Кравець О. О., Кур’ята В. Г.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ФОРМУВАННЯ ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ ТА ФОТОСИНТЕТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ У ТОМАТІВ ЗА ДІЇ ЕСФОНУ

У практиці рослинництва все ширше застосовують регулятори росту і розвитку рослин інгібіторного типу – ретарданти. У багатьох випадках це призводить до підвищення продуктивності рослин внаслідок перерозподілу потоків асимілятів до господарсько цінних органів [3].

Серед препаратів такої дії найбільш перспективним для застосування є група етиленпродуцентів, рістгальмуюча дія яких реалізується через нативний фітогормон – етилен. Це зменшує екологічне навантаження при застосування препарату на едафон ґрунту і не призводить до можливого токсикологічного забруднення продукції [5].

Етиленпродуцент есфон широко застосовується для прискорення дозрівання томатів, однак вивчення його впливу на інтенсивність ростових процесів, морфогенез томатів очевидно не вивчався. У зв'язку з цим, метою нашої роботи було встановити вплив цього препарату на ростові процеси, формування листкової поверхні і фотосинтетичну продуктивність рослин.

Роботу проводили на томатах рослин сорту Рома в польових умовах. Площа облікової ділянки – 10 м². Обробка здійснювалась за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 0,05 %-им есфоном одноразово 12.07.2014 в фазу бутонізації до повного змочування листків. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою. В процесі онтогенезу визначали морфометричні показники та чисту продуктивність фотосинтезу.

Із загальної теорії продукційного процесу відомо, що біологічна продуктивність рослинного організму добре корелює з площею асиміляційної поверхні та добовим приростом маси сухої речовини, які визначають кількість вуглекислого газу, поглиненого цілою рослиною в результаті фотосинтезу та втраченого в процесі дихання [1, 2].

Результати наших досліджень свідчать, що обробка рослин 0,05 %-им есфоном викликала однозначний рістгальмуючий ефект. На кінець вегетації висота рослин була меншою від контролю (табл. 1).

Інгібуюча дія ретардантів на фотосинтетичну продуктивність реалізується насамперед через зміни на організменому рівні фотосинтетичного апарату, в першу чергу через формування листкової поверхні рослин [4].

Таблиця 1

Вплив есфону на морфометричні показники рослин томатів сорту Рома на кінець вегетації

Показники / Варіант	Контроль	0,05 %-ий есфон
Висота рослин, см	50,72 ± 0,83	*46,71 ± 0,97
Маса листкової поверхні, г	34,71 ± 1,16	*72,25 ± 3,26
Площа листків, см^2	4508,8 ± 234,17	*9048,3 ± 432,08
Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м^2	1,01	1,03

Примітки: 1. Рослини обробляли 12.07.2014 р.

2. * – різниця достовірна при р£ 0,05.

Отримані нами результати свідчать, що за дії есфону в рослинах дослідного варіанту відбувалося збільшення загальної площі листка та їх маси. На нашу думку, це пов'язано з тим, що уповільнення лінійного росту рослин під впливом есфону супроводжується посиленим галуженням стебла і закладанням більшої кількості листків.

Формування більш потужного листкового апарату призводить до посилення фотосинтетичної продуктивності рослин томату сорту Рома: чиста продуктивність фотосинтезу при застосуванні препарату зростала.

Таким чином, етиленпродуцент есфон, як препарат інгібуючої дії, пригнічував ріст дослідних рослин, посилював наростання листкової поверхні та маси листків, за рахунок чого посилювалася фотосинтетична активність рослини.

Список використаної літератури:

1. Гуляев Б. И. Фотосинтез и продуктивность растений: проблемы, достижения, перспективы исследований / Б. И. Гуляев // Физиология и биохимия культурных растений. – 1996. – 28, № 1 – 2. – С. 15 – 35.

2. Киризий Д. А. Фотосинтез и рост растений в аспекте донорно-акцепторных отношений / Киризий Д. А. – Киев: Логос, 2004. – 192 с.

3. Кур'ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. – К: Логос, 2009. – Т. 1. – С. 565 – 589.

4. Ткачук О. О. Дія ретардантів на морфогенез, період спокою і продуктивність картоплі: дис. …канд. біол. наук: 03.00.12 / Ткачук Олеся Олександрівна. – К., 2007 р. – 164 с.

5. Di Gregorio S. Stress ethylene production in seed and fruit of Sechium edule Swartz / S. Di Gregorio, N. Ceccereli, R. Lorenzi // Ibid. – 1997. – Vol. 151, № 2. – P. 251 – 253.