Економічні науки / 10. Економіка підприємства

К.е.н., докторант Ігнатенко М.М.

Уманський національний університет садівництва, Україна

Методологічні засади та практичні заходи формування соціальної відповідальності харчових компаній і підприємств

Для того, щоб ефективно визначити програми корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) бізнесу на рівні харчових підприємств, слід не лише знати про зміст та традиції доброчинності. Потрібно також враховувати особливості бізнес-середовища, яке існує в Україні. Основними з таких особливостей є:

1. Розвинена система соціального захисту населення та працівників. Радянська система економіки залишила у спадок великим підприємствам розвинену соціальну інфраструктуру (дитячі садочки, медичні заклади, будинки культури, відпочинку тощо). Крім того, населення є звиклим до безкоштовної медицини та освіти належного рівня.

2. Економічні залежності - українська економіка значним чином залежить від функціонування підприємств важких галузей, таких, як металургійна промисловість. Розвиток і важливість КСВ значно залежить від конкурентних позицій компаній, які працюють у цих галузях економіки.

3. Спадщина надмірного адміністрування в економіці, довкіллі та суспільстві – неефективне розміщення ресурсів, неефективні технологічні та управлінські технології, успадковані від минулого часу і далі наносять шкоду.

4. Психологічний бар'єр між минулим та теперішнім – значна відмінність між поколіннями, складнощі у керівників старшого віку до адаптації до сучасних ринкових вимог господарювання.

5. Національне самовизначення – значне зростання інтересу до національних питань. Сфера інтересів населення звужується до рівня місцевості, інтерес до місцевого національного розвитку.

Вищезгадані особливості здатні помітно вплинути на стратегію КСВ. Наприклад, харчові компанії, у власність яких перейшли великі майнові комплекси, повинні забезпечити наявність соціальної інфраструктури, до якої працівники звикли. З огляду на традиції української доброчинності, від компаній очікуватимуть допомоги для закладів соціальної сфери або заходів, що сприяють національному самовизначенню.

Деякі з факторів, що є важливими при визначенні програм КСВ, є відкритими для суспільства і визнаними проблемами, наприклад, вплив Чорнобильської катастрофи, свобода слова, розвиток громадянського суспільства, корупція. Проте, існує низка факторів, які ще не набули розголосу в суспільстві, але які, тим не менше, є важливими для харчових компаній. Серед таких "прихованих" факторів можна назвати бідність, поширення СНІДу, стан системи соціального захисту та навчальної системи в країні [1]. Усі ці фактори мають бути ретельно враховані при визначенні стратегії КСВ.

Як вже зазначалося, українські харчові компанії мають багато прикладів відповідальної соціальної поведінки: від покращення умов роботи працівників, чи запровадження нових технологій, до активної благочинної діяльності. Потрібен критичний аналіз подібних програм, створення національної бази даних прикладів, які спроможні допомогти компаніям у розширенні існуючих програм або запровадженні власної стратегії КСВ. Серед лідерів КСВ в Україні, швидше за все, опиняться філії або СП за участі міжнародних компаній, які мають розвинені програми КСВ. Саме таким чином концепція КСВ впроваджується на теренах західних держав [2].

Більшість іноземних компаній зацікавлені у впровадженні стандартів КСВ в Україні з метою соціальних та екологічних уникнення проблем як в Україні, так і за кордоном. Світовий Банк також активно пропагує концепцію КСВ серед компаній у країнах ЦСЄ, включаючи інтеграцію багатьох критеріїв КСВ у вимоги до проектів, які подаються до фінансування. Найближчими роками слід очікувати навіть більшої уваги до цієї концепції з боку Світового Банку, а також Міжнародної Фінансової Корпорації (яка вже проявляє значну активність у цій сфері через проект корпоративного управління). МФК та СБ – саме ці організації стають сигналізаторами зрілості концепції і необхідності для компаній звернути увагу на КСВ.

Деякі національні бізнесові структури у галузі харчової промисловості також активно долучатимуться до поширення інформації стосовно КСВ. Проте, потрібно пам'ятати, що вони мають власні інтереси щодо розвитку КСВ, але соціальна відповідальність, про яку ми говоримо, є корпоративною, і тому харчові та переробні компанії мають бути неодмінною частиною процесу зародження та становлення українського розуміння КСВ. Отже, майбутнє КСВ в Україні у продовольчій сфері залежить від важливості та нагальності соціальних питань для харчових компаній.

Моральні переконання власників бізнесу, тиск з боку груп впливу, необхідність сертифікації для освоєння інших ринків – всі ці фактори спричинять визначення власної, української сутності КСВ та індивідуальних стратегій для окремих харчових компаній [3]. Можна вчитись досвіду від іноземних компаній та міжнародних програм, проте потрібно не забувати власні історичні традиції (як давні традиції доброчинності, так і переваги недавнього соціалістичного укладу) з метою підвищення ефективності програм, систем і процесів всередині компанії. Воля до змін потрібна на найвищому рівні. Без підтримки вищого керівництва програми КСВ приречені на неуспіх та занепад. Лише коли КСВ знайде відгук серед великих підприємств, можна буде говорити про поступовий розвиток її концепції в українських реаліях.

Скоріше за все, поступово українські харчові компанії (особливо великі підприємства, які працюють в інших країнах або мають іноземних інвесторів) почнуть приєднуватись до європейських та національних (якщо такі з'являться) програм розвитку КСВ. Підприємливі середні та малі експортно-орієнтовані харчові підприємства, через необхідність посвідчити дотримання стандартів ведення бізнесу, імпортуватимуть практику ведення соціально відповідального бізнесу [4]. Корпоративна соціальна відповідальність є "живою" концепцією і це робить її значимою. Йдеться про людей, грошові кошти і природне середовище та про те, як збалансувати ці складники життєдіяльності.

Література:

1. Грішнова О.А. Соціальна відповідальність бізнесу: розуміння сутності, сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку в Україні / О.А. Грішнова // Соціалізація відносин у сфері праці в контексті стійкого розвитку: [монографія] / А.М. Колот, О.А. Грішнова, О.О. Герасименко та ін.; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Колота. – К.: КНЕУ, 2010. – С. 189-210.

2. Мельник С. Соціальна відповідальність бізнесу як складова соціальної політики України / С. Мельник // Економіка та держава. - № 5. - 2008. – С. 71-73.

3. Шаповал В.М. Соціальна відповідальність бізнесу в структурі управління економікою: [монографія] / В.М. Шаповал. – Дніпропетровськ. – Державний ВНЗ “НГУ”. – 2011. – 357 с.

4. Corporate Social Responsibility in Europe. Rhetoric and Realities / Regine Barth, Franziska Wolff. Edward Elgar Cheltenham, UK, Northampton, MA, USA – 2009. – 358 p.