Географія та геологія/ 8. Економічна географія

К.і.н. Олексієвець Т.І.

Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету

ТЕОРІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМ РОЗСЕЛЕННЯ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА

Польський простір формується у процесі постійних змін. Його гетерогенний характер визначає просторові умови розвитку, взаємодію суспільно – господарського розвитку і розміщення господарства, його вплив на природне середовище та вплив економічних перетворень на подальший розвиток суспільства. Ця об¢єктивно зумовлена залежність розвитку вказує на необхідність раціоналізації регіонального господарювання.

З усіх постсоціалістичних держав Східної Європи, вивченню перспектив розселення (як у теоретичному, так і конструктивно-прикладному плані) в останні роки найбільша увага приділяється у Польщі. Численні варіанти і концепції вдосконалення розселення розробляються польськими вченими, як складова частина плану територіально- економічного розвитку країни [1].

Розроблена та отримала визнання теоретична концепція помірної поліцентричної концентрації економічного розвитку (лінійно-вузлова система). Її суть у активному формуванні просторової структури країни, головними ланками якої повинні стати крупні міські агломерації (орієнтовно 25), а також міські центри загальнодержавного значення. Ряд агломерацій буде формуватися за полосним принципом – вздовж основних ліній інфраструктури. Концепція поліцентричної концентрації виходить з того, що в умовах Польщі нині є нереальною деконцентрація за множиною невеликих міст, як і надмірна концентрація соціально-економічної активності на відносно невеликих територіях з інтенсивним розвитком одного чи кількох центрів. У зв"язку з цим викликає сумніви правильність попередніх концепцій розвитку розселення, що передбачають розвиток великої кількості середніх міст та обмеження темпів зростання крупних міст [4].

Поряд з теоретичними та методичними дослідженнями велику увагу в Польщі приділяють розробці конкретних пропозицій (схем) перспективного розселення країни. Ознайомлення з деякими з них дає уяву про оригінальність і широту підході до проблем удосконалення розселення.

Так колектив варшавських архітекторів (М. Будзиньский та інші) запропонував проект розселення для Польщі, виходячи з думки, що просторове середовище повинне лише задовольняти запити людини у області житла, праці та сфери обслуговування, але також створювати сприятливі умови для її відпочинку. Це потребує застосування нових форм організації простору, що в свою чергу викликає необхідність виявлення таких просторових та функціональних форм подальшого розвитку розселення, котрі б дозволили позбавитися диспропорцій, що накопичилисяу ході розвитку “точкових” міст. Цій меті на думку авторів, найбільше підходить так звана модель “лінійної концентрації" з виділенням ареалів раціонального розселення. Її основу складає кільце, яке створює ареали з найбільш сприятливими перспективами розселення, і розміщені поза кільцем крупні регіональні центри - Лодзь, Познань, Ольштин, Белосток. Контури кільця визначають наступні ареали першочергової лінійної концентрації розселення: долина середньої Вісли (Варшава - Плоцьк - Влоцлавек – Торунь - Бидгощ), русло Вісли (Гдиня - Гданськ - Ельблонг), Щецін - Поліце - Зелена Гура – Вроцлав - Бжег, Краків – Тарнув – Жешув [6].

Концепція розвитку розселення країни К. Дзевоньського передбачає формування приблизно 30 міських агломерацій (метрополітенських районів) з середньою площею 10 тис. км². Зона пливу центрального міста (величиною не менше 150 – 200 тис. жителів) буде охоплювати у середньому територію радіусом 60 км. У майбутньому такі агломерації стануть складовою частиною єдиного мегаполісу Польщі [5].

Одним з найбільш оригінальних та радикальних є проект розвитку розселення О. Хансена, що запропонував лінійно - безперервну систему (ЛБС) організації простору. Головний елемент ЛБС - багатофункціональна структура (лінія), що складається з трьох паралельних ліній, пов¢язаних поперечними транспортними магістралями: основна лінія – житлова (включає у себе житло та підприємства побутового обслуговування, нешкідливі у санітарно- гігієнічному відношенні промислові підприємства); сільськогосподарська лінія (сільськогосподарські угіддя, ліси, підприємства харчової індустрії) та промислова лінія [2].

ЛБС універсальні за масштабами застосування: вони можуть охоплювати всю країну, регіон (воєводство), місто чи жилий район. Великий розмах виділяє проект використання ЛБС щодо країни у цілому у вигляді чотирьох житлових ліній меридіального напрямку - від берегів Балтики до Карпат - в обхід крупних агломерацій. На думку О. Хансена, спочатку ЛБС будуть доповнювати мережу міст, що вже склалася (перехідний період), а у майбітньому поступово її замінять.

Література

1. Batorowicz Z., Nalewajko J., Suliborski A. Polska w Europe./ Z. Batorowicz - Warszawa: Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1998.- 272 s.

2. Benjamin Chinitz (ed.) City and Suburb./ Chinitz Benjamin - Englewood Cliffs, N. J.: Prentice- Hall, Inc., 2004. – P. 212-213.

3. Gerald A. Carlino. Productivity in Cities: Does City Size Matter?/ Carlino A. Gerald //Bussines Review. 1997. December. P. 3-12

4. Jedraszko A. General principles of the perspective development of urban agglomeration in Poland/A. Jedraszko - “Geographia Polonica”, Warszawa, 1987, N.37 – P. 76-82

5. Kozierdzki K. Koncepcja planu przestrzennego zagospodarowania kraju/ K. Kozierdzki - Biuletyn KPZK PAN, z.85. Warszawa, 1974. – s.140-149

6. Leszczycki S., Eberhardt P., Herman S. Aglomeracje miesko- przemyslowe w Polsce. 1966 – 2000/ S. Leszczycki. Biuletyz KPZK PAN, z.67. Warszawa, 1991. – s.112-115