 3/15.pdf

6. П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. N 237.