Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов.

Панова С.О.

Бердянський державний педагогічний університет

Принципи акмеологічного підходу до формування фахової компетентності майбутніх учителів математики

Акмеологія як наука, виникла на стику природничих, суспільних і гуманітарних дисциплін і вивчає закономірності і феномени розвитку людини до щаблів його зрілості і, особливо, при досягненні нею найбільш високого рівня в цьому розвитку (А. Бодальов, А. Деркач, Н. Кузьміна) [4, 2, 7, 3]. Акмеологія вивчає людину, яка розвивається як індивід, суб'єкт праці та особистість.

У цьому контексті, особливістю акмеологічного підходу до покращення підготовки фахівців у вищому навчальному закладі є його спрямованість на самовдосконалення особистості в освітньому середовищі, саморозвиток та просування майбутнього випускника від однієї вершини професійного, духовно-морального та фізичного розвитку до іншої. На відміну від пануючої раніше думки, що справжнім професіоналом може стати особистість, яка розвивається виключно як суб’єкт праці [6]. Це є прийнятним під час фахової підготовки вчителів математики, тому що спрямованість студентів на самовдосконалення, досягнення намічених цілей, мобілізація їх особистісних потенціалів під час навчання сприяє покращенню процесу формування фахової компетентності.

Науковий аналіз педагогічної та психологічної літератури показав, що акмеологічний підхід — це сукупність єдиноспрямованих за змістом принципів і методів, які не виходять за рамки науки акмеології, та націлені на вдосконалення людини, його саморозвиток та самовдосконалення. На нашу думку, застосування принципів та методів акмеологічного підходу у фаховій підготовці майбутніх вчителів математики, забезпечує формування акмеологічної ціннісної орієнтації студентів на самовдосконалення своїх потенційних можливостей підчас навчального процесу як основи формування фахової компетентності.

На основі теоретико-методологічного аналізу, були визначені методологічні принципи акмеологічного підходу у формуванні фахової компетентності майбутніх учителів математики [5, 1, 8]: комплексності, системності, суб’єкта, детермінізму, розвитку та гуманізму, суб’єкта діяльності, життєдіяльності, потенційного і актуального, моделювання, оптимальності, операційно-технологічний, зворотного зв’язку.

Згідно методологічних принципів, стверджуємо про необхідність вирішення низки завдань під час навчального процесу у педагогічних ВНЗ, які сприяють ефективному формуванню фахової компетентності майбутніх учителів математики. Вони направленні на орієнтацію у підготовці майбутніх учителів математики на: єдність вивчення та реального вдосконалення своєї особистості; системне вивчення та самовдосконалення власних знань та умінь з математичних та методичних дисциплін, особистісно-професійних здібностей та якостей, цінностей та мотивів; розвиток до рівня гуманістичних вимог суспільства або до рівня, який він визначив для себе сам, але не «за рахунок інших»; формування суб’єктної позиції через потребу та можливість самовдосконалення; виконання діяльності, яка детермінує прагнення у студентів виявити та розвинути ту чи іншу рису особистості за для досягнення ідеалу; прогресивний розвиток і самовдосконалення особистості; створення індивідуального способу організації своєї майбутньої фахової діяльності; створення умов, при яких студент має змогу зрозуміти місце, роль, зміст і значення фахової діяльності вчителя математики та ідентифікувати себе в ній; самостійний спосіб множення свого особистісного потенціалу; проектування студентами співвідношення теперішнього і майбутнього та шляху руху до того майбутнього; знаходження найкращих варіантів розв’язання завдання і шляхи його реалізації при даних умовах і ресурсах для досягнення акмевершини; оптимізацію особистісних і професійних ресурсів засобами технологічного забезпечення навчальної діяльності; актуалізацію студента себе в новій якості (в якості вчителя математики).

