Психологія та соціологія/8. Педагогічна психологія

К.психол.н. Колчигіна А.В.

Українська інженерно-педагогічна академія, Україна

Навчальний стрес студентів з різним мотиваційним потенціалом досягнення

При вивченні ціннісної переваги мотивів успіху студентів, отримали результати, що вказують на необхідність подальшого дослідження проблеми мотивації досягнення успіху в контексті навчальної діяльності з метою удосконалення навчання у виші та актуалізації потенційних можливостей студентів [2]. Провівши психологічний аналіз феномену мотивації досягнення зазначимо, що дослідникам в теоретичному та практичному аналізі стає очевидна недостатність, інколи неадекватність, використання традиційних тестів інтелекту для визначення майбутньої успішності у навчальній діяльності [1,5,7]. В процесі навчальної діяльності сучасний студент може знаходитись під впливом навчального стресу, тобто це ситуації оцінювання викладачами, велике навчальне навантаження тощо.

Психологічні аспекти мотивації досягнення розкрито у наукових доробках: Д. Аткінсона, Т.О. Гордєєвої, С.С. Занюка, М.Ш. Магомед-Емінова, Д. Макклелланда, X. Хекхаузена, К.І. Фоменко тощо. Проблематику динаміки психічних станів особистості в умовах екзаменаційного стресу у студентів висвітлено у дослідженнях Н.Ю. Діомідової, М.А. Кузнєцова, О.І. Кузнецова, В.С. Шаповалової, Ю.В. Щербатих. Не зважаючи на велику кількість досліджень мотивації досягнення та навчального стресу, детальне вивчення зазначеної наукової проблеми є необхідним як в теоретичному плані (для збагачення психологічних знань про механізми регулювання навчальної діяльності у вищій школі), так і в прикладному аспекті (для розробки рекомендацій студентам, викладачам, кураторам, практичним психологам вишів з питань технології вдосконалення стресостійкості особистості в ситуаціях оцінювання та збереження психічного здоров’я студентів).

В дослідженні брали участь студенти-психологи денної форми навчання четвертого та п’ятого курсів факультету міжнародних освітніх програм Української інженерно-педагогічної академії. По-перше, нами були проведені методика діагностики мотивації досягнення (A. Mehrabian) та методика «Тривожність студентів» [1,6]. Проводився кореляційний аналіз за методикою діагностики мотивації досягнення (A. Mehrabian) та методикою «Тривожність студентів» з метою визначення зв’язку між мотивацією досягнення та емоційною нестійкістю методом коефіцієнту лінійної кореляції (r) Пірсона статистичного пакету Statistica 7.0. В таблиці 1 представлені кореляції між мотивацією досягнення та шкалами тривожності студентів в умовах навчальної діяльності.

Таблиця 1

Кореляції між мотивацією досягнення та тривожністю студентів в ситуаціях навчальної діяльності

Мотиваційний потенціал досягнення (A. Mehrabian)	Емоційна нестійкість	Тривога (боязнь)	Невпевненість в собі	Хвороблива дратівливість
Мотивація досягнення	-0,47*	-0,37*	-0,30*	-0,41*

Примітка: *р<0,05

Як видно з таблиці 1 мотивація досягнення негативно корелює з такими положеннями, як емоційна нестійкість (r=-0,47; р<0,05), тривога/боязнь (r= -0,37; р<0,05), невпевненість в собі (r=-0,30; р<0,05), хвороблива дратівливість (r=-0,41; р<0,05). Можемо припустити, що студенти, в яких проявляється прагнення до успіху більш емоційно стійкі, тобто при зростанні мотиваційного потенціалу досягнення зменшується емоційна нестійкість, тривога (боязнь), невпевненість в собі, хвороблива дратівливість, а при уникненні невдач навпаки збільшується.

По-друге, в результаті отриманих даних за методикою діагностики мотивації досягнення (A. Mehrabian) та кластерного аналізу методом k-середніх (k-means clustering) за допомогою комп’ютерного пакету програм Statistica 7.0. студенти були розподілені на три групи. Перша група (25% вибірки) характеризується мотивом прагнення до успіху, друга група – помірна мотивація досягнення (58% вибірки), третя група характеризується мотивом уникнення невдач (17 % вибірки). За тестом на навчальний стрес (авторська розробка Ю.В. Щербатих) нами були досліджені у відокремлених групах (максимальний рівень прояву - 10 балів) такі показники, як внесок окремих проблем студентів у загальну картину стресу та прояв навчального стресу за допомогою t-критерію Стьюдента.

В результаті аналізу можемо зробити висновки, що студентам, які орієнтовані на успіх, достовірно більш важливо для зменшення навчального стресу, інформативне оснащення навчальних дисциплін, вони прагнуть успіху, тому повинні знати, як його досягти, ніж студенти з помірною мотивацією досягнення. У студентів, що уникають невдач, їх сором’язливість та страх перед майбутнім достовірно більш впливає на навчальний стрес, ніж у студентів, які орієнтовані на успіх. Студенти, які орієнтовані на успіх, більш захищені в процесі навчальної діяльності під час впливу навчального стресу, ніж студенти з помірною мотивацією досягнення та мотивацією уникнення невдач.

Таким чином, в результаті проведеного дослідження можна констатувати необхідність розробки корекційних заходів з урахуванням підходу до формування усвідомлюваної мотивованої та цілеспрямованої поведінки з орієнтацією на досягнення успіху, підвищення рівня впевненості в собі в навчальній діяльності.

Література:

1. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин. — СПб. : Питер, 2003. — 512 с.

2. Колчигіна А. В. Ціннісна перевага мотивів успіху студентів-психологів з різним ступенем потреби в досягненні / А. В. Колчигіна // Науковий огляд. — 2016. — № 10 (31). — С. 126—134.

3. Колчигіна А.В. Копінг-поведінка студентів з різним ступенем мотивації досягнення в ситуаціях оцінювання (на прикладі іспиту) : автореф. дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.07 / А.В. Колчигіна – Х. , 2016 – 22с.

4. Кузнецов М.А. Эмоциональная память / М.А. Кузнецов. — Харьков: Крок, 2005. — 568 с.

5. Макклелланд Д. Мотивация человека / Д. Макклелланд. — СПб.: Питер, 2007. — 672 с.

6. Фетискин Н.П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н.П. Фетискин, В.В. Козлов, Г.М. Мануйлов. — М. : Изд-во Института психотерапии, 2002. — 490 с.

7. Хекхаузен X. Мотивация и деятельность / Х. Хекхаузен — СПб.: Питер; М.: Смысл, 2003 — 860 с.

8. Щербатых Ю. В. Психология стресса и методы коррекции. — СПб. : Питер, 2006. — 256 с.