Гресь Н.Л., Ковальчук Т.М.

Державний ВНЗ «Національний гірничий університет»

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОПЛАТИ

ДНІВ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Наймані працівники, як застраховані особи, мають право [1, пп.2 п. 1 ст. 16] на отримання матеріального забезпечення у разі настання такого страхового випадку, як тимчасова втрата ними працездатності [1, п. 1 ст. 22], – втрата здатності виконувати свої функціональні обов’язки внаслідок захворювання. Таке матеріальне забезпечення повністю або частково компенсує працівнику втрату заробітної плати (доходу) [1, п. 1 ст. 22].

Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є
виданий в установленому порядку листок непрацездатності [1, ст. 31; 2, п. 3].

Відомо, що «оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», а починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, – Фондом соціального страхування України у порядку та розмірах, встановлених законодавством [1, п. 2 ст. 22].

У Законі № 1105-XIV не наголошено саме за які дні (календарні чи робочі), пропущені у звязку з хворобою, повинна проводитися оплата. Відповідь на це питання знаходиться в п. 2 Порядку № 439 [2]: «за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності».

Застраховані особи, які упродовж дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення (допомогу по тимчасовій непрацездатності) виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку [1, пп. 1 п. 4 ст. 19].

З 01.01.2015 р. змінилися розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності (табл.) [1, ст. 24].

Таблиця

Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності

Страховий стаж	Розмір допомоги, % середньої заробітної плати (доходу)
До трьох років	50
Від трьох до п’яти років	60
Від п’яти до восьми років	70
Понад вісім років	100
Незалежно від розміру страхового стажу для застрахованих осіб, віднесених до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одного з батьків або особи, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранів війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; осіб, віднесених до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорів, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів»

Отже, якщо працівник (застрахована особа) має страховий стаж понад вісім років, який забезпечує їй отримання 100 % середньої заробітної плати (доходу) за робочі дні (години), пропущені у звязку з хворобою, на момент настання страхового випадку не набув сумарно у дванадцятимісячному періоді, що передує йому, шестимісячного страхового стажу, його матеріальне забезпечення (допомога по тимчасовій непрацездатності) в розрахунку на місяць не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку. Тобто, незалежно від розмірів середньої заробітної плати (доходу), страхового стажу такого працівника максимальна сума нарахованої йому допомоги дорівнює розміру мінімальної заробітної плати. В сучасних економічних умовах норма пп. 1 п. 4 ст. 19 Закону України № 1105-XIV не є справедливою.

Тому, пропонується пп. 1 п. 4 ст. 19 Закону України № 1105-XIV викласти у такій редакції «1) допомога по тимчасовій непрацездатності – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески».

Література:

1.Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 р. № 1105-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1105-14

2. Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації: Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 439 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/439-2001-%D0%BF