М.А. Волосюк1, О.А. Бешенцева1, О.М. Проценко2,

1Харківський національний автомобільно-дорожній університет,

2Харківський національний університет будівництва та архітектури

м. Харків, Україна

 

КОНЦЕПЦІЯ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ТА СПАДКОЄМНОСТІ

ПРИ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВІЙ ТА МАТЕМАТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАННЯ У ВНЗ

 

У сучасному світі концепція безперервності та спадкоємності в освіті є  однією з основних тенденцій її розвитку. Освіта у такому аспекті розглядається не як один з етапів життя людини, а як невід'ємний атрибут життєдіяльності особи, що сприяє не тільки підтримці, але і розвитку творчого потенціалу особи до її похилого віку [1]. З іншого боку, життя за умов полікультурного суспільства стимулює підвищення професійної мобільності. Крім того, сучасній людині із-за швидкого зростання темпів розвитку техніки і технологій, оновлення і збільшення об'єму знань, появи нових форм і видів трудової діяльності доводиться неодноразово протягом життя змінювати сферу зайнятості і засвоювати нові професії. За сучасних умов болонский процес дозволив перетворити Європу на простір безперервної освіти, що охоплює всі види освіти, - від дошкільного до пенсійного віку. Все вищезгадане природньо призводить до необхідності здобувати освіту впродовж всього життя, що, у свою чергу, вимагає спадкоємності освітніх програм на різних ступенях здобування освіти.

Спадкоємність є базовим механізмом безперервної освіти і має функціональний характер (послідовність, безперервність, узгодженість, взаємозв'язок та ін.). Методологія високого рівня спадкоємності в освіті закладена в працях П. Вудса, А. Гріна, А. Полларда, Д. Харгрівса, Р. Шарпа та ін., що на практиці не завжди має місце.

Причиною низького ступеня спадкоємності можуть стати замкнутість кожного освітнього рівня на своїх строго обмежених завданнях і функціях, відсутність єдиних думок і уявлень у суб'єктів освіти про цілі, завдання, цінності, зміст освіти на цих рівнях [2]. Як правило, знань, умінь і навичок, отриманих в рамках одного рівня освіти, не завжди вистачає для переходу на наступний. На будь-якому освітньому рівні передбачається наявність певних, специфічних відносин, стратегій поведінки, організації навчання, характеру освітньої діяльності. У студента, не підготовленого до нових умов на попередньому ступені навчання, затягується період адаптації до них [3, 4].

Метою підготовчих факультетів ВНЗ для іноземних студентів є створення умов для швидкої адаптації студентів до навчання у ВНЗ України. Цьому може сприяти реалізація концепції безперервності та спадкоємності при навчанні іноземних студентів на підготовчому факультеті та у ВНЗ.

У технічних ВНЗ більшість студентів навчаються за спеціальностями, що вимагають достатньо високого рівня математичної та природничо-наукової підготовки. Математичні дисципліни, згідно планів інженерних освітніх програм, вивчаються в цих ВНЗ, як правило, одними з перших [5]. У разі іноземних студентів ситуація ще більш ускладнюється. Проблема виявляється не лише у формуванні предметних компетенцій, але і в необхідності розвитку лексичних навичок та вмінь студентів, у вдосконаленні володіння мовою до рівня максимально можливого наближення до рівня носіїв мови, у вивченні стійких, стандартизованных математичних та інших предметних граматичних конструкцій [6].

Для забезпечення спадкоємності середньої і вищої освіти при підготовці іноземних громадян до вступу у ВНЗ є необхідним скорочення розриву між вимогами до випускників підготовчих факультетів і вимогами до студентів першого року навчання. З цією метою доцільно переглянути зміст знань, умінь і навичок, якими студент повинен оволодіти в системі середньої освіти, тобто при навчанні на підготовчому факультеті, з погляду їх послідовного і наступного розвитку в системі вищої освіти; забезпечити систематизацію, узагальнення і поглиблення знань, умінь і навичок, що отримані раніше (на батьківщині) та тих, що надаються, вивчення тем у взаємозв'язку, тобто з опорою не тільки на пройдені теми, але і теми, які належить вивчати у вузі [7]. Тобто необхідне забезпечення пропедевтичного вивчення предмету, формування знань і умінь на основі системного підходу, спрямованості на єдину мету, забезпечення функціонального зв'язку і спадкоємності при навчанні на підготовчому факультеті та у ВНЗ.

