д.е.н. проф. Новікова Н.Л.

Київський національний торговельно-економічний університет

Економіка розвитку аграрного виробництва

Аграрна сфера і аграрне виробництво зокрема, є базовий для національної економіки сегмент забезпечення різного роду безпек: економічної, продовольчої, енергетичної, тому зацікавленість усіх без виключення учасників економічних відносин у її розвитку безумовна. Так склалося історично як в національному, так і у глобальному вимірі – продовольство найнеобхідніший ресурс для забезпечення життєдіяльності людини. Тому вважаємо, що навколо цього консолідуються (ситуативно й стратегічно) інтереси, а економіка розвитку галузі – сфери, відіграє провідну роль, оскільки даний сектор національної економіки залишається сьогодні чи не єдиним бюджетоутворюючим на державному рівні, а для населення постав модератором виживання.

Аграрне виробництво становить основу розвитку і функціонування аграрної сфери. Досліджуючи економіку його розвитку, ми власне й прагнемо дати економічну оцінку процесам, які пов’язані з економічними інтересами. Питання в тому, що економіка розвитку аграрної сфери базована на результатах сільськогосподарського виробництва.

Повертаючись до загально емпіричних оцінок місця і тенденцій розвитку аграрного господарства, зазначимо, що в історичному ракурсі періоду незалежності України були різні результати, але останні 8-10 років галузь демонструє макроекономічну стабільність. В загальноекономічному аспекті розвиток сільського господарства наслідує траєкторію зростання і з-поміж інших галузей завжди мав, має й матиме перспективу. Це об’єктивна реальність, зумовлена національними традиціями, природно-економічними можливостями та інтересами.

Але позитивні ефекти (результати) розвитку аграрного комплексу України, сьогодні закумульовані головним чином на макрорівні (загальнодержавний і глобальний), адже селянин-виробник все ще отримує мінімальний обсяг благ. Аналітичні оцінки емпіричних показників розвитку аграрної галузі свідчать про необхідність більш детально зупинитися на питанні власності на землю, як важливого чинника формування-реалізації економічного інтересу. Зачіпаючи проблему власності на землю в сільському господарстві, ми акцентуємо увагу на позиції, що питання власності на землі сільськогосподарського призначення в Україні ще не вирішене до кінця, бо має суспільно-політичний характер. Земля – це не просто ресурс, це засіб виробництва й предмет праці, наше суспільство в силу історичних передумов тривалий період не сприймало приватну власність, адже держава законодавчо й ідеологічно її забороняла.

Вважаємо, що питання власності на землю, тенденції зміни структури землекористувачів, власників, а також рівень грошової оцінки землі, розмір орендної плати, є головними чинниками формування економічних інтересів господарювання в аграрній сфері. Загалом, розвиток аграрної сфери економіки України відбувається в складних умовах, що зумовлюють й особливості формування-реалізації економічних інтересів. Проблем чимало, проте об’єктивні закони позиціонування галузі в життєдіяльності людини роблять свою справу – галузь завжди була і буде однією з провідних.

Література

1. Заяць В.М. Розвиток ринку сільськогосподарських земель: монографія / Заяць В.М. – К.: ННЦ ІАЕ, 2011. – 390 с.

2. Інноваційне забезпечення розвитку сільського господарства України: проблеми та перспективи / [Лупенко Ю.О., Малік М.Й., Шпикуляк О.Г. та ін.] / Інноваційне забезпечення розвитку сільського господарства України: проблеми та перспективи / [Лупенко Ю.О., Малік М.Й., Шпикуляк О.Г. та ін.] – К.: ННЦ «ІАЕ», 2014. – 516 с.

3. Кириленко І.Г. Глобалізація Ноосфери & Перспективи України: аонографія / І.Г. Кириленко − Вінниця: ТОВ "Нілан-ЛТД", 2014. − 464 с.