Филологические науки /6. Актуальные проблемы перевода

Кравцова Н.Ш.

ДВНЗ «Національний гірничий університет»,Україна

Особливості перекладу ілюстративного матеріалу науково-технічних текстів (когнітивний аспект)

Окремим типом текстів науково-технічного стилю є ілюстровані технічні тексти. Це можуть бути тексти різних жанрів, але найбільш яскравими ілюстрованими текстами є тексти промислової реклами. У промисловій рекламі поєднується строгий виклад технічного змісту (опис конструкцій машини або технологічного процесу) з власне рекламним викладом, що визначається комерційним призначенням рекламних виробів. Звідси в мовному оформленні має місце, з одного боку, насиченість термінами, вживання слів в їх конкретних предметних значеннях, наявний характер висловлювань, строга логічність, точність, послідовність викладу, завершеність, відсутність модально-оцінних слів, широке використання ілюстративних і графічних властивостей, строге абзацне читання при перерахуванні характеристик виробу. З іншого боку, наголошується дохідливість, простота викладу, використання порівнянь, "рекламного зачину" або гасла, "ударної кінцівки", помітне художньо-графічне оформлення, що запам'ятовується, короткий рекламний заголовок (2).

Проте ілюстрації часто супроводжують не тільки промислову рекламу, але виступають в ролі наочної інформації необхідної при побудові денотативної структури тексту.

Як відомо, ілюстрація – це зображення, що супроводжує, доповнює і наочно роз'яснює текст наукового твору, інакше кажучи, пояснення словесної інформації наочними прикладами, кресленнями або зображеннями.

Часто досить одного графічного зображення у вигляді схеми, креслення, графіка або діаграми, щоб зрозуміти основний зміст науково-технічного тексту.

Розглядаючи особливості перекладацької діяльності з когнітивної точки зору, А.Гудманян відзначає що «наявність у тексті розгорненої схеми або фотографії описуваного явища часто стає для перекладача необхідним орієнтиром у процесі перекладу» [3, 101]. Розглядаючи роль ілюстративного матеріалу в науково-технічному тексті, ми можемо припустити що він може виступати в тексті в ролі мікротексту. За О.І.Москальською [5, 11] ми розуміємо мікротекст як надфразову єдність. Мікротекст уявляється нам як семантично завершений компонент тексту, «при сприйнятті якого читач переживає психологічні стани, пов'язані з вирішенням однієї проблемної ситуації» [1].

Щоб визначити місце ілюстрованого матеріалу в термінологічній парадигмі науково-технічного тексту та розглянути роль ІМ в рамках таких текстових терміносистем, ми звернулися до досліджень в галузі когнітивної лінгвістики, оскільки дослідження структури подання різних типів знань у процесах розуміння і побудови мовних повідомлень є основними напрямами досліджень мови в когнітивній лінгвістиці. Для побудови когнітивних структур текстів ми використовували акціональний фрейм С.А. Жаботинської (5), а також семантичні відмінки, запропоновані Ч.Філмором(6): агенс, бенефіціант, інструмент, паціенс.

За допомогою акціонального фрейма ми побудували структури науково-технічних текстів і визначили роль в структурі тексту і при перекладі з англійської мови таких видів ілюстрацій, як зображення технічного об'єкту, таблиці, діаграми, схеми.

Наші дослідження показали, що:

1. Ілюстрації із зображенням технічного об'єкта в смисловій структурі тексту може виступати в ролі суб'єкта дії (агенс), інструмента дії (інструмент), об'єкта на якого направлена дія (паціенс). При перекладі тексту такий вид ілюстрацій є орієнтиром, який виконує «провокативні дії на когнітивні механізми свідомості перекладача» (3,101), але при цьому він є лише фоновою інформацією, що не впливає на якість перекладу і смислову структуру тексту.

Проте зроблені вище висновки про ілюстрації із зображенням технічного об'єкта не стосуються текстів промислової реклами, оскільки такий вид ілюстрацій у рекламному тексті виконує первинну атрактивну функцію.

2. Ілюстрації у вигляді діаграм, таблиць, графіків у науково-технічних текстах виконують функцію якісних і кількісних характеристик устаткування, що описуються, або технічних проблем і виконують важливу функцію в смисловій структурі тексту, а значить і при розумінні тексту перекладачем.

Основною складністю при перекладі таблиць, діаграм і графіків є переклад абревіатур.

3. Практично у кожній галузі наукової діяльності є різні види схем. Ми показали в наший роботі роль електротехнічних схем в науково-технічному тексті. Такі схеми відображають процеси, які описуються в тексті. І перекладач, що не володіє технічними знаннями в галузі електротехніки, не зможе передати повний і правильний зміст тексту. При роботі з цими схемами ми зверталися за допомогою до фахівців у галузі електрики, оскільки навіть знання графічних компонентів таких схем недостатньо для повного розуміння тексту.

Література:

1. Анисина Н.В. Принципы редактирования учебно-научного текста: рекомендации для авторов, рецензентов и редакторов. /Н.В.Анисина - http://dlib.eastview.com/browse/doc/19483518

2. Волеева Н.Г. Жанрово-стилистическая характеристика научных текстов / Н.Г.Волеева.// Введение в переводоведение.- М.:РУДН,2006. – С. 15-23

3. Гудманян А. Єнчева Г. Фреймове представлення авіаційної термінології на етапі розуміння її перекладачем / А Гудманян., Г Єнчева //Соціокультурні та етнолінгвістичні проблеми галузевого перекладу в парадигмі євроінтеграції. – К.,2010. – С. 100-104.

4. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов / С.А.Жаботинская //Вестник Черкасского университета, серия: Филологические науки. – Черкассы, 1999. – вып.11. – С.12-24

5. Москальская О.И. Грамматика текста / О.И.. Москальская – М., Высшая школа, 1981 – 197 с.

6. Филмор Ч. Дело о падеже / Ч.Филмор // Новое в зарубежной лингвистике. М.,Прогресс. – 1988 – вып.23: Когнитивные аспекты языка. – С.52-92.