Клімова Д. В.

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Україна

Проблема мотиваційної готовності до професійної діяльності у психології

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства проблема становлення висококваліфікованих фахівців має велику значущість. В умовах соціально-економічних, політичних, культурних перетворень до випускника вищого навчального закладу, завтрашнього спеціаліста, ставляться особливі вимоги, серед яких важливе місце посідають високий рівень професіоналізму, активність, творчість, тощо, які визначаються особливостями мотиваційної сфери особистості, зокрема її мотиваційною готовністю до діяльності.

У психології до проблеми готовності звернені роботи таких науковців як О.М. Леонтьєва, А.В. Петровського, С.Л. Рубінштейна та ін. Загалом поняття ,,готовність’’ визначається як ,,приведення в активний стан усіх психофізіологічних систем людського організму необхідних для ефективного виконання певних дій” [5, с. 89]. Психологічна готовність сприяє не лише збагаченню знань, умінь та навичок, але й ефективній роботі, розвитку професійної готовності.

Професійна готовність допомагає успішно виконувати свої обов’язки, швидко адаптуватися до мінливих умов праці і подальшому професійному вдосконаленню. Однією із найважливіших умов формування професійної готовності виступає мотиваційна готовність до майбутньої професійної діяльності.

Проблема мотиваційної готовності до професійної діяльності у психолого-педагогічній літературі розглядається науковцями через призму особливостей професійної підготовки фахівців різних спеціальностей та специфічних видів діяльності: мотиваційна готовність до педагогічної діяльності (А. І. Яблонський), мотиваційна готовність студентів коледжу (О.В. Єфімова), мотиваційна готовність до інноваційної діяльності (О.М. Коптяєва), мотиваційна готовність студентів-сурдопедагогів (Л.С. Гринюк), мотиваційну готовність до праці майбутніх психологів (Х.М. Дмитерко-Карабин).

Так Наприклад, А.І. Яблонський зазначає, що ,,мотиваційна готовність майбутніх учителів до професійної діяльності є складним індивідуально-психологічним утворенням, яке поєднує усвідомлення особистістю значущості майбутньої професійної діяльності вчителя, що інтегрується з розвитком професійно значущих якостей і цінностей та наявністю образу своєї професії, власної професійної поведінки, і супроводжується прагненням займатися цією діяльністю після закінчення вищого навчального закладу” [6, с. 135].

Мотиваційну готовність студентів коледжу до професійної діяльності, О.В. Єфімова розуміє, як сукупність мотивів, які визначають позитивне ставлення особистості до обраної спеціальності, як наслідок спрямовують її на оволодіння майбутньою професійною діяльністю і забезпечують успішність цього процесу [3, с.166-167]. Таким чином автор акцентує увагу на тому, що ставлення майбутнього фахівця до професії в цілому, значущою мірою, впливає на ефективність навчальної діяльності і підвищує її успішність.

Науковець виділяє чотири групи мотивів, які визначають формування мотиваційної готовності: 1) прагматичні мотиви (отримання диплому); 2) професійні і пізнавальні мотиви (стати висококваліфікованим спеціалістом); 3) мотиви підвищення власного престижу; 4) мотиви, які пов’язані усвідомленням особистістю певних незручностей які можуть виникнути у ситуації недосягнення успіху.

У контексті дослідження мотиваційної готовності педагогів до інноваційної діяльності О.М. Коптяєва мотиваційну готовність визначає як ,,сукупність внутрішніх мотивів, які є адекватними інноваційній діяльності, та забезпечують успішне її засвоєння і здійснення ” [4, с. 112].

Л. С. Гринюк, займаючись вивченням проблеми мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності, зауважує, що існує пряма залежність результативності підготовки фахівців університетом від сформованості мотиваційної сфери особистості студента, яка проявляється у мотиваційній готовності до професійної діяльності, та пов’язана із мотивами досягнення успіху та уникнення невдачі [1, с. 168].

Підтримував цю думку і А.І. Яблонський, відносячи потребу у досягненнях до показників мотиваційної готовності: ,,Важливе значення серед показників готовності має потреба в досягненні успіху, яка виявляється у вигляді узагальненого мотиву досягнення” [6, с.137].

