Семчук І.В., Михальчук А.М.

Тернопільський національний економічний університет

Вінницький інститут економіки

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ЯК ІНСТРУМЕНТ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

Адаптація вітчизняних промислових підприємств до змін ринкового середовища та підвищення їх конкурентоспроможності є актуальним питанням сьогодення, відповідно дослідження проблем реструктуризації підприємств дозволяють розробити пропозиції для підприємств щодо пристосування до нових нестабільних умов господарювання.

Аналіз досліджень щодо проблем реструктуризації підприємств та антикризового управління показує, що реструктуризація підприємств в окремих випадках є основним інструментом антикризового управління. Зазначені проблеми досліджують такі автори: І. Акімова, Т. Бень, Д. Брусніцин, Е. Сташевский. В свою чергу ефективним методом реструктуризації підприємства присвячені праці таких українських та російських учених: В.П. Александрової, І.Т. Балабанова, В.В. Бочарова, В.М. Гейця, В.М. Гриньової. Проте нині все ще залишаються невирішені проблемні питання щодо вибору варіанта (виду) реструктуризації підприємства та оцінки можливостей для подолання труднощів у період реструктуризації.

Відповідно, детальніше розглянемо сутність поняття реструктуризації. Реструктуризація підприємств – це здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форми власності, організаційно-правової форми, з метою фінансового оздоровлення підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Головною метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів господарювання, здатних ефективно функціонувати в умовах кризи та виробляти конкурентоспроможну продукцію, що буде відповідати вимогам товарних ринків. Отже, процедуру реструктуризації можна визначити як комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємств.

Вибір варіанта або виду реструктуризації підприємства залежить від пріоритетів розвитку підприємства, високої технологічності виробництва та конкурентоспроможності продукції.

Наведемо основні варіанти проведення реструктуризації підприємств: об’єднання (злиття) підприємств з утворенням нової юридичної особи; виділення окремих структурних підрозділів для подальшої діяльності; виділення окремих структурних підрозділів з утворенням нових юридичних осіб; передача виділених структурних підрозділів у сферу управління іншого органу управління; перепрофілювання підприємства.

Отже, вибір варіанта реструктуризації підприємств здійснюється на підставі критерію оцінки реальних ринкових можливостей структурних підрозділів підприємства, а саме: враховуючи ступінь освоєння нових ринків, що відображає наскільки швидко підрозділ може змінити структуру збуту продукції та подолати бар’єри вступу до нових ринків, а також враховуючи рівень специфічних виробничих знань і технологій, що характеризує рівень застосування специфічних науково-технічних знань у виробничій діяльності підрозділу [1, 96].

Так, Александрова В.П. у своїй праці зазначає, що велике значення при здійсненні великомасштабних програм реструктуризації промислового підприємства є попереднє розроблення їх концептуальної основи. Значення такої концепції полягає в системному викладі головних причин, цілей і особливостей реструктуризації, визначенні її пріоритетів та критеріїв ефективного здійснення в умовах очікуваних перспектив розвитку [3, 43]. Іншими словами, концепція – це ідеологія, усвідомлення замовником суті проблеми і стратегічний задум її вирішення. На думку Герасимчук Н. концепція – це філософія розроблення й виконання програми, що закладається в усі подальші дослідження [3].

Таким чином, вважаємо, що проект реструктуризації має визначити:

- економічне обґрунтування необхідності проведення реструктуризації;

- пропозиції щодо форм і методів реструктуризації;

- шляхи вирішення фінансових, соціальних та інших питань, пов'язаних із реструктуризацією;

- витрати на проведення реструктуризації та джерела їх фінансування;

- конкретні заходи, спрямовані на реалізацію проекту.

Отже, реструктуризація є одним із засобів виходу підприємства з кризи та підвищення його конкурентоспроможності. Узагальнення теоретичних підходів до поняття “реструктуризація підприємств” дає можливість зробити висновок про те, що це багатоаспектне поняття, яке допомагає ліквідувати суперечності між вимогами ринку і застарілою логікою дій підприємства на основі організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну організаційної й функціональної структур підприємства. Основними проблемами, на які наштовхуються вітчизняні підприємства в сучасних умовах господарювання є насамперед фінансова та економічна криза; недосконала державна політика в проведенні реструктуризації; неврахування особливостей вітчизняної практики поглинань і рейдерства, яке активно прогресує; нестача інвестиційних коштів; низька платоспроможність контрагентів. Тому, необхідно виділити основний напрям щодо подолання вищезазначених проблем, а саме – створення та вдосконалення державної політики щодо реструктуризації та фінансової санації вітчизняних підприємств.

Список використаних джерел

1. Кривов’язюк І.В. Антикризове управління підприємством: Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.:Кондор, 2008. – 366с.

2. Александрова, В.П. Вплив державних науково-технічних програм на економічну структуру промислового виробництва [Текст] / В.П. Александрова // Соціально-економічне дослідження в перехідний період. Регіональна науково-технічна політика: інноваційний розвиток та інформаційний простір / НАН України. − Львів: Ін-т регіональних досліджень, 2000. − Вип. XVI. − С. 89–95.

3. Герасимчук, Н. Тенденции развития промышленности Украины на современном этапе [Текст] / Н. Герасимчук // Экономика Украины. − 2002. − № 3. − С. 24–28.