Філіпчева Г.О., Тихоненко В.В.

Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара

«Особливості  мотиваційно-смислової сфери особистості хворих на алкоголізм першої і другої стадій»

 Актуальність теми дослідження. Алкоголізм не можна розглядати лише як вузько медичну проблему. З одного боку, це наслідок певного соціального та соціально-психологічного дисфункціонування, а з іншого - причина різноманітних проблем як макро-, так і мікросоціальної характеру. Медичний аспект проблеми алкоголізму є найбільш вивченим, проте, психологічні чинники формування також вкрай важливо враховувати при профілактиці, діагностиці, лікуванні (психотерапії) алкоголізму.

Мета дослідження: вивчення особливості мотиваційно-смислової сфери особистості хворих на алкоголізм I і II стадії.

  Теоретичну і методологічну основу роботи складають теоретичні відомості про мотиваційну сферу особистості [11; 13], ціннісно-смислову сферу особистості [4, 8; 14]. А також праці різних авторів про особливості особистості хворих на алкоголізм [3; 6; 10].

Новизна роботи полягає в тому, що в більш комплексному вигляді, ніж робилось до цього, досліджено структуру та ієрархічну організацію мотиваційних, смислових і ціннісних проявів особистості алкоголіків у порівнянні першої стадії з другою.

Організація і процедура експерименту

 Для того, щоб найбільш точно вивчити цікаву для нас ціннісно-смислову сферу ми провели психодіагностику випробовуваних, скориставшись наступними методиками:

1.                     Тест сенсожиттєвих орієнтацій (СЖО) Леонтьєв Д.О.

2.                     Методика "Ціннісні орієнтації" М. Рокича

3.                     Методика визначення мотивації споживання алкоголю (МПА) [3]                                           

Досліджувані. 

Для проведення експериментального дослідження було сформовано дві групи, по 20 чоловік в кожній, з першою та другою стадією алкоголізму.

Стать в обох групах чоловіча, інші показники (вік, професія) представлені однаково.

Результати та їх обговорення

 1. Порівняємо показники за методикою СЖО обох стадій.

Таблиця 1

Порівняння результатів I і II стадії алкоголізму

Стадія

алкоголізму

ОЖ

Цілі

Процес

Результат

Локус конт-

ролю Я

 

Локус контролю - життя

Перша

9

3

6

5

1

3

Друга

7

1

2

1

0

2

     

Аналізуючи різницю в результатах можна сказати, що осмисленість життя (ОЖ) на другій стадії алкоголізму нижче, ніж на першій. Причому осмисленість спрямована на минуле, тоді як у першій стадії ще на сьогодення і (хоч і частково) на майбутнє. На другій стадії практично немає цілей на майбутнє, тоді як на першій стадії вони все-таки ще присутні. На відміну від першої стадії, де досить присутня задоволеність минулим і теперішнім  життям, на другій стадії спостерігається незадоволеність нею, емоційна не насиченість, відсутність інтересу. Хворі обох стадій характеризують себе як слабких особистостей. Однак, якщо на першій стадії є хоч якийсь запорука того, що особа буде діяти у відповідності з власним уявленням про сенс життя, то на другій стадії цього немає. Більше того, на другій стадії просто немає цього самого подання, як немає і віри у свободу вибору людини. Тим самим особи другої стадії позбавлені майбутнього через те, що не вірять у здатність контролювати власне життя, не вірять у свободу власного вибору і не мають уявлення про сенс життя. Тобто вони не живуть, а як би «доживають».

2. Методика визначення мотивації споживання алкоголю (МПА).

 Таблиця 2

Порівняння мотивації споживання алкоголю

в осіб I і II стадії алкоголізму (по 9 шкалами)

шкали

1.Традиційні мотиви

2.Субмісивні мотиви під-порядкування

3.Псевдокуль-турні мотиви

4.Гедоністичні мотиви отримання задоволення

5.Атарактичні – зняти негативні емоції

6.  Мотиви гіперактивації поведінки

7. "Похмільна" мотивація

8. Адитивні мотиви, "жага" алкоголю

9. Мотиви самоушкодження

I

9

6

9

5

5

2

2

1

1

II

8

4

4

6

7

6

6

5

4

 

Таблиця 7

Порівняння мотивації споживання алкоголю

в осіб I і II стадії алкоголізму (по 3м групам мотивів)

Групи мотивів

 

Стадія

Соціально-психологічні

Особистісні

Патологич-на мотивація

Загальна вираженість мотивації

I

24

12

4

40

II

16

19

15

50

 

Отже, порівнюючи дані першої і другої стадії, можна говорити про те, що на ранніх етапах зловживання алкоголем головну роль відіграють соціальні мотиви, які в другій стадії менш актуальні. Слід так само відзначити, що за наявності хворобливої залежності від алкоголю (на II стадії) високі показники по 1 і 2 групи мотивів служать лише прикриттям (так зване "алкогольне алібі") патологічного потягу до алкоголю. Від першої до другої стадії явно зростає група особистісних, персональних мотивів споживання алкоголю, особливо мотив гіперактивації поведінки (прагнення вийти зі стану нудьги, психологічної "порожнечі", душевної бездіяльності або бажання посилити ефективність своєї поведінки).

Найбільша різниця видна в третій групі мотивів. Патологічна мотивація зростає від першої до другої стадії більше, ніж у 3 рази. Проявляються раніше не присутні мотиви істинного потягу до алкоголю, прагнення пити на зло собі та іншим, а також похмільна мотивація.

