Социология/14.
Кадровый менеджмент
Дашко Ірина Миколаївна, Міхневич Денис Юрійович
Криворізький
факультет Запорізького національного університету, кафедра обліку та
менеджменту, Україна
Вироблення наукового підходу до ухвалення управлінського рішення як чинник
ефективного менеджменту
Управлінське
рішення - це формалізований на альтернативних засадах метод менеджменту за
допомогою якого керуюча система організації отримує можливість безпосередньо
впливати на керовану.
У
керуванні організацією прийняття рішень здійснюється менеджерами різних рівнів
і носить досить формалізований характер, тому що рішення стосується не тільки
однієї особистості, а найчастіше воно відноситься до підрозділу або до
організації в цілому.
Управлінські рішення можна класифікувати за такими ознаками (рис.1).
Уміння керівника підприємства правильно прийняти рішення, виробити науковий
підхід до нього, визначати його здатності виконувати економічні функції,
комплексний критерій його управлінської культури. Обумовлено це тим, що
рішення служить направляючим і організуючим фактором його діяльності, а
правильність його прийняття позначається і виявляється в різних аспектах його
праці.
Вироблення наукового підходу до ухвалення рішення визначають необхідним
розробити визначений план у виді взаємозалежних між собою процесів підготовки,
обґрунтування, прийняття, введення і т.д. рішення в дію.
Забезпечення всебічної поінформованості. Підготовка визначеного рішення
вимагає забезпечення всебічної його поінформованості, обґрунтованості. Поряд з
цим необхідно враховувати, що керівник повинний бути в курсі останніх досягнень
у свій області, йому варто постійно працювати над підвищенням своєї компетенції
за фахом, створювати можливість відвідувати конференції, семінари, прослухувати
спеціальні лекції й інші заняття.
Рис. 1. Класифікація управлінських рішень
При цьому важливо
виходити з того, що керівникам повинні бути притаманні почуття нового, уміння
мислити економічно грамотно, йти в ногу з науково-технічним прогресом. Невідкладені питання повинні зважуватися вчасно, швидко, без зайвого
паперового марнування, реально, з обліком усіх найважливіших факторів, твердо,
у живому зв'язку з колективом на основі детального ознайомлення із ситуацією і
конкретними умовами. Поряд
з цим оперативність не повинна вести до імпровізації, метушні, довільній і
частій зміні рішень. Якщо рішення формується і виробляється групою фахівців необхідно організувати
роботу таким чином, щоб кожний з фахівців зберіг індивідуальні позитивні риси
своєї діяльності, направивши їх на рішення даної проблеми. Причому розмір групи
повинний бути оптимальним, оскільки великі групи виявляються малоефективними. У
них відсутні можливості для живої дискусії.
Використання методу головної ланки. Уміння вибирати головні, ведучі ланки,
що визначає загальний хід розвитку явища, характеризує наукову обґрунтованість
того чи іншого рішення. Керівник, виробляючи і приймаючи рішення повинний
оцінювати різні варіанти, вибираючи найкращі.
Визначення сфери впливу рішень. Після завершення етапів вивчення і
з'ясування проблеми, пошуку, оцінки рішень і вибору найкращої альтернативи,
визначається, на які структурні підрозділи вплине пропозиція і, отже,
вивчається реакція останніх на цю пропозицію.
Забезпечення
самостійності в ухваленні рішення. Кожен працівник повинний приймати рішення
самостійно, але в межах своєї компетенції, у рамках поставлених задач, наказів
і розпоряджень вищестоящого керівника.
Отже, прийняття рішень (управлінських) в організаціях має ряд відмінностей
від вибору окремої людини, тому що є не індивідуальним, а груповим процесом.
Комплексний характер проблем сучасного менеджменту вимагає комплексного,
усебічного їхнього аналізу, тобто участі групи менеджерів і фахівців, що
призводить до розширення колегіальних форм прийняття рішень. Прийняття рішень є
найважливішою справою в роботі менеджера. Тому вчитися приймати рішення
потрібно ще в процесі навчання, а не тоді, коли від керівника вже залежить доля
підприємства. Тому
зараз можна вчитися не тільки на власних помилках, але і на досвіді інших людей
і організацій. Приймаючи рішення, потрібно усвідомлювати, що керівник
розпоряджається не тільки своєю долею, але і долями працюючих на нього людей.
Література: