Черкаський національний
університет імені Богдана Хмельницького
Джерела
фінансування діяльності підприємств
Усім підприємствам для
свого успішного існування і розвитку необхідна дієва комплексна система
управління його діяльністю, а також капітал, який забезпечується шляхом
фінансування. Фінансування - це
отримання суб'єктом господарювання необхідних грошових фондів для здійснення
господарської діяльності. У цьому
контексті значним і суттєвим для підприємств є ефективний вибір джерел
фінансування, які є невід’ємною складовою діяльності підприємства.
В умовах нестабільної економічної ситуації в державі, підвищеної
конкуренції серед підприємств тощо, підприємства змушені шукати найбільш
вигідні або нові джерела фінансування на ринку капіталів для здійснення своєї
діяльності. У цьому і полягає актуальність обраної теми.
Вивчення багатьох опублікованих
праць із практики господарської
діяльності свідчать про недостатнє висвітлення деяких важливих питань,
пов’язаних з формуванням ефективної політики джерел фінансування з урахуванням
специфіки підприємств. Дотепер залишаються недостатньо розробленими критерії та
система показників оцінки ефективності фінансування підприємств. Невід’ємною
частиною організації фінансової діяльності підприємства є мобілізація капіталу
для фінансування його операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Під
фінансуванням підприємства розуміють сукупність форм і методів, принципів та
умов фінансового забезпечення простого і розширеного відтворення. За ринкових
відносин важливе значення набуває вибір оптимальної структури форм фінансування
підприємства.
Основні форми фінансування підприємства
класифікують за наступними критеріями:
1) Залежно від цілей фінансування
виділяють:
- фінансування при заснуванні
підприємства;
- фінансування при розширенні діяльності;
- рефінансування;
- санаційне фінансування.
2) За правовим статусом інвесторів: власний
та позиковий капітали.
3) За джерелами надходження капіталу
розрізняють: зовнішнє та внутрішнє фінансування.
Також джерела фінансування залежать від
типу і форми власності, на базі якого функціонує підприємство.[3]
До внутрішніх джерел фінансування
підприємства належить власний капітал, який включає: внески власників
підприємства, реінвестування прибутку, реструктуризація активів. Власний
капітал характеризується такими основними позитивними особливостями: простотою залучення,
високою здатністю генерувати прибуток в усіх сферах діяльності, забезпечувати
фінансову стійкість розвитку підприємства, його платоспроможності в
довгостроковому періоді. Разом з тим, йому притаманні такі недоліки: обмеження
обсягу залучення, висока вартість у порівнянні з альтернативними позичковими
джерелами формування капіталу. В складі внутрішніх джерел формування власних
фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, який залишається в
розпорядженні підприємства. Він
формує переважну частину власних
фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу, у відповідності із зростанням ринкової вартості
підприємства, а також амортизаційні відрахування, особливо на підприємствах, що
мають значний обсяг основних засобів і нематеріальних активів. Однак, суму
власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише є засобом його
реінвестування [1, с. 325 -326].
Таким чином, підприємство, яке
використовує в основному власний капітал має найвищу фінансову стійкість (його
коефіцієнт автономії дорівнює одиниці), але обмежує темпи свого розвитку
(оскільки не може забезпечити формування необхідного додаткового обсягу активів
в періоди сприятливої кон’юнктури ринку) і не використовує фінансової
можливості приросту прибутку на вкладений капітал [2, с.45-49].
До зовнішніх джерел фінансування
відноситься залучений та позиковий капітал, до яких належать: короткострокові
та довгострокові кредити банків, кредиторська заборгованість, небанківські
залучені кошти (державний кредит, лізинг, комерційний кредит). Використання
позикового капіталу дозволяє істотно розширити обсяг господарської діяльності
підприємства, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу,
прискорити формування різноманітних цільових фінансових коштів, а в кінцевому результаті - підвищити ринкову вартість
підприємства. Залучений капітал, що використовується підприємством,
характеризує у сукупності обсяг його фінансових зобов'язань (загальну суму
боргу).
В результаті розглянутих варіантів
фінансування підприємства можна зазначити, що політика оптимізації структури
капіталу спрямована на підвищення долі власного капіталу, який би забезпечував
стабільну фінансову діяльність підприємства. Удосконалити фінансування можна за
рахунок внутрішніх методів, шляхом скорочення витрат, раціоналізації
використання коштів, та зовнішніх – шляхом залучення позикового та залученого
капіталу. Ефективність фінансової діяльності підприємства повинна ґрунтуватися
на раціональному, економічному використанню фінансових ресурсів.
Отже, кожне підприємство має змогу обрати
свою схему та джерела фіксування, які вигідні йому та які залежать від форми
організації бізнесу підприємств. Для одних підприємств найбільш вигідною є
можливість використовувати внутрішні джерела фінансування, а для інших – зовнішні.
Список використаної літератури:
1. Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. – К.: Ніка – Центр,
2008.
2. Філіна Г.І. Фінансова діяльність суб’єктів
господарювання. Навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2009. – 320с.
3. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання:
Навч. посібник / Терещенко О. О –
Електронний ресурс — Режим доступу:
http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/821/