Биологические науки / 6. Микробиология

Надвернюк Р.А., Воронкова О.С., Вінніков А.І.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

ЧУТЛИВІСТЬ ДО АНТИБІОТИКІВ ШТАМІВ СТАФІЛОКОКІВ, ЩО ВИДІЛЕНІ ВІД ОСІБ З ХРОНІЧНИМ НАЗАЛЬНИМ НОСІЙСТВОМ

Вступ

Грампозитивні мікроорганізми посідають чільне місце у структурі позалікарняних та внутрішньолікарняних гнійно-запальних захворювань людини [1]. Найбільш поширеними серед них збудниками є представники роду Staphylococcus. Клінічні штами Staphylococcus aureus є одними з найпоширеніших мікроорганізмів. S. aureus належить до основних збудників захворювань шкіри, м’яких тканин – фурункулів, флебіту, флегмони, маститу, а також спричиняє виникнення пневмонії, остеомієліту, менінгіту та ендокардиту [2].

Відомо, що представники цього роду характеризуються високим рівнем природної чутливості до антибактеріальних препаратів (бета-лактамів, аміноглікозидів, фторхінолонів, макролідів, лінкозамідів, глікопептидів, рифампіцину тощо). Проте в ряді випадків лікування стафілококової інфекції стає серйозною проблемою, яку пов’язують із формуванням антибіотикорезистентності [3]. В умовах сучасних методів боротьби зі стафілококовою інфекцією проблема резистентності до антибактеріальних препаратів постає досить гостро, а тому існує постійна потреба у моніторингу чутливості до антибіотиків виділених у клініці ізолятів [4].

Мета проведеного дослідження – дослідити чутливість клінічних штамів S. aureus, виділених від осіб із встановленим назальним носійством.

Матеріали та методи досліджень

Дослідження проводили на базі бактеріологічної лабораторії КЗ «Царичанська центральна районна лікарня» ДОР.

Стафілококи виділяли та ідентифікували відповідно до стандартних методик, наведених у наказі №535 [5]. Чутливість до антибіотиків визначали диск-дифузійним методом відповідно до вимог наказу №167 [6].

Результати та їх обговорення

Визначено, що з 23 обстежених осіб у 16 (69,6%) мало місце назальне носійство стафілокока. Ідентифікація до виду показала, що у 11 випадках (68,8%) мало місце носійство S. aureus. Для всіх виіділених ізолятів S. aureus визначали чутливість до антибіотиків.

Антибіотикорезистентність – глобальна проблема, для розв'язання якої потрібен комплекс заходів по раціоналізації застосування антимікробних препаратів з метою підвищення їх ефективності та стримування антибіотикорезистентності. Раціональний вибір антибіотика забезпечує успішне лікування інфекціоно-запальних процесів різної локалізації в найкоротші терміни, тоді як нераціональний вибір антибіотика підвищує ризик несприятливого результату, призводить до розвитку ускладнень і підвищує вартість лікування [7], тому нами було проведено дослідження чутливості до антибіотиків штамів золотистого стафілокока, що виділені від осіб з назальним носійством.

Найбільш активним антибіотиком з групи β-лактамів проти всіх досліджуваних штамів S. аureus виявився синтетичний пеніцилін, захищений клавулановою кислотою (амоксицилін / клавуланова кислота): чутливі 10 штамів (90,9%). На відміну від препаратів-попередників (амоксицилін, ампіцилін, карбеніцилін, оксацилін), амоксицилін, захищений клавулановою кислотою, є більш ефективним [8].

Малочутливими штами S. aureus виявилися до напівсинтетичного антибіотику цього ж ряду, а саме до амоксициліну: чутливими були лише 2 штами (18,2%), що свідчить про продукцію іншими штамами β-лактамаз – ферментів, які руйнують молекули пеніцилінів.

Недостатня активність визначена для цефепіму: чутливими були лише 4 штами (36,4%), що може бути пов’язане зі здатністю досліджених штамів до продукції ферментів для руйнації цефалоспоринів.

Високу чутливість виділених штамів S. аureus визначено до карбапенемів: всі 11 штамів (100%) – чутливі, та до рифампіцину – чутливі 9 штамів (81,8%).

Антибіотики групи тетрациклінів і аміноглікозидів характеризувалися низькою ефективністю щодо виділених штамів S. аureus – приблизно 60% штамів були резистентні. Найвищу чутливість у цій групі антибактеріальних препаратів визначено до гентаміцину – 45,5% (5 штамів).

До азитроміцину чутливими були 8 (72,7%) штамів, а до еритроміцину – лише 5 (45,5%).

Виявили низький рівень резистентності клінічних штамів S. aureus до препаратів фторхінолонового ряду. Чутливими до гатіфлоксацину були 10 (90,9%) досліджених штамів, а 1 (9,1%) мав помірну резистентність.

Висновки

Проведені дослідження показали, що всі штами мали доволі значний ріень чутливості до антибіотиків, що вказує на широкі можливості для вибору антимікробної терапії. Водночас, слід ураховувати індивідуальні особливості чутливості кожного конкретного штаму для уникнення терапевтичних невдач.

Література:

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вірусологія и иммунология / Л.Б. Борисов. – М: МИА, 2005. – С. 191-256.

2. Поздеев О.К. Медицинская микробиология / О.К. Поздеев. – М: Геотар-Мед, 2001. – 778с.

3. Ткачик І. Раціональна антибіотикотерапія інфекцій, спричинених проблемними грампозитивними збудниками / І. Ткачик, О. Дима //Ліки України. – 2004. – №3. – С. 52-55.

4. Макушенко P.C. Видовий склад та чутливість до антибіотиків оксацилінрезистентних штамів стафілококів / P.C. Макушенко, Л.В. Авдєєва, Я.Ю. Мачерет // AML. – 2008. – № 1-2. – С. 14-19.

5. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораторіях лечебно-профилактических учреждений: приказ № 535. – [чинний від 22.04.1985 р.]. – М.: МОЗ СССР, 1985. – 65 с.

6. Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів»: наказ Міністерства охорони здоров’я України № 167 від 05.04.2007 р. – К.: МОЗ України, 2007. – 63 с.

7. Ito T. Antimicrobial agents / T. Ito //Chemother. – 1999. – Vol. 43. – Р. 1449-1458.

8. Rozh M.S. Local multilevel monitoring of resistance of causative agents of surgical infection / M.S. Rozh // Messenger of surgery. – 2006. – № 3.– P. 89-93.