Загальна вираженість мотивації також збільшується від першої до другої стадії, переходячи з «прояву зловживання алкоголем» у «хворобливу пристрасть, зловживання».

3. Методика "Ціннісні орієнтації" М.Рокіча

Таблиця 3

Ієрархії термінальних цінностей у I і II стадії алкоголізму

Назва цінності

1 Активне діяльне життя

2 Життєва мудрість

3 Здоров’я

4 Цікава робота

5 Краса природи і мистецтва

6 Любов

7 Матеріально забезпечене життя

8 Наявність хороших і вірних друзів

9 Суспільне визнання

10 Пізнання

11 Продуктивне життя

12 Розвиток

13 Розваги 

 

14 Свобода

 

15 Щасливе сімейне життя

16 Щастя інших

17 Творчість

 

18 Впевненість у собі

Ранги I стадії

11

13

5

1

17

3

2

15

6

4

7

8

18

14

9

 16

 10

 12

Ранги II стадії

9

10

1

2

 16

3

4

5

 15

17

 11

12

 14

6

7

 13

 18

8

Таким чином можна сказати, що алкоголіки I стадії прагнуть до набуття професії, а в II стадії цінності особистого життя переважають над цінностями професійної самореалізації.

 Особи I, і II стадії - залежні люди (як від алкоголю, так і від інших людей). Проте на першій стадії прагнення до людей виражено набагато яскравіше, так як залежність більшою мірою спрямована на людей, на другій же стадії потреба в залежності реалізується за рахунок алкоголю.

 На першій стадії є тенденції прагнення до розвитку і пізнання. На другій - стає нецікава професійна реалізація, а все більше цікавить хворого він сам: його здоров'я, любов (щоб його любили, а не засуджували) і т.д. Особи на другій стадії засуджуються соціумом, тому  прагнуть самотності, тим більше, що потреба в залежності реалізується в алкогольній залежності.

 Розглянемо в порівняльній таблиці ієрархії інструментальних цінностей алкоголіків I і II стадії.

 Таблиця 4

Ієрархії інструментальних цінностей у I і II стадії алкоголізму

Назва цінності

1 акуратність

 

2 вихованість

3 високі запити

 

4  життєрадісність 

 

5 старанність

6 незалежність

 

7 непримиренність до недоліків у

 себе та інших

8 освіченість

 

9 відповідальність

10 рационалізм

 

11 самоконтроль

 

12 сміливість у відстоюванні своєї       думки, поглядів

 

13 тверда  воля

 

14 терпимість

 

15 широта полгядів

 

16 чесність

 

17 ефективність у справах

 

18 чуйність

 

Ранги I стадії

2

1

17

3

13

16

12

7

10

14

6

15

18

8

5

9

4

11

Ранги II стадії

3

1

18

6

5

2

17

12

4

14

8

  11

10

9

16

7

13

15

 

Отже ми можемо сказати, що як на I так і на II стадії алкоголізму на перших же місцях стоять формальні якості, які виховуються в дитинстві і, мабуть із-за залежності від старших, виступають на перший план (те, що значуще для авторитетної особи, то значуще і для залежного від нього особи). Таким чином обидві стадії характеризують залежний тип особистості.

 Коло інтересів від I до II стадії алкоголізму стискається, про широту поглядів і високих запитах мова вже не йде.

Якщо на I стадії цінності спілкування домінують над етичними цінностями і ще більше над цінностями справи, то на II стадії етичні цінності стоять на першому місці, далі - цінності спілкування, потім цінності справи. Це говорить нам про процес зменшення значущості соціуму і спілкування для другої стадії і все більшу формалізацію відносин цих осіб з оточуючими.

          Отримані дані можуть бути використані фахівцями соціальних служб, а також практичними психологами з метою надання психологічної підтримки і допомоги алкоголікам з урахуванням особливостей їх системи відносин і цінностей. Знаючи особливості мотиваційно-смислової сфери таких осіб можна давати психологам наступні поради: потрібно орієнтувати алкоголіків на соціальне спілкування, таким чином вони будуть затримуватися довше на першій стадії і у них буде більше широка мотиваційна сфера; потрібно шукати для таких осіб (індивідуально) сенс життя, тоді не потрібно буде заглушати безглуздість життя алкоголем; шукати з ними цілі на майбутнє можливість для особистісного розвитку.

             Література:

1.                     Братусь Б. С: Психологический анализ изменений личности при алкоголизме. – М.: Изд-во Моск. ун– та, 1974. – 95 с.

2.                     Братусь Б. С. К изучению смысловой сферы личности. — Вестн. Моск. ун-та. Сер. XIV. Психология, 1981, № 2 С.46-55.

3.                     Завьялов В.Ю. Мотивация потребления алкоголя у больных алкоголизмом и у здоровых / Психологический журнал. - 1986. - № 5.- C.102-111.

4.                     Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентации (СЖО). 2-е изд. — М.: Смысл, 2000. —  18 с.

5.                     Маслоу А. Мотивация и личность. Спб.: Евразия, 1999.- 478 с

6.                     Меньшикова Е.С., Ямпольский Я. Т. Патогенез, клиника и лечение алкоголизма. - М.: Мысль, 2006.- 348с.

7.                     Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. – М.: Педагогика, 1986. –   408 с.   

8.                     Ценностно-смысловая сфера личности / Учебное пособие. - Кемерово: Кемеровский государственный университет, 1999. – 92 с.