К.пед.н. Олійник
Ю.С.
УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ ТА
ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯМ НА ПРОМИСЛОВИХ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Із зростанням цін на енергоносії і передачею
житлового фонду більшості підприємств на баланс адміністрації міст і районів
значно виросла величина засобів направлених з обласного бюджету на фінансування
споживачів енергії.
Становище посилюється тим, що системи опалювання і
гарячого водопостачання житлових і громадських будівель характеризуються
високим рівнем втрат теплової енергії [5]. Організації бюджетної сфери є
крупними споживачами енергетичних ресурсів. Витрати бюджетів всіх рівнів на їх
зміст складають значну частину всіх бюджетних витрат. Тому одному з
пріоритетних завдань в області енергозбереження є проведення заходів для
зниження величини бюджетних коштів, спрямованих на фінансування
енергоспоживання організацій. Наразі витрати організацій бюджетної сфери у значній
мірі визначаються платежами за споживані енергетичні ресурси. При цьому
енергетичні ресурси витрачаються неекономно, внаслідок зростаючих втрат енергії
без помітного підвищення рівня комфортності.
Наразі дуже швидко поширюється використання як на
вітчизняних підприємствах, так і за кордоном систем обліку та контролю
споживання електроенергії. Крім функції обліку ці системи також здійснюють
контроль та управління електроспоживаннням на підприємствах [3]. Основний
економічний ефект полягає в тому, що зменшується сплата за споживану
електроенергію та потужність, а для енергокомпаній в часи зниження максимумів
споживання – в зменшенні капіталовкладень на збільшення генеруємої потужності.
За рахунок різниці в тарифах можливо отримати значний економічний ефект, який
дозволяє компенсувати витрати на створення такої системи за декілька місяців
[1]. При цьому, бюджетні організації не мають фізичної можливості скорочення
витрати енергоресурсів. Хоча проблема енергозбереження для бюджетних
організацій на перший погляд є чисто технічною, проте практика проведення
енергозберігаючих заходів показала, що дана проблема є техніко-економічною.
Мета статті полягає в аналізі сучасного стану управління енергозбереженням на
об'єктах енергоспоживання бюджетної сфери та промислових підприємствах [2].
Система нормування питомих витрат ПЕР знайшла своє відображення і в
законопроектах, підготовлених Держкоменергозбереження, якими формується
економічний механізм стимулювання ефективного використання енергоресурсів. Це і
Закон України “Про внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні
правопорушення”, яким передбачена адміністративна відповідальність посадових
осіб за порушення у сфері використання енергоресурсів, зокрема за невиконання
встановлених норм питомих витрат [1-3].
Це і пакет законопроектів щодо внесення змін і доповнень до Законів України
“Про енергозбереження”, “Про оподаткування прибутку підприємств” і “Про систему
оподаткування” передбачено запровадження енергозберігаючих заходів за рахунок
коштів від економії енергоресурсів. Основою запропонованого механізму
визначення економії коштів є система нормування питомих витрат ПЕР.
Впровадження нової техніки, якщо вона не дає прибутку організаціям, бюджету, не
дає матеріального заохочення виконавцям робіт, не буде ефективним. Вирішення
проблеми енергозбереження для бюджетних організацій вимагає поєднання засобів
економічного стимулювання і адміністративної дії. Крім того, енергозбереження
вимагає впровадження засобів обліку і регулювання витрати енергоресурсів [1].
В умовах дефіциту бюджету, сьогодні здійснюються заходи
для скорочення витрат енергоресурсів бюджетними установами і організаціями,
запроваджувати ліміти споживання енергетичних ресурсів. Ліміти встановлюються
виходячи із забезпечення безаварійного функціонування організацій і можливостей
оплати за споживані енергетичні ресурси. Аналіз способів визначення лімітів
показав, що лише розрахунки на основі прогресивних норм питомих показників
енергоспоживання об'єктів, не дивлячись на свою трудомісткість і фінансові
витрати, дозволяють достовірно встановити ліміти споживання енергетичних
ресурсів організацій, точно планувати обсяги споживання енергетичних ресурсів і
обґрунтовувати витрати на них. Даний спосіб визначення лімітів вимагає
складання енергетичного паспорта організації, де вказані дані про енергетичні об'єкти
організацій, обсяги споживання енергетичних ресурсів, питомі показники
споживання енергоресурсів [5]. Дані, які закладені в енергетичний паспорт,
дозволяють визначити обсяг комунальних послуг, що надаються, і служать
вихідними даними для визначення комплексу заходів щодо енергозбереження. Для
заповнення енергетичних паспортів потрібне проведення енергоаудитів і установка
приладів контролю і обліку споживання електроенергії на бюджетних об'єктах.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Олійник Ю.С. Аналіз та впровадження АСКОЕ на
підприємствах/Олійник Ю.С./ -
Системи обробки і інформації: зб. наук. праць, 2016. Вип. 3(140), Харків,— с. 231-216. ISSN
1681-7710.
2.
Олійник Ю.С. Аналіз та впровадження автоматизованих систем контролю та
обліку електроенергії/Олійник Ю.С./ - Аcademic society of Michal Baludansky MODERN
SCIENTIFIC RESEARCHES AND DEVELOPMENTS: THEORETICAL VALUE AND
PRACTICAL RESULTS – 2016: materials of
International scientific and practical conference (Bratislava, 15-18 March
2016). – K.: LLC “NVP“ Interservice“, 2016. – 99 p.
3.
НАКАЗ від 17 квітня 2000 року N
32/28/28/276/75/54 Про затвердження Концепції побудови автоматизованих систем
обліку електроенергії в умовах енергоринку.
4.
Офіційний сайт
державного підприємства «Енергоринок» - http://www.er.gov.ua.
5.
«Управління
енергозбереження на підприємствах» Електронний журнал енергосервісної компанії
«Эско», №5, травень 2005 р.