Педагогические науки/5. Современные методы преподавания.

Овадюк О.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна

Особливості написання есе іноземною мовою студентами технічних спеціальностей

Багатьом студентам доводиться писати технічні есе як частину їх курсової роботи, або, як частину модульної контрольної роботи чи обов'язкове домашнє завдання. Для цього необхідне чітке розуміння того, що таке технічне есе, з чого воно складається і які процеси написання охоплює. Існує кілька способів написання технічного есе, але завжди необхідні чіткі інструкції, для отримання фундаментальної, правильно побудованої письмової роботи.

Технічне есе схоже на коротку наукову статтю в журналі. Зазвичай воно складається з 1500 або 2000 слів, не враховуючи посилання. Часто теми творів надаються у формі питання, на яке треба надати розгорнуту відповідь, або у вигляді твердження, яке необхідно обговорити. В обох випадках процес написання есе в основному однаковий. Технічне есе має свою певну структуру, стиль та зміст. Особлива увага, також, приділяється використанню належним чином оформлених посилань.

Всі твори мають початок, середину і кінець. Технічне есе не відрізняється в цьому відношенні. Таким чином, технічне есе має бути розділене на декілька послідовних секцій, кожна з яких пронумерована. Треба починати з введення в тему і надати загальний огляд того, що ви будете викладати. Потім ви викладаєте саме те, що збирались описати в основній частині есе. На сам кінець, необхідно зробити висновки, резюмувати все вище викладене.

Дуже важливо скласти план есе. Це має допомогти визначити заголовки для розділів з яких есе буде складатися. Важливо переконатися, що розділи есе доповнюють один одного. Кількість розділів залежить від наданої теми та вимог до обсягу есе. Зазвичай, есе складається з введення, двох-трьох розділів на розкриття теми, та заключення, що складає в середньому 4-5 розділів для типового есе.

Есе мають бути написані зрозумілою, офіційною мовою і як правило, за допомогою безособового стилю (тобто взагалі без використання займенника "я"). Для того, щоб скласти правильну уяву про такий стиль, достатньо прочитати журнальні наукові статті, які здебільшого, написані саме в такому стилі, що потребує наукове технічне есе.

На зміст, як правило, припадає більша частина оцінки есе. Саме зміст демонструє читачеві, як багато ви знаєте і розумієте про тему есе. Ключовим моментом тут є розуміння. Іншими словами, важливо, щоб ви надали аналіз чи оцінку пов'язаних з темою есе питань, а не просто перелічили їх, і використали цей аналіз для розвинення власних думок та висновків.

При роботі з довідковою літературою, дуже важливо переконатися, що ви використовуєте посилання, яким можна обґрунтовано довіряти. Іншими словами, потрібно спиратися в основному на матеріали конференцій, наукові статті з журналів і книг, які були визнані експертами. Сторінок з Вікіпедії, як правило, слід уникати, тому що вони можуть бути написані практично ким завгодно та можуть просто відображати думку (і упередження) авторів.

Всі роботи мають, як правило, наводити посилання на існуючу літературу, яка має відношення до теми есе. Існує два основних способи цитування та посилання: Гарвардський стиль та Ванкувер стиль.

Технічне есе подібне до скороченої версії наукової роботи. Написання технічних есе-завдання непросте і вимагає часу і зусиль. Необхідно провести дослідження, потім упорядкувати інформацію і лише після цього починати написання твору.

Література:

1. Strunk, W. & White, E. B. (1999) Elements of style, Harlow, UK, Longman.

2. Van Leunen, M.C. (1992) A handbook for scholars, Oxford, UK, Oxford University Press