Медицина / 7. Клиническая медицина

Єльчанінова Т.І.

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» ФПО кафедра педіатрії та клінічної лабораторної діагностики.

Вдосконалення індивідуальної роботи лікарів-інтернів з клінічної лабораторної діагностики

За роки незалежності України вища медична освіта реформується відповідно до вимог Болонського процесу. Зокрема, освіта у вищих навчальних закладах медичного профілю розглядається як системний, багатофакторний, інваріантний феномен, спеціально організований динамічний інноваційний процес, побудований на засадах професійного методологування - процесу формування вчення про оптимальну організацію професіогенезу слухачів. Тобто: навчання майбутніх медичних працівників у вищий школі є одним важливих аспектів поєднання педагогіки і медицини.

Обсяг наукової інформації щороку зростає, підвищуються вимоги до рівня підготовки спеціалістів, а навчальний процес в інтернатурі не може бути значно збільшений. Отже, вирішення цієї суперечності може бути лише одне знаходити інший педагогічний прийом, а саме - інтенсифікувати навчання.

Відомо що, педагогічна система будується на основних дидактичних принципах: доцільність, наглядність, послідовність, свідомість, посильність, міцність, систематичність.

Формування молодого спеціаліста в вузівських аудиторіях - складний процес. Традиційна методика навчання містить в собі: спілкування викладача з слухачами та постійний контроль засвоєння учбового матеріалу. Ця модель носить директивний характер: односторонній процес - активною стороною, яка передає потік інформації, є викладач. Основні критерії директивної моделі є: точність, безспірність, достовірність викладаємого матеріалу. Наявність самостійної роботи в позааудиторний час не передбачається.

Інтерактивна модель навчання суттєво відрізняється, вона має слідуючі риси: можливість неформальної дискусії, вільне викладання матеріалу, ініціатива учнів, наявність групових завдань, виконання письмових робіт.

Інтерактивні методи навчання можуть бути різноманітними, це - презентації, дискусії, робота в групах, вікторини, міні дослідження, ділові ігри, метод insert (індивідуальні нотатки, коли інтерни пишуть 7-10 хвилин ессе), кейс - стаді. Зараз широко впроваджуються такі форми навчання вони стимулюють більшу активність і творче осмислення одержаних знань. Мета викладача - навчити умінню аналізувати ситуації, прищепленню навичок вирішення практичних задач.

В теперішній час все частіше викладач виступає не тільки як джерело знань, а як консультант, партнер, координатор на протязі всього навчального процесу.

Така зміна позицій, з однієї сторони, та зміна вимог до слухачів з другої сторони, диктує нові умови до побудови педагогічного процесу.

Це формує впровадження нових форм організації самостійної, індивідуальної роботи (її якості, критеріям і новим методам оцінки).

Професія викладача складається із слідуючих складових: професійна відповідальність не тільки за збереження, передачу і використовування спеціальної суми знань, але і за їх збільшення. За ефективність освіти відповідає як викладач, так і той, хто навчається.

Безумовно, набуття професії вимагає відповідної підготовки та передбачає оволодінням певним обсягом теоретичних знань і практичних навичок у своєї галузі діяльності.

Важлива роль в цьому процесі відводиться індивідуальній роботі і це, відомо, один із найскладніших моментів в організації навчального процесу у інтернів. Індивідуальна робота повинна бути раціонально організованою, мати конкретно змістовні характеристики, контролюватися, перевірятися і оцінюватися. Лише тоді вона стає ефективною формою навчального процесу в інтернатурі, потужним засобом удосконалення.

Як метод індивідуального навчання нами запроваджено проведення науково практичних конференцій із найважливіших питань клінічної лабораторної діагностики, таких як: діагностика анемій, гемобластозів, порушень системи гемостазу; питання цитологічної діагностики новоутворень лімфатичних вузлів, жіночих статевих органів та інші.

Тематика конференцій визначається згідно з календарно - тематичними планами.

Для участі в конференції лікарі - інтерни готують реферати та курсові роботи, підбирають відповідні виписки з історій хвороб, сучасну літературу та готують мультімедійні презентації. Для кожного доповідача призначаються рецензенти й опоненти з кола слухачів.

Позитивною формою індивідуальної роботи є також підготовка та участь в проведені разом з викладачем внутрішньогрупових круглих столів, майстер -класів. Для цього інтерни готують відповідно вивчаємой теми виписки з історій хвороб та препарати (периферійної крові, кісткового мозку, відбитки, пунктати). Під час цих занять після заслуховування доповіді інтерни вивчають і обговорюють морфологічні особливості клітин, які є морфологічною основою вивчаємого патологічного процесу.

При підготовці висвітлення питання лікарі - інтерни самостійно працюють над літературними джерелами, узагальнюють професійні навики, при вивчені клітин вивчаємой патології. У такий засіб вони вчаться не просто шукати необхідну інформацію, але й обробляти її та аналізувати певні факти.

На протязі занять на очному циклі інтерни отримують практично - орієнтовані теми досліджень, із результатами яких виступають на щорічній факультетській науково - практичній конференції. На таких конференціях реалізуються два аспекти: навчальний та прикладний (поєднання теорії і практики).

Таким чином, впровадження в учбовий процес індивідуальної роботи сприяє вихованню покоління фахівців, які будуть ефективно працювати, відчуваючи потребу навчатись упродовж життя, адже це забезпечить безперервність післядипломної освіти. А викладач виконує роль консультанта, наставника, який допомагає інтернам розкрити необхідні вміння та навички, придбати професіональну компетентність.

Література:

1. Андрієвський І.Ю. Сучасні підходи до формування та розвитку знань через впровадження новітніх технологій. - Медична освіта, - 2013, - № 4, - с. 5-8

2. Волос овець О.П., Булах І.Є. Професійна підготовка дитячого лікаря: від «навчання на все життя» до «навчання через все життя» . - Медична освіта. - 2010, - № 2. - с.43-46

3. Кульчицький В.І. Формування професіогенезу особистості студентів медичних Вузів України. - Медична освіта, - 2012, - № 1.- с. 36-39

4. Підаєв А.В., Передерій В.Г. «Болонський процес в Європі» Київ, - 2004, - с. 188