Право. История государства и права

Муза І.М., Кондратьєв В.О.

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского, Украина

Актуальні проблеми методологічних підходів у дослідженнях державно - правових явищ

Аналіз розвитку процесу державотворення і розбудови України як самостійної держави, розвитку теорії держави та права як науки, виявляє необхідність розвитку методологічної основи наукових досліджень. Для різних сфер державної та правотворчої діяльності є актуальним питання щодо вирішення ряду методологічних та концептуальних підходів до вирішення проблем, теоретичних досліджень у сферах державно - правової діяльності.

На цю проблему звертали увагу багато вчених України та інших держав, які наголошують, що без належного теоретичного та методологічного забезпечення складно досягти новизни в результатах досліджень державно -правових явищ.

На сучасному етапі досліджень у сфері державотворення і державного управління формується нова теорія й методологія, які зможуть дати поштувх подальшому розвитку суспільства на базі нових наукових парадигм, де основою є теорія вивчення й розвитку людини та її здібностей. Основними працями, які сприяють формуванню теорії, є праці таких вчених: Г.Альтшуллєр, В.Розін, Є.Кубко, В.Селіванов, В.Цвєтков та ін.

Проблема виділення та подальшої розробки методології дослідження соціальних процесів набуває особливої актуальності у зв`язку з тим, що в Україні ще приймаються державно - управлінські рішення, яким бракує системності, обгрунтованості та стратегічності.

Формування нової теорії права має тенденції до зміни об`єкта та предмета права, тому ці питання необхідно розглядати у широкому розумінні. Необхідно більш чітко визначити предмет державно - правової організації соціальних систем, а право слід розглядати як основну складову цієї організації.

У правовій науці існують традиції, які ефективні до певної межі, після якої слід зостосовувати нові підходи, грунтуючись на нових методологіях. Цю межу наша країна пройшла, але технологічних змін відбулося дуже мало. Зважаучи на складність державно - правових систем і явищ методологія має відповідати останнім досягненням науки. Шляхом для застосування нових методологічних підходів стає визначення: об`єктом правознавства є суспільна діяльність; ідеальним об`єктом є модель або теоретична модель реального об`єкта, знання про діяльність, пов`язану з правом.

При проведенні наукових досліджень необхідно спиратись на сучасну методологію. Найбільш сучасними підходами до дослідження соціальних процесів і систем є: організаційний підхід, системна миследіяльнісна методологія (СМД), теорія вирішення винахідницьких завдань, суб`єктивістський та технологічний підходи. Головне завдання наукових досліджень - додавати в правовій науці до традиційного класичного підходу нових сучасних методологій.

Визначення об`єктом правової наукової діяльності спонукає до застосування в правових дослідженнях СМД - методології. СМД - методологія може бути технологічною основою правознавства або складовою, що охоплюється категорією «правова організація», яка означає набуття певної якості за допомогою та у сфері дії права.

Основою наукоої діяльності є тенденції щодо побудови ідеальних об`єктів і теорії. Ідеальні об`єкти - це інтелектуальні конструкції (схеми), що зовнішньо проявляються у функції моделей стосовно конкретних об`єктів права, які теорія береться описати. Оскільки змінюються способи мислення, з часом змінюються й принципи конструювання таких ідеальних об`єктів.

Головними напрямами створення сучасної концепції державно - правової організації соціальних процесів і систем є: розвиток інтелектуальної культури; перехід на превалювання культурних основ в організації діяльності; поглиблене дослідження теорії поля (взаємодія основних елементів соціальних систем); перехід на суб`єктну парадигму в організації соціальних процесів і систем; превалювання суб`єктного підходу над нормативно - діяльнісним; орієнтація на створення підсистем безперервного розвитку діяльності соціальної системи;

дослідження суб`єктів організовування та управління; орієнтація на врахування забезпечення безпеки як об`єктів, так і суб`єктів соціального управління.

Реалізація визначених напрямів повинна здійснюватись в Україні шляхом опанування розвитоку і впровадження сучасноих методологій як у дослідження так і у безпосередньо державно - правовій діяльності. Методологія досліджень правових наук в Україні розвивається самостійно, поступово, а на це необхідно розуміння, час, увага та ресурси.

Більшість сучасних українських вчених - правознавців звертають увагу на необхідність застосування системного підходу, до формування нових методологій юридичного дослідження, але далі проголошення такої необхідності, зазвичай, справа не йде, а в більшості випадків при здійсненні наукових досліджень про методологію взагалі не згадують.

Література:

1. Розин В. Методология : становление и современное сосояние : учеб. Пособ. - М., 2007. - с.382.

2. Селиванов В.М. До проблеми методологічного забезпечення теоретичного аналізу державотворення і правотворення в Україні // Право України. - 2006. - №4. - с.21 - 28.