Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

к.п.н. Романишина О.Я

Тернопільський національний педагогічний університет, Україна

РОЛЬ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ

Розвиток стандартів підготовки спеціалістів вимагає удосконалення форм і методів організації та здійснення навчального процесу у закладах вищої освіти, змінює пріоритети у підготовці майбутніх педагогів. Однією з перспективних технологій, що сприяють формуванню професіоналізму майбутніх викладачів, є проектна, застосування якої сприяє реалізації всіх стадій творчого процесу: виникненню, обґрунтуванню, осмисленню та прийняттю ідеї, її технологічній розробці, роботі над втіленням цієї ідеї у практику.

В психолого-педагогічній науковій літературі питання проектної технології розглядалися досить широко. Так, обґрунтування теоретичних засад проектної діяльності досліджували В. Гузеєв, Є. Мегем, Н. Пахомова, Т. Новікова, поєднання проектних технологій з інформаційно-комунікаційними відображено в роботах Н. Дементієвської, Н. Морзе [1], Н. Голівер, Є. Полат [4].

Але вивчення наукової літератури показує, що науковці по різному розглядають саме поняття "проектна технологія". Одні з них (A. Берестовський, О. Грідасова, Є. Полат, Г. Селевко, І. Степанова) прив’язують зазначений термін в рамках проектного навчання, інші (Л. Баядурова, І. Бухтиярова, С. Горлицька, В. Гузєєв, Ю. Киримова, І. Морозлі, М. Трубицина, Г. Федорова, Т. Шапошникова) – ототожнюють його з "методом проектів".

Проведений аналіз визначень проектної технології свідчить про відсутність чіткої парадигми їх використання серед науковців, ілюстрацією чого є використання відносно нового поняття "проектна технологія" поряд з вже традиційним терміном "метод проектів", де останній розуміється контекстно як метод (Г. Ващенко, М. Пелагейченко, С. Пилюгіна, Є. Полат, І. Сасова), технологія (О. Коберник, К. Мелашенко, В. Сидоренко, О. Хуторський, І. Чечель), або навіть вид навчання (Р. Галустов, Н. Зубов.).

В рамках нашого дослідження ми визначаємо концепти "метод проектів", "проектна технологія" та "проект" як тотожні. Сам же зазначений педагогічний феномен ми трактуємо як педагогічну технологію, в рамках якої функцію навчання реалізовано через навчальний проект, а безпосередній результат, отриманий при вирішенні практично значимої проблеми, представляється у вигляді засобу навчання студентів, де вчитель виконує функцію управління засобом навчання, а також стимулювання і координації діяльності учнів.

В основі проектної технології покладена ідея взаємодії в навчальній групі під час навчального процесу, тобто ідея взаємного навчання, при якому суб’єкти навчання беруть на себе не тільки індивідуальну, але й колективну відповідальність за вирішення навчальних задач. Таким чином, проектна технологія представляє собою одну із інтерактивних, соціально-орієнтованих педагогічних технологій, основану на моделюванні соціальної взаємодії в малій групі в ході навчального процесу та дозволяє актуалізувати навчально-пізнавальну діяльність і учня як суб’єкта даної діяльності зокрема, реалізувати його особистий потенціал, що створює умови для розвитку автономії і креативності студента, забезпечує продуктивний характер навчальної діяльності і продуктивність навчального процесу в цілому.

Для ефективної реалізації проектної технології необхідним є дотримання певних дидактичних принципів, серед яких ми виокремлюємо:

· принцип науковості (формування наукового світогляду студентів відповідно до сучасного рівня розвитку науки);

· принцип оптимізації (вибір та реалізація найкращого варіанту організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів з урахуванням конкретних умов, необхідних зусиль педагогів, студентів та їх реальних можливостей для здобуття максимально можливих результатів за мінімально необхідних затрат часу);

· принцип взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку (розвиток інтелектуальної, емоційно-вольової, діяльнісно-поведінкової сфери особистості; залучення до різних видів навчально-пізнавальної діяльності з метою цілеспрямованого розвитку загальних і спеціальних здібностей, пізнавальних інтересів та потреб у саморозвитку та самовдосконаленні);

· принцип мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів (створення умов, за яких учень займає активну особистісну позицію і найбільш повно розкритися як суб’єкт навчально-пізнавальної діяльності) з огляду вмотивованості до її виконання;

· принцип активності, свідомості та самостійності студентів (спонукання студентів до цілеспрямованої самостійної навчально-пізнавальної активності; формування потреби у здійсненні аналізу результатів власної пізнавальної діяльності; активізація прагнення до пізнавальної самостійності);

· принцип гуманізації (утвердження особистості студента як найвищої соціальної цінності, найповніше розкриття його здібностей, нахилів, уподобань; задоволення особистісних освітніх потреб);

· принцип індивідуальності й інтегративності (надання можливості студентам опановувати навчальний матеріал з врахуванням загальних вимог і власного вибору змісту, інтенсивності, інтегративності і практичної діяльності в процесі підготовки професійного зростання) [2; 3, с.56].

Дослідження впливу впровадження проектної технології на становлення професійної ідентичності майбутніх педагогів нематематичних спеціальностей в напрямі професійної самосвідомості як складової професійного розвитку ми проводили під час проходження курсу "Intel навчання для майбутнього", під час якого студенти, підсумовуючи та аналізуючи свої знання вміння та навички, реалізовували проекти в своїх професійних галузях. За результатами захисту проектів майбутніми вчителями нематематичних спеціальностей вибір тематики дослідження, пов’язаного з усвідомленням своєї приналежності до певної професійної спільноти, зріс до 98 %, та вибору іншої тематики зменшився до 2 %.

Таким чином, отримані результати дають змогу дійти висновку, що ефективне та цілеспрямоване впровадження проектної методики відіграє суттєву роль у становленні професійної ідентичності як аспекту професійної самосвідомості майбутніх педагогів взагалі та майбутніх учителів нематематичних спеціальностей зокрема.

Література

1. Дементієвська Н. П., Морзе Н.В. Телекомунікаційні проекти. Стан та перспективи// Комп’ютер в школі та сім’ї. – 1999. – №4.

2. Карабін О. Й. Формування готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до роботи в інформаційному середовищі: дис. ... канд. пед. наук. – 13.00.04 / Карабін Оксана Йосифівна. Teрнопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2013. – 274 с.

3. Морзе Н. В. Система методичної підготовки майбутнього вчителя інформатики в педагогічних університетах : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02 / Морзе Наталія Вікторівна. Національний пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. — Київ, 2003. — 605 с.

4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров/ Полат Е.С. и др. Под ред. Е. С. Полат. — М.,: Издательский центр «Академия», 1999, — 224 с.