БИОЛОгические науки/2. Структурная ботаника и биохимия растений

Меленчук І. А., Ткачук О. О.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Вплив паклобутразолу на особливосі рослин перцю сорту Подарунок Молдови

Сучасним напрямком підвищення урожайності і якості сільськогосподарських культур є впровадження у виробництво високих енергозберігаючих технологій із застосуванням біологічних препаратів [8]. Щоб успішно вирішувати завдання сільськогосподарського виробництва на основі регуляції росту і продуктивності рослин, необхідні відкриття нових фітогормонів, пошук та хімічний синтез інших біологічно активних речовин з вузькофункціональними властивостями і високою специфічністю дії [3].

Із чисельних регуляторів росту рослин найбільшу цінність мають синтетичні інгібітори росту, і в першу чергу ретарданти. У результаті їх дії стебло вкорочується та потовщується. Таке уповільнення вегетативного росту призводить до підвищеного накопичення асимілятів, які перерозподіляються в репродуктивні органи, внаслідок чого зростає врожайність багатьох культур [2].

Відомо, що обробка рослин ретардантами призводить до суттєвих змін морфогенезу, процесів стеблоутворення і накопичення різних речовин [1]. Літературні дані свідчать, що оброблені розчинами паклобутразолу рослини ріпаку на ранніх етапах розвитку характеризувалися збільшенням вмісту загального азоту за рахунок білкової фракції, а у варіанті з 0,05%-им препаратом і за рахунок небілкової фракції азоту [4, 6]. Результати досліджень свідчать, що під впливом паклобутразолу на вміст різних форм азоту та на ростові процеси у рослин люцерни відбувалося надзвичайно сильне інгібування ростових процесів протягом всього періоду спостережень [1]. Так як дію триазолпохідного препарату паклобутразолу вивчено на різних сільськогосподарських культурах, а дані щодо його впливу на рослини перцю практично відсутні, тому метою нашої роботи було дослідити вплив даного ретарданту на особливості росту перцю сорту Подарунок Молдови, вирощених в умовах вегетаційного досліду.

Рослини, оброблені 0,05%-им розчином паклобутразолу на ранніх етапах онтогенезу було виявлено, що препарат викликає рістгальмуючу дію, у порівнянні з контролем (рис. 1).

Рис. 1. Вплив ретардантів на висоту рослин перцю сорту Подарунок Молдови, см

Отримані нами результати свідчать, що протягом усього періоду спостереження відбувалось чітке гальмування росту пагонів культури за дії 0,05%-ого розчину паклобутразолу у порівнянні з контролем.

У природі основним процесом утворення органічних речовин з неорганічних є фотосинтез, який відбувається з використанням енергії Сонця за участю хлорофілу. Вміст цього пігменту в листках залежить від умов освітлення та мінерального живлення, віку рослин та ряду інших зовнішніх і внутрішніх факторів [5].

Визначення вмісту суми хлорофілів у листках перцю фотоколориметричним методом показало, що рослини, оброблені розчинами паклобутразолу, мають більший вміст хлорофілу, ніж контрольні рослини (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст хлорофілу в листках рослин перцю сорту Подарунок Молдови зі дії паклобутразолу, % на сиру речовину, n=5

Варіант досліду Дата	Контроль	0,05%-ий розчин паклобутразолу
04.05.2011	0,234±0,011	0,271±0,015
11.05.2011	0,184±0,019	^*0,3095±0,016
20.05.2011	0,258±0,019	^*0,333±0,016

Примітки: 1. Рослини обробляли 11.04.2011р.

2. * – різниця достовірна при р£ 0,05.

Цей факт є позитивним,оскільки може свідчити про збільшення інтенсивності процесу фотосинтезу, що впливає на продуктивність рослин.

Відомо, що формування площі листкової поверхні відіграє важливу роль у продуктивності рослин. Аналіз даних літератури щодо утворення та росту листкового апарату під впливом ретардантів мають суперечливий характер. Такі зміни залежали від сорту, концентрації препарату та погодних умов [7].

Наші дані свідчать про зменшення кількості листків у рослин перцю сорту Подарунок Молдови за дії 0,05%-ого розчину паклобутразолу на перших етапах дослідження (рис. 2).

Рис. 2. Вплив паклобутразолу на кількість листя у рослин перцю сорту Подарунок Молдови (2011 р.).

У процесі вегетації при наростанні вегетативної маси дослідні рослини характеризувалися більшою кількістю листків ніж контрольні.

Дослідження нижнього епідермісу показали, що оброблені ретардантом рослини мали меншу кількість продихів, ніж у контрольних варіантах, проте їх площа достовірно збільшилась. Так за дії 0,05%-ого паклобутразолу площа одного продиха в рослин сорту Подарунок Молдови була більшою в 1,3, ніж у контрольних рослин.

Отже, обробка рослин перцю Подарунок Молдови 0,05% -им розчином паклобутразолу, вирощених в умовах вегетаційного досліду призводила до гальмування висоти рослин, змін в утворенні хлорофілу та зменшення кількості листя на перших етапах дослідження з подальшим збільшенням – на останніх.

Література:

1. Дерфлинг К. Гормоны растений / К. Дерфлинг. – М.: Мир, 1985. – 303с. 12

2. Калашников Д. В. Теоретическое обоснование применения смесей ретардантов на яблуне / Д. В. Калашников, И. К. Блиновский, А. В. Кокурин // Физиол.-биохим. основы применения регуляторов роста в Сибири. – Иркутск: СИФИБР СО АН СССР, 1986. – С. 108-112. 15

3. Калинин Ф. Л. Застосування регуляторів росту в сільському господарстві / Ф. Л. Калинин. – К.: Урожай, 1989. – 162 с. 16

4. Кур'ята В. Г. Дія ретардантів на вміст різних форм азоту, фосфору і калію в рослинах ріпаку на ранніх етапах розвитку / Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекулярного азоту та азотний метаболізм / В. Г. Кур'ята, В. В. Рогач // Міжнародна наукова конференція. – Тернопіль, 2001. – С. 162-165. 25

5. Кур'ята В. Г. Лабораторний практикум з фізіології рослин. Навчально-методичні матеріали для студентів денної і заочної форм навчання природничо-географічного факультету / В. Г. Кур'ята. – Вінниця: ПП «ТД»Едельвейс і К», 2003 – 112 с. 23

6. Кур'ята В. Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етилен продуцентів на рослини ягідних культур: дис. … д-ра біол. наук: ШИФР / Кур’ята Володимир Григорович. – Київ, 1999. – 318с. 24

7. Мананков М. К. Регуляторы роста растений и практика их применения / М. К. Мананков, Н. Н. Мусиенко, О. П. Мазанкова. – К.: Український фітосоціологічний центр, 2002. – 183 с. 17

8. Рекомендації із застосування регуляторів росту рослин у сільськогосподарському виробництві. – К.: Високий врожай, 2006. – 24с.