Экология/4.Промышленная экология и медицина труда

доц. Ничик О.В.¹, Жилик А.В.¹

¹Національний університет харчових технологій

Екологічні наслідки застосування пестицидів під час вирощування харчової сировини в Україні

На сьогоднішній день, особливої актуальності набула проблема застосування пестицидів у сільському господарстві та дослідження наслідків впливу пестицидів на природні екосистеми та здоров'я людей. Пестициди — це хімічні речовини, які широко використовують у сільському господарстві для захисту рослин і тварин від хвороб та шкідників. Їх застосування дає можливість збільшити продуктивність культур у 2—3 рази та на третину зменшити втрати врожаю. Але в переважній більшості пестициди шкідливі для організму людини і тварин, тому їх виробництво, обіг та використання жорстко нормуються. За даними ЮНЕСКО, в загальному обсязі забруднення біосфери землі, пестициди займають 8- місце після таких речовин, як нафтопродукти, ПАР (поверхнево-активні речовини), фосфати, мінеральні добрива, важкі метали, окиси азоту, сірки, вуглецю та інші сполуки.

Окрім безпосереднього цільового призначення, пестициди чинять багатосторонній негативний вплив на біосферу, масштаб якого порівнюють з глобальними екологічними чинниками. Головна небезпека пестицидів полягає у входженні їх у біологічний колообіг, у процесі якого вони надходять в організми людини і тварин. Токсичність пестицидів визначена для всіх живих організмів, що пояснюють подібністю їхніх головних біохімічних процесів і молекулярно-біологічною організацією живого [1].

Забруднення сировини і харчових продуктів відбувається прямим і опосередкованим шляхом. Пряме забруднення — це потрапляння пестицидів до продукції при її безпосередній обробці цими препаратами під час вирощування, зберігання, транспортування та переробки. Опосередковане — забруднення через повітря, грунти, воду, корми, таропакувальні матеріали, шляхом міграції пестицидів тощо. Вміст пестицидів у сировині і готовій продукції (залишкова кількість) залежить від багатьох факторів: властивостей пестицидів (стійкість, розчинність, фізичний стан та ін.), властивостей сировини і продукції (форма, щільність, стан поверхні та ін.), норми витрат та кратності обробки, способу обробки і терміну після останньої обробки, кліматичних, ґрунтових та метеорологічних умов [3].

У світі виробляється і застосовується біля десяти тисяч препаратів пестицидів. В Україні дозволені до використання близько 300 видів препаратів. Найбільшого поширення набули хлор- та фосфороорганічні сполуки.

Навіть у такій розвиненій країні, як США, із загальної кількості пестицидів, що використовуються лише 10% перевірені на мутагенну активність, 30% — на концерогенную і 40% — на тератогенну. Окрім високої токсичності пестициди відрізняються стійкістю.

Широке впровадження у виробництво інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур значною мірою спричинює зростання пестицидного навантаження на поля, веде до порушення рівноваги в агробіоценозах, до можливого підвищення резистентності шкідливих організмів, збільшення небезпеки забруднення навколишнього середовища та урожаю [1].

Серед основних негативних екологічних наслідків застосування пестицидів слід виділити наступні:

- здатність їх накопичуватися у ґрунті та переноситися живими організмами по трофічному ланцюгу;

- зменшення біологічної продуктивності і нормального функціонування ґрунтових мікрбіоценозів;

- зниження інтенсивності процесів самоочищення ґрунту;

-  здатність накопичуватися у річках, морях та ґрунтових водах;

-  пригнічення біохімічних процесів і перешкоджання природному відновленню родючості;

- викликає втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції [2].

Рисунок 1. Механізм потрапляння пестицидів до організму людини:

1 - рослини;

2 - тварини;

3 - продукти тваринного походження;

4 - ліки з добавками рослинного походження;

5 - косметичні засоби;

6 - риба.

Шляхи потрапляння пестицидів до організму людини є наступними (рис.1):

- пестициди потрапляють до організму людини в процесі безпосереднього контакту (виготовлення, використання, трансформування, складування пестицидів);

- пестициди потрапляють у грунт, з якого живляться рослини (1), які в свою чергу споживає людина;

- рослини забруднені пестицидами (1), використовуються для годівлі тварин (2), а далі продукти тваринного походження (м'ясо, яйця, жир (3)) споживає людина;

- пестициди потрапляють у повітря, яким дихає людина;

- пестициди, які містяться в повітрі, потрапляють до опадів, а далі до водних джерел; водою живляться рослини (1), які споживає людина;

- пестициди з опадами концентруються в стеблах, листі рослин (1); добавки рослинного походження з вмістом пестицидів входять до складу ліків (4) та косметичних засобів (5), які використовує людина;

- пестициди потрапляють у грунт, а потім у підґрунтову воду, яку споживає людина;

- через забруднену воду пестициди потрапляють до організмів риб (6), які споживає людина. Крім того, під час загибелі фауни (6) відбувається десорбція пестициду і його метаболітів у воду (вторинне забруднення водоймища).

Всі розглянуті ланцюги мають спільний кінцевий пункт призначення – людина [3].

Як біологічно активні речовини, пестициди і їх комплекси з поживного середовища часто бувають компонентами метаболізму рослин і таким чином поступають в харчовий ланцюжок тварин і людей. Не дивно, що в світі щорічно реєструється більше 3 млн. отруєнь і 20 тис. летальних випадків від пестицидів.

Для захисту довкілля від негативного впливу пестицидів необхідно дотримуватися всіх регламентів щодо застосування пестицидів: норм внесення, строків, способів внесення, також необхідно суворо дотримуватися ГДК  препарату у продукції, ґрунті, воді, робочій зоні застосування препарату. Більш глибоке вивчення біологічних процесів, пов'язаних з вирощуванням сільськогосподарських культур за сучасного рівня землеробства, дослідження популяційної динаміки шкідливих і корисних організмів, вдосконалення тактики боротьби за рахунок повнішого використання агротехнічного методу, стійких сортів, біологічних засобів дасть можливість скоротити застосування пестицидів і зменшити негативний вплив на навколишнє середовище [2].

Література:

1. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів: Монографія / В.П. Патика, Н.А. Макаренко, Л.І. Моклячук та ін..; За ред..В.П. Патики.-К.:Основа, 2005.-300 с.

2. Борисенко А.А. Гігієнічні проблеми застосування пестицидів та шляхи їх вирішення // Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/14550/1/Borysenko.pdf.

3.  Донченко Л.В. Безопасность пищевой продукции / Л.В. Донченко, В.Д. Надыкта. – М.: Пищепромиздат, 2001. – 528 с.