К. соціол.
н., доцент Маркозова О.О.
Харківський
національний автомобільно-дорожній університет, Україна
ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ІНСТРУМЕНТАМИ ЗМІ
Розвиток
інформаційного суспільства в першу чергу базується на вдосконаленні засобів
масової інформації (ЗМІ) та інформаційних технологій, які істотно впливають на
всі соціально-економічні процеси в суспільстві. Це відбувається, перш за все, за
рахунок зміни ролі інформації в сучасному світі, що проявляється як у способах
її передачі, так і у механізмах оперування інформаційними ресурсами,
спрямованими на трансформацію соціальної реальності і перетворенні інформації
на інструмент контролю та управління суспільством, усіх соціальних систем і
відносин.
Слід
зауважити, що ставши основним ресурсом життєдіяльності людини і суспільства, інформація
виявилася вкрай суперечливим фактором соціального та особистісного розвитку. Річ
у тім, що темпи виробництва та розповсюдження інформації стрімко зростають.
З’явилася велика кількість неточної інформації, що ускладнює пошук і переробку
даних, їх осмислення та прийняття раціональних рішень. В результаті, надлишок
інформації часто призводить людей до стану розгубленості і втоми. Крім того,
всупереч очікуванням, нове інформаційне середовище не призвело до гармонізації
комунікації, а, навпаки, сприяло зростанню роз’єднаності людей. Таке протиріччя
між прогнозованим і реальним результатом трансформації сучасного інформаційного
суспільства вимагає наукового аналізу різних аспектів даної проблеми.
Після
отримання Україною незалежності були зруйновані не тільки типові уявлення
громадян про соціально-політичні та економічні відносини, але і про місце і
роль людини в суспільстві. Цінності і норми життєдіяльності попередньої
соціальної системи більше не могли адекватно пояснити соціальні події, та й
самі ситуації змінювалися настільки швидко, що громадянам стало досить складно
самостійно осмислити їх сутність, засвоїти нові цінності ринкового суспільства,
нові норми та способи життєдіяльності. Тому основним агентом пояснення сутності
соціально-політичних і економічних трансформацій в Україні стають ЗМІ, які, в
умовах інформаційного суспільства, мають можливість значно інтенсифікувати свій
вплив на всі сфери соціальної взаємодії через збільшені інформаційні потоки. «Якраз інформатизація суспільства,
вплив ЗМІ спроможні створити великий еволюційний стрибок в історичному розвитку
суспільства та глибокі зміни в усіх галузях: науці, культурі, моралі, духовному
житті в цілому», – відмічає В. І. Жулай [1, с. 3–4].
Основою цього
процесу стало те, що з появою нових інформаційних технологій відбувся ряд
якісних змін у механізмах створення, розповсюдження і споживання інформації.
Зростає інтенсифікація інформаційного потоку, змінюються можливості створення
та обміну інформацією і, як наслідок, відбувається зміна механізмів, агентів і
суб’єктів комунікації в суспільстві.
Комунікація
передбачає наявність як мінімум чотирьох учасників цього процесу: суб’єкт впливу,
яким можуть виступати окремі люди чи спільності; агент, який є відправником комунікативного
повідомлення, інформації (ЗМІ, інформаційна система); повідомлення, тобто
інформація, що передається по каналам зв’язку; об’єкт впливу, а також одержувач
інформації. Очевидно, що основну роль в процесі комунікації відіграють її
суб’єкти. На різних історичних стадіях розвитку суспільства існували різні види
і форми соціальної регуляції з різним рівнем вільного простору життя людини. На
первісній стадії основними були конвенціональні регулятори соціальної взаємодії,
що детермінували незначні відмінності в персональному життєвому досвіді людей. На
індустріальному етапі розвитку конвенціональний тип соціокультурної регуляції
продовжує існувати, але поступово формуються нові соціальні взаємодії, які
включають в себе інституційні компоненти, наприклад закони цивільного права. У
рамках інституційних нормам, простір індивідуальних інтерпретацій соціального
досвіду обмежується не тільки традицією і релігійним каноном, але і
необхідністю виконання законів. При цьому такі сфери соціальної практики людей,
як процеси виховання, освіти і соціалізації особистості, як і раніше, базуються
на традиціях, що склалися в наслідок конвенційної саморегуляції. З часом відбувається
розширення зони інституційної регуляції і інтенсифікація її технологій, які
починають регулюватися типовими правилами та нормативними документами, що
стандартизують соціальні інтереси і потреби людей на основі рекомендованих
соціальними структурами норм і зразків. Функції традиційної регуляції
локалізуються переважно в область звичайних міжособистісних взаємодій. Відбувається
помітна лібералізація в питаннях інтерпретації особистістю елементів
соціального досвіду.