Програма дисципліни «Математика» для студентів-іноземців підготовчих факультетів вищих навчальних закладів України [8], що рекомендується, складена таким чином, що іноземний студент проходить за рік навчання на підготовчому факультеті ВНЗ практично весь курс навчання від початкової школи (читання цифр і чисел) до закінчення середньої школи і вступу до ВНЗ (елементи векторного, диференціального і інтегрального числень тощо) практично в тій самій послідовності, яку проходить учень під час свого навчання в школах України. Тому вивчення таких розділів математики, як елементи векторного, диференціального і інтегрального числень, передбачається вже ближче до кінця курсу навчання математиці на підготовчому факультеті.

В той же час, саме цей математичний апарат є основою успішного навчання у вузі, особливо природничо-математичного або технічного профілю, і для забезпечення спадкоємності та послідовності в системі підготовчий факультет (для іноземних студентів) – ВНЗ слід перш за все саме цим розділам приділяти найбільшу увагу як в плані достатньо глибокого розуміння основних (базових) теоретичних положень в їх взаємозв'язку, так і в плані їх практичного застосування [9], і перш за все при вивченні такої дисципліни, як фізика. Крім того, іноземні студенти, що приїхали здобувати вищу освіту в Україні, вже, як правило, мають закінчену середню освіту у себе на батьківщині, а деякі закінчили і бакалаврат і вже мають ступінь бакалавра, тому ці студенти більшою чи меншою мірою вже володіють певним рівнем цього математичного апарату і мають навички його застосування при вивченні такої дисципліни, як фізика.

Слід зазначити, що вивчення таких розділів фізики, як «Кінематика», яка йде першим розділом після вступного курсу в навчальній програмі фізики для іноземних студентів [9], «Динаміка», «Коливання і хвилі» та інших з використанням належного математичного апарату дозволяє на якісно вищому рівні вивчати ці розділи, при цьому набувати і поглиблювати знання і уміння застосування цього апарату на практиці. Проведення лабораторних робіт також передбачає використання теорії похибок, що потребує знання і уміння логарифмування і диференціювання хоча б на базовому рівні. В принципі, виявляється достатнім введення термінології і повторення лише основних (необхідних для першочергового використання) властивостей таких математичних понять, як степінь, корінь, вектор, логарифм, похідна, диференціал, інтеграл, вже при вивченні вступного курсу математики, щоб забезпечити можливість більш поглибленого вивчення як математики (наприклад, застосування похідної для дослідження властивостей різних функцій і побудови їх графіків та ін.) на більш раніших етапах навчання, так і фізики (розрахунок похибок непрямих вимірювань фізичних величин при виконанні лабораторних робіт, застосування похідної для визначення швидкості або прискорення зміни якої-небудь фізичної величини – заряду, сили струму, магнітного потоку та ін.).

Вивчення, наприклад, більш повно такого розділу курсу математики, як векторне числення, з включенням окрім змішаного добутку векторів також і векторного добутку хоча б на прикладах простих завдань, тобто вироблення цілісної системи знань і застосування цих знань при вивченні курсу фізики на підготовчому факультеті (момент сили, вектор магнітної індукції та ін.) також сприятиме більш швидкій адаптації іноземного студента до вивчення дисциплін математичного циклу, фізики, технічних дисциплін тощо у вищій школі, сприйняттю їх на якісно вищому рівні.

Комплексний підхід до забезпечення безперервності та спадкоємності при вивченні, наприклад, математики та фізики припускає розробку теоретичних доповнень до основного лекційного матеріалу при навчанні на підготовчому факультеті, а також включення ряду простих «модельних» завдань вузівського курсу в плани практичних занять. Це дозволяє, з одного боку, активно використовувати принцип новизни при викладенні тем, що є важливим мотиваційним моментом при роботі з іноземними студентами, як правило, що вже здобули закінчену середню освіту у себе на батьківщині, а, з іншого боку, дає можливість вивчити додаткову термінологію з дисципліни, необхідну для успішного навчання у ВНЗ. Використовувані при цьому принципи концентричності і спіральності при викладенні навчального матеріалу припускають повернення до питань, що вивчаються, на більш високому рівні при навчанні у ВНЗ, з поступовим розширенням, збагаченням новими відомостями, зв'язками, залежностями, поступово розширюючи і заглиблюючи круг пов'язаних з ними знань. При цьому доцільно використовувати системний підхід до викладення навчального матеріалу, його структуризацію і виділення основних понять і зв'язків між ними, що є одним з основних методів сучасного наукового пізнання.