Завдання вирішуються шляхом залучення студентів до: самопізнання, самоактуалізації та самопроектування (саморефлексія) власної навчальної діяльності; здійснення акмеологічного впливу на внутрішній потенціал студентів за напрямками роботи: математична, методична та особистіно-професійна підготовка; побудови «Я-образу»: «Я-студент», «Я-майбутній вчитель математики», «Я-ідеальний вчитель математики»; виконання студентами самостійної та індивідуальної роботи під час вивчення математичних та методичних дисциплін; здійснення акмеологічного впливу на аудиторних та позааудиторних заняттях;

Таким чином, ми вважаємо, що методологічні принципи акмеологічного підходу є першоосновою в організації процесу формування фахової компетентності майбутніх учителів математики, які забезпечують: вивчення особистості майбутнього вчителя математики як цілісного суб’єкта на шляху до досягнення акмевершини у навчанні; вдосконалення майбутнього вчителя математики як суб’єкта, який самостійно та активно просувається до визначеної акмевершини; визначення внутрішніх (саморозкриття потенціалів) та зовнішніх (усвідомлення та прийняття зовнішніх впливів) умов, які детермінують розвиток; орієнтацію майбутніх учителів математики на прогресивний розвиток та самовдосконалення, через розуміння розвитку, суб’єктної позиції, вирішення протиріч, індивідуальний характер, зв’язку розвитку в житті та майбутній фаховій діяльності, розкриття та реалізація особистісних потенціалів під час навчання; спрямованість процесу формування фахової компетентності майбутніх учителів математики на інтереси студентів, їх прогресивний особистісно-професійний розвиток, націленість студентів на себе як суб’єкту самовдосконалення; включення у навчальну діяльність студентів як активного та самостійного суб’єкта, який спрямований на повне та оптимальне опанування фахових компетенції, які визначають рівень сформованості фахової компетентності; розуміння студентами місця, ролі, змісту та значення майбутньої фахової діяльності у власному житті, та проектування власної акмевершини; виявлення та актуалізація наявних потенціалів майбутніх учителів математики для досягнення акмевершини у навчанні; проектування студентами образів «Я – студент» та «Я – вчитель математики», та шляхів досягнення ідеального «Я» – образу; вибір оптимальних умов для досягнення акмевершини студентами; застосування технологій, які відповідають принципам оптимізації особистісних та професійних ресурсів майбутніх учителів математики; забезпечення розуміння студентами через самопізнання та самоактуалізацію себе як особистість у житті та фаховій діяльності.

Литература:

1. Абульханова К.А. Акмеология : [Учебник] / [К.А. Альбуханова, О.С. Анисимов, П.В. Беспалов, У.А. Винокурова и др.] ; [ред. А.А. Деркач]. – М. : Изд-во РАГС, 2004. – 299с.

2. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания / Б.Г. Ананьев. – М. : Изд-во инс-та. практ. психол., 1996. – 384 с.

3. Бодалев А.А. Вершина развития взрослого человека: характеристика и условия достижения / А.А. Бодалев. – М. : Наука, 1998. – 165 с.

4. Деркач А.А. Акмеологические основы развития профессионала / А.А. Деркач — М. : Издательство Московского психолого-социального института ; Воронеж : НПО «МОДЭК», 2004. -752 с

5. Деркач А.А. Акмеология : [учебник] / А.А. Деркач - М. : РАГС, 2002. – 650 с.

6. Драч І.І. Акмеологічний підхід до формування професійної компетентності студентів у Вищому навчальному закладі [Електронний Ресурс] / І.І. Драч // Національна Бібліотека України ім.В.І. Вернадського – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/ttmuo/2009_2/09drachs.pdf

7. Кузьмина Н.В. Акмеология как наука : предмет, структура, социальная значимость / Н.В. Кузьмина, С.А. Тихомиров // О предмете, о социальном значении и путях развития акмеологической науки : материалы для размышления участников сессии Академии акмеологических наук. – СПб., 1998. – С. 3–6.

8. Рубинштейн С. Л. Основы обшей психологии / С. Рубинштейн — М., 1946.