На постіндустріальному
етапі розвитку суспільства соціокультурна регуляція посилюється, але цей процес
відбувається у двох площинах. З одного боку, суспільство допускає максимальну
лібералізацію інтерпретацій поглядів і способів життєдіяльності людини. Сама
процедура вироблення інституційних норм регуляції стає більш демократичною, залишаючи
суб’єктам діяльності можливості для творчої імпровізації, пошуку інновацій, що
має надзвичайно важливе значення для адаптивної пластичності форм соціальної
практики. Але з іншого боку, впливаючи на свідомість мас, у першу чергу через засоби
масової інформації, суспільство регулює ціннісні орієнтації людей
високоефективним маніпулюванням свідомості. Тому, у кінцевому підсумку, в сучасному
суспільстві відбувається не демократизація і плюралізм, а стандартизація
поглядів і способів життєдіяльності людей. Основними суб’єктами цих
інформаційних впливів є власники ЗМІ, які контролюють інформаційну продукцію, фреймуючи
тим самим свідомість громадян.
Але не слід
забувати, що сучасні інформаційні технології дозволяють і кожній окремій
особистості виробляти на розміщувати в мережі будь-який інформаційний продукт,
структуруючи тим самим інформаційний простір, формуючи базу для мережевого
суспільства. Отже, роль ЗМІ та сучасних інформаційних технологій не зводиться тільки
до звільнення людини від рутинних операцій. Основний результат їх впровадження
– це зміна соціальних цінностей та повсякденних практик людей.
Аналіз агентів
комунікативних повідомлень свідчить, що найбільш масовий і сильний вплив на
формування ціннісних уявлень людей мають аудіовізуальні ЗМІ: телебачення та
Інтернет. «Це пов’язано з «ефектом присутності», оскільки в органічній єдності
знаходяться звуко- і відео ряд, що забезпечує створення більш міцних зв’язків з
людьми, які сприймають інформацію», – підкреслює О. В. Чернецька [2, с. 217]. Перетворення
ЗМІ в основного агента трансформації соціального середовища відбувається не в
останню чергу і тому, що «потік інформації
в сучасному світі настільки інтенсивний і суперечливий, що вже сьогодні можна
фіксувати певну небезпеку від майже безконтрольного і хаотичного впливу на
людину інформаційних потоків», – зауважує В.Н. Кузнєцов [3, с. 54]. Надлишкова
інформація може істотно спотворювати соціальні та економічні факти, гальмувати
прийняття раціональних рішень, а в практичному плані, наявність великої кількості
інформації створює нові можливості для маніпулювання суспільною свідомістю. За
таких умов ЗМІ можуть досить легко використовувати методи підсвідомого впливу,
коли ставлення людини до тих чи інших подій формується за допомогою спеціальних
технологій, що впроваджуються, наприклад, у телевізійні програми і рекламу.
Отже,
всупереч очікуванням, розвиток ЗМІ та становлення інформаційного суспільства принесли
надзвичайно суперечливі наслідки. Відбувається не об’єднання людей з метою
створення єдиного соціального простору, а навпаки, люди все більше віддаляються
один від одного. В результаті формується біполярнє й хаотичне уявлення громадян
про соціальні норми і цінності життєдіяльність, які часто складаються з
різноманітних обривків, що не утворюють структури. Внаслідок того, що світ
переповнений розрізненою, невпорядкованою інформацією, формується кліповість
свідомості та культури громадян, яку активно підживлюю ЗМІ і перш за все –
телебачення, яке одночасно є мовним і візуальним медіа, що не тільки озвучує
інформацію, але й закріпляє її вплив певною послідовністю візуальних образів. Телебачення
також справляє сильний вплив на основі методу асоціацій, проникає у сферу
повсякденних практик і має прямий вплив на формування цінностей особистості, так
як використовує інформацію у вигляді вже готових образів, що чітко пояснюють,
як треба розуміти ті чи інші події соціального життя. Аналізуючи цю проблему,
Й. Кунде зазначає, що ЗМІ «пропонують споживачу кліпи, бренди, образи, в які
необхідно тільки вірити». [4, с. 112]. В результаті, у повсякденному житті
реальні події знаходяться поряд із штучними зображеннями світу, які керують
напрямком сприйняття дійсності величезної маси людей. При цьому штучно створена
інформація досить часто сприймається людьми як цілком достовірна.
Таким чином,
в сучасних умовах інструментами ЗМІ створюється інформаційне середовище, яке
навіть у більший мірі, ніж економічне чи політичне, впливає на розвиток
суспільства. Тому одним із основних завдань ЗМІ повинно стати створення і
розповсюдження в суспільстві позитивних, моральних цінностей та технологій самореалізації
людини. Для реалізації різноманітних соціальних програм потрібна реальна
підтримка з боку держави, її безпосередня участь у створенні умов та стимулів
для самореалізації кожної людини, що створить підґрунтя для динамічного
розвитку суспільства в цілому.
Література:
1. Жулай В. І. Проблема особистості в глобалізованому процесі –
соціально-філософський аспект / В. І. Жулай // Мультиверсум. Соціально-філософський альманах
/ Гол. ред. В.В. Лях. 2011. – Вип. 6(104). – С. 3–9.
2. Чернецька
О. В. Глобальний розвиток систем
масової комунікації і міжнародні відносини. / О. В. Чернецька. – К.: Освіта, 1999. – 351 с.
3. Кузнецов В. Н. Социология безопасности: Формирование
культуры безопасности в трансформирующемся обществе / В. Н. Кузнецов. – М.: Республика, 2002. – 367 с.
4. Кунде Й. Корпоративная религия / Й. Кунде. – СПб.,
2004. – 272 с.