Мехеда Н.Г.,. Максименко Ю. Ю.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Фінансові інвестиції підприємства

Фінансові інвестиції - це активна форма ефективного використання вільного капіталу підприємства. За чинним законодавством України, фінансова інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

Основні принципи оцінки та відображення в обліку фінансових інвестицій визначаються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16 квітня 2000 р. № 91, П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 липня 1999 р. № 176 та П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 1999 р. № 163. [1]

Кваліфіковані інвестиції щодо об'єкта докладання, характеру використання коштів і чинника часу.

Щодо об'єкта докладання: інвестиції в майно (матеріальні інвестиції). Під матеріальними інвестиціями розуміють інвестиції, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі:

- фінансові інвестиції — вкладення фінансове майно, придбання прав щодо участі на ділі інших фірм та ділових прав;

- нематеріальні інвестиції — інвестиції в нематеріальні цінності.

За характером використання:

- первинні інвестиції, здійснювані за підставі або за купівлю;

- реінвестиції, т. е. використання вільних доходів, які є результатом реалізації інвестиційного проекту, шляхом напрями на придбання чи заготовлення нових засобів провадження з метою підтримки складу основних фондів підприємства;

- інвестиції на раціоналізацію, щоб їх на модернізацію технологічного устаткування чи технологічних процесів;

- інвестиції зміну програми випуску продукції;

- інвестиції на диверсифікацію.

По чиннику часу:

- короткострокові інвестиції - це активи, якими підприємство володіє з метою добування прибутку через розподіл доходу, як, наприклад, відсотковий прибуток або дивіденди інвестування. Короткострокові інвестиції також називають тимчасовими інвестиціями; можуть складатися з цінних паперів чи інших інвестицій, гаданий термін погашення яких менша від один рік.

- довгострокові інвестиції - зазвичай, складаються з цінних паперів низки інших компаній, придбаних з метою забезпечення постійного джерела доходів для інвестора на період понад рік.

- ануїтет - інвестиції, які дають вкладнику певний дохід через регулярні часові відтинки.[3. c 156-177]

Основні форми фінансового інвестування, здійснюються підприємством.

Управління фінансовими інвестиціями підприємства має систему принципів, і методів забезпечення вибору найефективніших фінансових інструментів вкладення капіталу та необхідність своєчасного його реінвестування.

Рішення стратегічних завдань розвитку здійснених операцій пов'язані з вибором такі форми фінансового інвестування, як вкладення капіталу, статутні фонди спільних підприємств і придбання контрольного пакети акцій окремих компаній, які мають стратегічний інтерес з метою диверсифікації цієї бурхливої діяльності.

Рішення завдань приросту капіталу довгострокового періоду пов'язано, зазвичай, з його вкладеннями в довгострокові фондові і грошові інструменти, прогнозована прибутковість яких з урахуванням рівня ризику задовольняє інвестора.

Інвестиційний портфель - це сукупність цінних паперів, керована як єдине ціле.

При формуванні інвестиційного портфеля інвестор повинен:

- вибрати адекватні цінних паперів, тобто таких, які давали б максимально можливу дохідність і мінімально припустимий ризик;

- важливо визначити, в цінних паперів яких емітентів буде вкладено кошти;

- диверсифікувати інвестиційний портфель.

Найпоширенішим є інвестування в портфелі цінних паперів. Це наступним: по-перше, багато реальні кошти мають фінансові еквівалентами як акцій, опціонів, ф'ючерсів; по-друге, цінних паперів зазвичай більш ліквідні, ніж реальні кошти; по-третє, інвестування у реальні активи вимагає значних фінансових коштів, а цінних паперів щодо дешеві; по-четверте, інформацію про дохідності цінних паперів публікується в періодичної преси, що дозволяє інвестору співвідносити ризик інвестицій у цінні папери їх віддачу. У зв'язку з цим, цінних паперів є дуже привабливими як приватних, так інституціональних інвесторів. [5. c 59-90]

Список використаної літератури

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №12 “Фінансові інвестиції”

2. Загородній А.Г. Бухгалтерський облік:основи теорії та практики. 3-е видання перероблене та доповнене - К.:Знання 2014 с. 189-198

3. Лень В.С. Бухгалтерський облік в Україні:нормативна та методична база. Навч. матеріали для студентів ВНЗ. К.:Центр навчальної літератури 2013р. с. 156-177

4. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік. Підручник. Центр навч. Літератури 2010 с.192-209

5. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України, К.:А.С.К.,с.59-90