Іноземні студенти підготовчого факультету під час навчання мають можливість повторити, систематизувати і узагальнити основні відомості та практичні навички з дисциплін рівня середньої освіти, набути комунікативних навичок на нерідній мові, а також скласти загальне уявлення про напрям вивчення різних дисциплін на першому курсі ВНЗ та отримати методичні опори для полегшення сприйняття нового матеріалу у ВНЗ. Вказана методологія проведення занять виправдовує себе, оскільки студент не тільки проходить мовну практику в плані поєднання різносторонніх знань і умінь, але ще і формує платформу для навчальної діяльності при навчанні в бакалавраті, і набуває, до певної міри на підсвідомому рівні, правильний алгоритм своєї майбутньої науково-практичної діяльності.

Важливим для реалізації принципів спадкоємності і послідовності при навчанні в системі підготовчий факультет – вуз є вироблення навичок професійно-орієнтовного мовлення. На заняттях викладач повинен створювати умови для постійного залучення студента в процес практичного користування мовою. Студенти мають розвивати в собі мовну активність – готовність до мовленевої дії. Як мовний матеріал викладачем вибирається той матеріал дисципліни, який може бути використаний у сфері реальної комунікації при навчанні в університеті за обраним профілем. Це активізує потребу студента в цілеспрямованій мовно-розумовій діяльності. Використання викладачем умовно-мовних ситуацій на початковому етапі заняття дозволяє зняти психологічний бар'єр остраху говоріння на нерідній мові, навчає перенесенню навичок в різні ситуації спілкування. Для створення умовно-мовних ситуацій велику роль грають готові зразки мови (моделі), складені на основі інформаційного матеріалу теми, що вивчається, і лексико-граматичного матеріалу заняття [10].

Читання як вид мовної діяльності при самостійній роботі студентів розвиває і удосконалює мовні навички іноземних  студентів, розширює їхній словарний запас, щепить навички самостійної роботи з літературою, у тому числі і з довідковою. Основні види роботи з текстом – читання, розуміння, граматичний коментар, ситуативні мовні завдання – сприяють розвитку різних видів мовленевої діяльності відповідно до професійно-комунікативних потреб в певних ситуаціях спілкування. Основна мета – підготувати іноземних студентів до читання літератури, слухання і конспектування лекцій на нерідній мові, дати лексичний мінімум, необхідний для успішного навчання на першому курсі, допомогти оволодіти синтаксисом наукового стилю мовлення.

Використання принципу спадкоємності і безперервності освіти дозволяє також розвинути і закріпити психологічну установку на свідоме і міцне засвоєння знань, умінь і навичок, необхідних для подальшого успішного навчання у ВНЗ, що дозволяє підсилити мотивацію навчання. У студентів відбувається переосмислення отриманих знань з погляду їхнього подальшого використання при навчанні у ВНЗ, формується відношення до отримуваних знань з точки зору їхньої подальшої придатності і необхідності в практичній діяльності. Висока мотивація є необхідною умовою для готовності до професійного зростання і самонавчання.

В цілях забезпечення спадкоємності навчання в системі підготовчий факультет для іноземних студентів - ВНЗ також необхідно приділяти велику увагу розвитку навичок самонавчання, самостійної роботи студента, що відповідає сучасній концепції автономного навчання. Студент повинен знати програму навчання на підготовчому факультеті і мати перелік результуючих знань і умінь з кожної дисципліні, якими він повинен оволодіти до кінця процесу навчання. Це дозволить йому розвивати навички та уміння організації власної навчальної діяльності і раціонально розподіляти час і сили. Уміння користуватися можливостями сучасних телекомунікаційних технологій (інтернет, електронна пошта, форуми, чати, електронні підручники та ін.) дозволяє оптимізувати самоосвітній процес.

Залучення студентів до участі в конференціях також сприяє їх більш швидкій адаптації до системи навчання у вищій школі і носить творчий характер. При підготовці доповідей студенти здобувають нові знання, систематизують і узагальнюють їх, вчаться презентувати. Це активізує пізнавальну діяльність студентів, виховує відчуття відповідальності, дає можливість попрактикуватись виступати перед великою аудиторією слухачів. Знання основних принципів складання і оформлення наукової доповіді, мовних стратегій і тактик, використовуваних при її розробці та презентації, уміння вести наукову дискусію під час обговорення доповіді дозволять студентам відчувати себе впевненіше в новому середовищі навчання.

