Экономические науки/ 15.Государственное регулирование экономики

 

Корнієнко С. М.

Харківський національний економічний університет, Україна

Історичний аспект дослідження податкового навантаження

 

Податки історично є найдавнішою фінансовою категорією, передумовами виникнення якої вважають розвиток та удосконалення товарно-грошових відносин, дію економічних законів вартісного розподілу і перероз­поділу          та функціонування держави. Саме по­датки виступають основним джерелом фінансового забезпечення вказаних функцій і завдань.

Сучасні дослідження у сфері оподаткування та, зокрема, податкового навантаження, мають переважно прикладний характер. Відсутність комплексних теоретичних досліджень податкового тягаря є значною перешкодою при аналізі характеру впливу оподаткування та пошуку шляхів вдосконалення функціонування податків.

Метою статті є комплексний аналіз різних теорій оподаткування           та систематизації поглядів різних наукових течій.

Дослідженню згаданих проблем присвячені праці  таких науковці,               як В. Андрущенка, Ш. Бланкарта, В. Вишневського, І. Здобувач, Л. Здобувач,           А. Лаффера, І. Луніної, І. Озерова, У. Петті, А. Пігу, В. Пушкарьової,                 Е. Селігмана, А. Соколовської, М. Теліщука та ін.

Термін "податкове навантаження" в економічній літературі з'явився практично одночасно з першими дослідженнями податків. Видатні вчені-економісти розробляли питання податкового навантаження та обґрунтовува­ли його порогові значення. Вважаємо доцільним згрупувати результати їхніх                         досліджень за такими етапами: емпіричний, статистичний та аналітичний.

Прихильниками емпіричного були А. Сміт, У. Петті, П. Леруа-Бальє,        Р. Стурм, Д. Рікардо та ін. Вадою їхніх досліджень була відірваність обґрунтованих ними оптималь­них рівнів оподаткування від динамічності економіки, обсягів видатків бю­джетів та інших чинників. Вони робили спробу емпіричними методами визначити ту частину вільного доходу, яка могла бути спрямована на задоволення державних витрат без шкоди для економіки.

Основоположник теорії оподаткування У. Петті вивчав проблему розподілу тягаря податків та пропонував оптимальну, на його погляд, систему оподаткування - пропорційну, за якої кожен громадянин повинен сплачувати податки відповідно до рівня свого доходу. Петті під поняттям "податкове навантаження" розумів загальну суму коштів, яку необхідно мобілізувати до державної казни у вигляді податків [4].

Першим систематизував податкову теорію А. Сміт. Він розглядав проблему податкового навантаження, вивчаючи взаємозв'язок між рівнем податкового тягаря та бюджетними доходами. Вчений стверджував, що низький рівень оподаткування сприятиме розвитку і розширенню господарської діяльності, що обумовить збільшення бази оподаткування та податкових надходжень. Термін "податкове навантаження" Сміт розглядав як частку конкретного податку та загальної суми усіх податків у доходах платників. Саме А. Сміт вперше відокремлює проблему пошуку опти­мального варіанта оподаткування [1,2].

У працях класиків фінансової думки немає чіткого визначення і тлумачення категорії "податкове навантаження". Але можна з упевненістю стверджувати, що цей період зародження та розвитку фінансової думки і теоретичних засад оподаткування заклав фундамент для сучасного розуміння сутності податкового навантаження.

У XVIII ст. уперше було порушено питання визначення рівня податкового тягаря. Саме у цей час і починається статистичний етап дослідження податкового навантаження.

Численні дослідження щодо обрахунку рівня податкового навантаження було узагальнено А. Вагнером. Вчений досліджував проблеми відношення бюджету до доходів. Він встановив певну залежність, яка засвідчує: чим більша частина чистого доходу вилучається з державно-господарських підприємств, тим вищими можуть бути державні витрати в абсолютній сумі і відносно національного доходу [3].

Наприкінці ХІХ ст. К. Віксель здійснив обґрунтування основних принципів оподаткування та розподілу податкового навантаження. Основою оподаткування він пропонував вважати принцип рівності між платежами державі (податками) та отриманими послугами з боку держави. Віксель запропонував дотримання принципу пропорційності в процесі оподат­кування - більші податки мають сплачувати ті, у кого найбільші можливості платити [1].

Дж. Кейнс був прихильником прогресивного оподаткування. На його погляд, значні заощадження лише перешкоджатимуть зростанню економіки, а, отже, їх потрібно оподатковувати, причому із застосуванням прогресивної шкали ставок. [4].

Таким чином, представники статистичного етапу зробили істотний вклад у дослідження питань оптимальності податкового навантаження. Дослідження рівня оподаткування для різних економічних суб’єктів та визначення його порогового значення мають важливе значення і сьогодні.

Засновником аналітичного етапу був професор Каліфор­нійського університету А. Лаффер. Він у середині 70-х років ХХ ст. обґрунтував і графічно дослідив пряму залежність між прогресивністю оподаткування, доходами бюджету та оподатковуваною частиною національ­ного виробництва, довівши, що зміна податкових ставок зумовлює зміни в ді­ловій активності, безпосередньо впливаючи на економічні стимули [4].

Сучасний етап розвитку фінансової науки характеризується наявністю численних праць вчених, присвячених визначенню економічної сутності податкового навантаження, впливу податкового навантаження на різні сфери життя та методиці його обрахунку на різних рівнях.

Отже, ще починаючи від класиків економічної теорії, західна фінансова думка приділяє величезну увагу розробці раціональної податкової структури. На основі поглядів економістів різних напрямків на проблему оподаткування за­хідні були розроблені такі критерії оптимального податкового навантаження:

-                   ефективність (податкове навантаження повинно мінімально впливати на відносні ціни та розподіл ресурсів);

-                   рівність (оподаткування повинно бути справедливим та однаковим для усіх економічних суб’єктів);

-                   прозорість (податкове навантаження повинно бути чітко визначеним, простим та зрозумілим для платника податків);

-                   обґрунтований загальний рівня податкового навантаження (повинні існувати обмеження, яку може вилучати уряд у вигляді податків).

Систематизація теорій оптимального оподаткування дає змогу обґрунтувати процес вибору тієї чи іншої податкової політики та вивести основні засади побудови податкової системи. Для цього дослідження варто зосередити в напрямі систематизації підходів до оцінювання податко­вого тягаря, аналізу розподілу податкового навантаження та виокремлення основних напрямів реформування вітчизняного податкового механізму.

Отже, розробка комплексних теоретичних досліджень податкового навантаження стане важливим кроком до визначення ефективності функціонування податків, наслідків їх дії та відповідно сприятиме подальшому вибору шляхів удосконалення вітчизняної податкової системи.

 

Література:

1.  Здобувач І.А. Еволюція теорій податкових фінансів // Науковий вісник, 2005. - №15.4. - С. 215-223.

2.  Здобувач Л.Ю. Науково-теоретичні підходи до трактування  поняття оптимального оподаткування  // Науковий вісник НЛТУ України, 2010. -  №20.1. - С. 239-245.

3.  Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов. - М.: Информ. - М., 1996. - 184с.

4. Теліщук М. До питання податкового навантаження на економіку // Наука молода, 2008. - №9. - С. 116-120.