Мотиваційна готовність до діяльності, як зауважує Х.М. Дмитерко-Карабина, є одним із провідних компонентів у структурі психологічної готовності до праці, адже розвиток та реалізація інструментальних властивостей можуть бути ефективними лише за умови їх концентрування навколо мотиваційного ядра особистості фахівця, його професійно-значущої спрямованості” [2, с. 25].

До визначення структурних компонентів мотиваційної готовності до професійної діяльності існують різні підходи.

Зокрема, А.І. Яблонський у структурі до мотиваційної готовності до педагогічної діяльності виокремлює цілісні та взаємообумовлені такі її підструктури: особистісну (зі сформованими педагогічно значущими якостями) та мотиваційну (зі сформованим комплексом стійких мотивів). Ці підструктури об’єднанні професійною діяльністю і визначають якість формування психологічної готовності до неї.

Компонентами мотиваційної готовності студентів коледжу, за О.В. Єфімовою, виступають особистісно-професійні особливості (емоційна стійкість, позитивне ставлення до діяльності), спрямованість на сферу діяльності і рівні професійної освіти, ціннісно-смислові і життєві орієнтації.

О. М. Коптяєва виділяє такі головні компоненти мотиваційної готовності до інноваційної діяльності: вияв інтересу до новизни, бажання нею займатися, переживання позитивних емоційних станів, які викликані інноваціями, прагнення оцінити свій професійний і особистісний досвід з позиції інновацій. Формуючим компонентом мотиваційної готовності до інноваційної діяльності виступає, на думку автора, інтерес викликаний новизною.

Структурними елементами мотиваційного ядра особистості у контексті готовності до праці, за Х.М. Дмитерко-Карабиною виступають: позитивне ставлення, інтерес суб’єкта до своєї професії, орієнтація на мотиви та цінності конкретної діяльності, потреба в ній, а також потреба в досягненнях і самовдосконаленні.

Таким чином мотиваційна готовність до професійної діяльності – це усвідомлений та активно-діяльнісний стан, який забезпечує особистісну й професійну самореалізацію та самоактуалізацію під час вирішення професійних проблем на основі психолого-педагогічної компетентності, особистісного та професійного досвіду, творчого використання індивідуально-психічних особливостей та інтелектуального потенціалу в процесі професійної діяльності.

Структурним компонентами мотиваційної готовності до професійної діяльності виступають: задоволеність здійсненим професійним вибором, професійна самовизначеність, бажання працювати у майбутньому за фахом, цікавість до змісту своєї професійної діяльності.

Водночас, нами не виявлено спеціальних досліджень мотиваційної готовності до професійної діяльності студентів філософських спеціальностей, а тому перспективи подальших наукових розвідок у вивченні даного питання у зазначеному напрямі.

Література:

1. Гренюк Л.С. Мотиваційна компетентність у підготовці сурдопедагогів / Л.С. Гренюк // зб. наук. праць. – Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка / за ред. О.В. Гаврилова, В.І. Співака. – Вип. ХІІ. Серія: соціально-педагогічна. – Кам’янець-Подільській : аксіома, 2003. – С. 367-369.

2. Дмитерко-Карабин Х.М. Мотиваційна готовність до професійної діяльності як психологічна проблема // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Вид-во ,,Плай” Прикарпатського університету, 2004. – Вип.9.– Ч.2. – С. 23-32.

3. Эфимова О. В. Мотивационная готовность студентов колледжа к профессиональной деятельности / О.В. Эфимова // Вестник Псковского государственного университета. Серия: Социально-гуманитарные и психолого-педагогические науки. – Москва., 2009. – С. 166-167.

4. Коптяева О.Н. Особенности мотивации инновационной деятельности учителей / О.Н. Коптяева, Н. В. Афанасьева // Вестник ЧГУ –Череповец, 2007 – №1 – С. 110-114.

5. Психологічна енциклопедія / [автор-упорядник О.М. Степанов.] – К.: ,,Академвидав”, 2006. – 424с.

6. Яблонський А.І. Мотиваційний компонент в структурі мотиваційної готовності студентів до педагогічної діяльності / А.І. Яблонський. – Вісник харківського університету. Серія ,,Психологія’’, 1997. – № 395. – С. 134-138.