Фізична культура і спорт / 1.Фізична культура і спорт: проблеми, дослідження, пропозиції

Ананченко К.В., доцент, канд. наук з ФВіС, МСМК

Харківська державна академія фізичної культури

Швидкісно-силова підготовка ветеранів-єдиноборців

В єдиноборствах під час проведення змагальних поєдинків спортсмени більшу частину часу перебувають у безпосередньому фізичному контакті, змушуючи нервово-м'язовий апарат працювати в значній напрузі і ациклічному режимі. Такі умови поєдинку вимагають від них хорошої спеціальної підготовленості, важливою складовою якої є швидкісно-силова підготовка. Цей факт підтверджують численні наукові дослідження та педагогічні спостереження, проведені в процесі навчально-тренувальних занять та змагань різного рангу.

На відміну від змагальних поєдинків, робота нервово-м'язового апарату ветеранів-єдиноборців при застосуванні загальноприйнятих методик, спрямованих на розвиток спеціальних швидкісно-силових якостей, носить циклічний характер. Крім того, в поєдинках нервово-м'язовий апарат знаходиться в стані значної іннервації, особливо в початковий момент виконання прийому. В таких умовах максимальне зусилля найчастіше формується без попередньої релаксаційної фази. Все це говорить про те, що характер роботи м'язів в змагальних поєдинках ветеранів-єдиноборців не відповідає характеру їх роботи при використанні загальноприйнятих методик розвитку спеціальних швидкісно-силових якостей у тренувальному процесі. Таким чином, розробка методики розвитку швидкісно-силових якостей, що дозволяє змоделювати тренувальний процес ветеранів-єдиноборців, який є максимально наближеним до змагальних умов, має актуальне значення.

Швидкісно-силова підготовка відіграє важливу роль у результативності виступів ветеранів-єдиноборців. Робочий ефект спортивних рухів, пов'язаних з активною взаємодією ветерана-єдиноборця з об'єктами зовнішнього оточення, визначається головним чином характером сил, що розвиваються при цьому, а також напрямком і швидкістю руху. Аналіз динаміки різноманітних спортивних рухів, проведений рядом дослідників, дозволив зробити висновок про те, що вдосконалення робочого ефекту пов'язано насамперед з проявом більшої величини зовнішньої сили за найменший час. На характер цієї закономірності впливають режим і зовнішні умови роботи м'язів при виконанні конкретного спортивного руху. Зокрема, при виконанні різноманітних прийомів у спортивних єдиноборствах, пов'язаних з подоланням значного зовнішнього опору або здійснення зовнішнього впливу на супротивника, вдосконалення робочого ефекту відбувається переважно за рахунок збільшення максимального зусилля і деякого скорочення (в певному діапазоні) часу його прояву.

Специфіка рухової діяльності в різних видах єдиноборств обумовлює різносторонні прояви силових якостей та особливості їх впливу на спортивний результат. Зокрема, аналіз залежності між силовими та часовими характеристиками м'язової напруги при виконанні різних рухових завдань дозволив виявити сувору закономірність, яка полягає в наступному: чим менша величина зовнішнього опору, тим більший час досягнення максимального зусилля залежить від величини градієнта сили єдиноборця; чим вища величина зовнішнього опору, тим більший час досягнення максимального зусилля залежить від рівня абсолютної сили, що проявляється в тому ж русі.

Процес підтримки спортивної майстерності виражається в неухильному морфофункціональному вдосконаленні організму спортсменів, яке протікає з певними закономірностями. Спочатку всі системи і функції організму реагують деякими зрушеннями на тренувальне навантаження незалежно від його спрямованості. У міру зростання тренованості в результаті підвищення тренувальних і змагальних навантажень пристосувальні зрушення організму набувають все більш виражену виборчу спрямованість, зумовлену специфікою виду спорту і особливостями зовнішніх впливів. У зв'язку з цим дуже важливе значення в теорії спортивного тренування має вивчення закономірностей розвитку фізичних якостей, що впливають на спортивний результат.

В процесі силової підготовки єдиноборців необхідно вирішити такі завдання: а) забезпечити розвиток основних м'язових груп, що створюють передумови для специфічних проявів силових якостей в обраному виді спорту, необхідних для успішного освоєння загальнопідготовчих, спеціально-підготовчих і змагальних вправ (так звана загальна силова підготовка); б) забезпечити розвиток специфічних для обраного виду спорту силових здібностей: власне силових, швидкісно-силових, силової витривалості, силової спритності і т.п., необхідних для успішного освоєння рухових дій, що становлять основу змагальної діяльності в даному виді спорту (так звана спеціальна силова підготовка).

Спеціальна силова підготовка виражається насамперед у функціональному вдосконаленні переважно тих м'язових груп, які несуть основне навантаження при виконанні конкретної спортивної діяльності, а також у формуванні специфічних нейромоторних механізмів, що лімітують силу, яку проявляє людина.

Силові можливості і здатності до активного їх прояву в рамках конкретної спеціалізації залежать від багатьох факторів. Серед них потрібно відзначити, перш за все, наступні: фізіологічний поперечник працюючого м'язу, реактивність м'язу, м'язова композиція (процентне співвідношення швидких і повільних м'язових волокон в працюючому м'язі), стан м'язу перед роботою, кількість рухових одиниць, що беруть участь в роботі, володіння технікою виконуваної вправи, рівень розвитку інших фізичних якостей (гнучкість, швидкість, витривалість), зовнішні умови виконання руху. Удосконалення периферичного нервово-м'язового апарату пов'язане з робочою гіпертрофією м'язів – синергістів і антагоністів, посиленням в них метаболічних процесів.

У структурі фізичної підготовленості єдиноборців виділяються наступні чинники: швидкість, сила, витривалість, спритність, гнучкість, вибухова сила, силова витривалість, швидкісна витривалість. Дослідження структури фізичної підготовленості в різних видах єдиноборств дозволило виявити як деякі відмінності, так і спільність в факторній структурі аналізованих показників. Зокрема, одними з найбільш інформативних для всіх контактних єдиноборств виявилися показники «вибухової» сили і силової (статичної) витривалості.

Високий рівень розвитку швидкісно-силових якостей ветеранів-єдиноборців є основою для підвищення та підтримки техніко-тактичної майстерності. Це підтверджується наявністю статистично достовірної позитивної кореляції між ефективністю виконання технічних дій і рівнем спеціальної швидкісно-силової підготовленості борців. Схожі дані отримані нами в боксі, карате, кікбоксингу.