“Филологические науки”/ 7. Язык, речь, речевая коммуникация

Швелідзе Л.Д.

Одеський державний університет внутрішніх справ

ІНТЕГРОВАНА ІНШОМОВНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ

У КОНТЕКСТІ ДІАЛОГУ КУЛЬТУР

У свiтi конструктивного діалогу культур і прагнення України інтегруватися в Європейське співтовариство новими задачами викладача іноземної мови є визначення змісту загальноєвропейського компоненту в навчальних програмах. Одною із задач викладача іноземної мови, який працює на правовому факультеті, є підготовка студента-юриста к законотворчої діяльності. Комунікативно орієнтоване навчання англійській мові як засобу міжкультурного спілкування тісно взаємопов’язанез інтенсивним використанням її як інструмента пізнання світової культури. Газетний матеріал, є джерелом культурологічної інформації і являє собою фрагмент національної культури. Між народами існують певні економічні, політичні та інші зв’язки, внаслідок яких у кожну мову проникають слова і вирази з інших мов, здебільшого позначаючи в ній назви запозичених понять. Запозичення слів з інших мов – один з істотних шляхів збагачення лексичного складу мови. Відкритість мов стає причиною появи в українській мові запозичень з англійської: напр., парламент, спікер, бізнесмен, вердикт, брифінг,бюджет, корупція, топ-менеджмент, імпорт, субвенція, які все частіше використовуються для позначення понять української суспільно-правової дійсності.

Культурологічна й освітня політика сучасної України будується на тісних взаєминах з країнами, офіційною мовою яких є англійська. Це призводить до взаємопроникнення культур і, як наслідок –мов. Тому, лінгвокраїнознавчий компонент зараз має бути невід’ємною частиною навчальної програми ІМ.
Аналіз професійної діяльності юристів показав, що найбільш типовими ситуаціями інтернаціонального професійного спілкування для них є такі комунікативно-мовні ситуації: оформлення і засвідчення фактів, які мають правове значення, участь у судових виробництвах і консалтингах, імовірна участь у міжнародних конференціях, конгресах і симпозіумах. Однак, якого би профілю не був спеціаліст, йому необхідно володіти технікою відбору і компресії інформації з іноземних друкованих матеріалів і її використанням у своїх доповідях і виступах.

Особливості усного монологічного мовлення передбачають необхідність цілеспрямованого навчання усному професійно направленому монологу з використанням таких періодичних друкованих видань, як газети і журнали, які представляють професійний інтерес і несуть нову інформацію. Основою професійно спрямованого монологічного висловлювання, на нашу думку, є текст, тому що текст для спеціальних цілей - це база розвитку професійного тезауруса особи, що навчається.

Газетна чи журнальна стаття – це текст, це основа формування фонетичних, лексичних та інформаційно-комунікативних навичок. Текст є формою когнітивного і соціально-історичного досвіду соціума, це універсальний спосіб закріплення індивідуальних і колективних когніцій, засіб мовного контакту різних культур мовних соціумів. Будь яка когнітивна стратегія, яка направлена на навчання текстовим структурам, призводить до покращення розуміння тексту, формування навичок зрілого читання та введення інформації в усне мовлення. Читання, представляє собою вид рецептивної мовної діяльності, передбачає постійну активність читаючого, яка направлена на сприйняття й переробку як мовної, так і змістової інформації тексту. Велика кількість інформації, яка міститься в текстах, спонукає до вироблення гнучкого підходу до читання, тобто до розвитку здібності вилучати інформацію з різної ступені глибини і повноти в залежності від комунікативної задачі. Принцип комунікативної направленості є основним у роботі над текстом.Задача виховання культури читання є невід’ємною частиною процесу підвищення загального культурного рівня людини. Текст можна розглядати як універсальний засіб закріплення індивідуальних і колективних знань, так як він є носієм духовної та матеріальної культури, засобом контакту різних культур мовних соціумов. В макротексті знаходиться ключова інформація нарівні з додатковою, уточнюючою, яка повторюється, і нульової інформацієй, тому в тексті завжди є його згорнутий, компресований варіант у вигляді сітки ключових слів і словосполучень. Для пояснення внутрішнього засобу формування і формулювання заданої в тексті думки важко бачити цей компресований текст в більшому тексті як систему денотатов, виступаючих як генератор тексту.

Нашою задачою є навчання студентів-юристів стискати текст, спираючись на концепти, розгалужені синтаксичні структури і виділяючи ключову, унікальну інформацію, використовувати її в професійно-навчальному монолозі. Навички монологічного висловлювання формуються поетапно, з урахуванням процесів, що відбуваються в свідомості студентів.

Література

1.Вольфовська Т.О. Комунікативна компетентність молоді як одна з передумов досягнення життєвої мети / Т.О. Вольфовська // Шлях освіти. – 2001. – № 3. – С. 13-16.

2.Гришкова Р.О. Формування іншомовної соціокультурної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей // Монографія/ Раїса Олександрівна Гришкова. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2007. – 424 с.

3. Клочко В.І. Формування професійно спрямованої іншомовної компетентності фахівців технічних та економічних спеціальностей засобами сучасних інформаційних технологій: Монографія/ В.І. Клочко, М.Г. Прадівлянний. – Вінниця: ВНТУ, 2009.–186 с.

4. Коваленко О. Концептуальні зміни у викладанні іноземних мов у контексті трансформацій іншомовної освіти / О. Коваленко// Іноземні мови в навчальних закладах.–№ 2 (4).– 2003.–192 с.

5.Хоменко О.В. Вплив загальноєвропейських тенденцій на іншомовну підготовку в Україні / О. В. Хоменко // Педагогічна освіта: теорія і практика : зб. наук. пр. – Камянець-Подільський : Камянець-Подільський нац. ун-т ім. І.Огієнка. – 2012. – Вип. 11. – С. 171–175.