Навчальні профільно-орієнтовані екскурсії також є важливим видом позааудиторної роботи студентів, що сприяють реалізації принципу спадкоємності та послідовності в навчанні іноземних студентів.

Таким чином, використання концепції безперервності та спадкоємності при природничо-науковій і математичній підготовці іноземних студентів до навчання у ВНЗ дозволяє включати не лише теми, які забезпечують обов'язковий рівень знань згідно навчальним програмам, але і розглядати інші теми чи поняття з дисциплін, що розширюють кругозір студента, роблячи його знання фундаментальнішими та усвідомлено необхідними, а також пов'язувати ці поняття з іншими дисциплінами, вивчати їх у взаємозв'язку, і будувати в свідомості студента, тим самим, повнішу наукову картину світу, що, в цілому, сприяє більш швидкій адаптації іноземних студентів до вивчення природничо-наукових, математичних та технічних дисциплін у вищій школі.

Література:

1. Формирование общества, основанного на знаниях: новые задачи высшей школы / Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь мир», 2003. - 232 с.

2. Захаров Ю.А. Качественное довузовское образование - условие доступности обучения в высшей школе / Ю.А. Захаров, Т.М. Чурекова // Университетское управление. – 2005. – № 1. – С. 41–46.

3. Волосюк М.А. Особливості передвузівської адаптації іноземних студентів у рамках підготовки майбутніх інженерів / М.А. Волосюк, О.М. Проценко // Сучасний підхід до управління якістю підготовки фахівців в умовах технічного університету : матеріали 70–ї наук.–методич. конф., присвяч. 85-річчю ХНУБА, Харків, 13–15 трав. 2015 р. : матеріали доп. — Х. : ХНУБА, 2015 р. — С. 168–170.

4. Волосюк М.А. Адаптація студентів інтернаціональних груп до вивчення дисциплін природничо-наукової та професійної підготовки / М.А. Волосюк, О.М. Проценко, Я.Н. Геллер // Проблемы и перспективы языковой  подготовки иностранных студентов : Х междунар. науч.–практ. конф., посвящ. 85–летию ХНАДУ, 1–2 окт. 2015 г. : материалы конф. — Х. : ХНАДУ, 2015. — C. 412–414.

5. Волосюк М.А. Проблеми підвищення якості викладання в інтернаціональних групах студентів дисциплін природничо-наукової, професійної та практичної підготовки / М.А. Волосюк, О.М. Проценко, О.О. Печерцев // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди: зб. наук. праць. – Вип. 29, Том III. – К.: Гнозис, 2013. – с. 287-292.

6. Проценко О.М. Загальна і професійна освіти: питання спадкоємності та інтеграції / О.М. Проценко, Я.Н. Геллер, М.А. Волосюк // Проблемы и перспективы языковой  подготовки иностранных студентов : Х междунар. науч.–практ. конф., посвящ. 85–летию ХНАДУ,  1–2 окт. 2015 г. : материалы конф. — Х. : ХНАДУ, 2015. — C. 448–451.

7. Волосюк М.А. Концепция непрерывности и преемственности при естественно-математической подготовке иностранных студентов / М.А. Волосюк, Е.М. Проценко // Материалы ІІ Международной научно-методической конференции «Язык и специальность: актуальные проблемы обучения иностранцев в высшем учебном заведении», г. Харьков, 28-30 мая 2015 г. / Х.: ХНУРЭ, 2015. – С. 97-100.

8. Програма дисципліни «Математика» для студентів-іноземців підготовчих факультетів вищих навчальних закладів України / Наук.-метод. комісія з підг. іноз. громадян МОН України; уклад.: Н.О.Власова, О.М.Бочарова. – К.: НМК з підг. іноз. громадян МОН України, 2004. – 47 с.

9. Програма дисципліни «Фізика» для студентів-іноземців підготовчих факультетів вищих навчальних закладів України / Наук.-метод. комісія з підг. іноз. громадян МОН України; уклад.: Б.М. Андрющенко, Ю.М. Іващенко, Ю.О. Колтаков. – К.: НМК з підг. іноз. громадян МОН України, 2004. – 47 с.

10. Волосюк М.А. Адаптація іноземних студентів до навчання у ВНЗ на основі концепції безперервності та спадкоємності / Волосюк М.А., Проценко О.М. // Наукові записки: збірник наукових статей. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2016. – Вип. 129. – С. 49-57.