Глобак Д.В.

Науковий керівник:

Мацюк Н.О.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

м. Чернівці

НЕОБХІДНІСТЬ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Постановка проблеми. Діяльність підприємств в умовах ринкової економіки відбувається під впливом чинників невизначеності і спричиненого нею ризику, внаслідок чого фактичні результати конкретного рішення або виду діяльності можуть відхилятися від запланованих. Для максимального зниження збитків і втрат підприємств та підвищення ефективності їх діяльності доцільним є дослідження суті й особливостей ризик-менеджменту.

Значущість ризик-менеджменту обумовлена збільшенням чисельності і масштабів ризиків на світовому ринку. Особливість українського ринку, що характеризується високим рівнем політичних, законодавчих, правових ризиків, значними коливаннями цін, кризисними явищами, також переконує в необхідності управління ризиками.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Більшість праць українських та зарубіжних науковців присвячені увазі дослідження різноманітних підприємницьких ризиків, а також методам їхнього регулювання чи управління, тобто безпосередньо ризик-менеджменту.

Зокрема, у статті Кочеткова В.М. визначено зміст економічних категорій «ризик-менеджмент» і «стратегія управління економічним ризиком». Охарактеризовано принципи і методи управління економічним ризиком. Розроблено стратегії для різних ризикових ситуацій і алгоритм ризик-менеджменту [4].

Багмет К.В. досліджує ризик-менеджмент у системі банківського страхування, окреслює ефективні шляхи зниження даного ризику [1].

Бєловолова О.М. у своїй роботі досліджує необхідність ризик-менеджменту для підприємств, доцільність розробки системи управління ризиком. Адже, вміле управління ризиками – це вірний шлях для більшості фірм залишатися конкурентоспроможними в умовах динамічності ринку [2].

Формулювання цілей статті. Основна мета роботи – дослідження проблеми впровадження ризик-менеджменту на підприємствах, виявлення шляхів ефективного управління ризиками, застосовуючи необхідні стратегії.

Результати дослідження. Отримання прибутку завжди ставиться в залежність від ризику. Ризик і прибуток являють собою дві взаємопов’язані і взаємообумовлені фінансові категорії.

Тому, у даний час ризик-менеджмент – одна зі сфер, що найдинамічніше розвивається, зі всього спектру направлень менеджменту.

Підприємницька діяльність – свідоме прийняття ризику за адекватну винагороду у вигляді прибутку. Кожна організація вимушена переймати на себе ризики для досягнення своїх цілей, і ризик-менеджмент покликаний оптимізувати набір ризиків.

Воснові ризик-менеджменту лежить цілеспрямований пошук і організація роботи по зниженню ступеня ризику, мистецтво здобуття й збільшення доходу (виграшу, прибутку) в невизначеній господарській ситуації [2].

Ризик-менеджмент за кордоном давно визнаний дієвим інструментом сучасного управління. В Україні практика управління ризиками поки що не набула широкого поширення на підприємствах. Хоча, криза в певному значенні зіграла позитивну роль в усвідомленні того, що неможливо успішно розвиватися без комплексного управління ризиками. Іншими словами, кожне підприємство, що претендує на стійкий розвиток, повинно мати в своєму арсеналі систему управління ризиками.

Нерозвиненість ризик-менеджменту на українських підприємствах зумовлено наступними проблемами:

· відсутністю кваліфікованих фахівців з управління ризиками;

· високою вартістю дослідження підприємницьких ризиків;

· динамічністю і нестабільністю ринкового середовища в Україні, що зумовлює постійне виникнення ризиків;

· нерозумінням і недотриманням основних правил прийняття рішень у ризик-менеджменті;

· відсутністю розроблених стратегій управління ризиками;

· громіздкістю та повільністю процесу управління ризиками через погану координацію та кооперацію підрозділів підприємства тощо.

Ризик-менеджмент на підприємстві є необхідною ланкою, але при цьому супроводжується низкою проблем, які потребують вирішення. Шляхами вирішення даних проблем можуть бути:

· усвідомлення підприємців у необхідності впровадження системи ризик-менеджменту;

· створення консультативних установ з проведення роз’яснювальних робіт щодо впровадження системи управління ризиками;

· розробка і використання різноманітних стратегій ризик-менеджменту в залежності від специфіки ризику;

· злагоджена робота усіх підрозділів підприємства, які переслідують не власні інтереси, а основну мету підприємства.

Для українських підприємств у процесі управління ризиками доцільним буде використання таких двох видів стратегій, як стратегія запобігання та стратегія пом’якшення ризику. Стратегія запобігання (запобігання настанню ризикової події) передбачає створення умов, за яких імовірність виникнення ризикової події буде наближатися до нуля, а стратегія пом’якшення ризику забезпечує скорочення імовірності та обсягу витрат [4].

До негативних наслідків призведевикористання таких стратегій, як стратегія ігнорування, стратегія обережного поводження та стратегія ліквідації наслідків. Перша стратегія передбачає повне ігнорування та не зважання на настання ризикових подій, друга характеризується переданням свого ризику сторонній організації, або іншими словами страхування ризику. Однак, даний метод не є ефективним, оскільки на українському ринку не має відповідних страхових організацій, які б спеціалізувалися на страхування підприємницьких ризиків. Третя стратегія вимагає значних коштів, адже підприємство буде змушене самостійно покривати ризики, що можуть мати місце в його діяльності.

Як бачимо, впровадження ризик-менеджменту на українських підприємствах є необхідним, але з іншої сторони невідомо, чи готові підприємства його використовувати і чи потрібно це їм.

Висновки. Таким чином, ризик-менеджмент як специфічний вид діяльності сприятиме вирішенню двох важливих завдань:

– робота керівників ризиками дозволить виробити стимули до більш зваженого відношення до ризиків, тобто ризик-менеджмент здатний стати філософією організації, елементом її організаційної культури, доступної кожному співробітникові;

– використання потенціалу системи управління ризиками на макрорівні забезпечити прозорість підприємств і ринку в цілому [2].

Перспективи подальших досліджень. Актуальність даної проблеми буде простережуваться і надалі, оскільки підприємства працюють в динамічному середовищі, а постійна зміна ринкових умов неможлива без ризиків. Щодо майбутніх напрямків дослідження даного питання, то можна виокремити такі: розробка основних етапів побудови системи управління ризиками, можливість перейняття від зарубіжних компаній досвіду щодо ризик-менеджменту.

В Україні ефективну систему ризик-менеджменту має тільки банківська сфера за рахунок того, що в основному банківський капітал є змішаним, має частку закордонних коштів. А це, в свою чергу, дозволяє залучати зарубіжних експертів для побудови системи управління ризиками.

Ще одним напрямком розвитку ризик-менеджменту може бути створення спільних підприємств на основі іноземного капіталу, з метою перейняття досвіду і розвитку власної економіки.

Кінцева мета ризик-менеджменту відповідає цільовій функції підприємництва, яка полягає в здобутті найбільшого прибутку при оптимальному, прийнятному співвідношенні прибутку й ризику.

ЛІТЕРАТУРА

1. Багмет, К. В.Ризик-менеджмент у системібанківськогострахування / К. В. Багмет // Актуальніпроблемиекономіки. - 2011. - №4. - С. 203-210.

2. Бєловолова О.М. Необхідність ризик-менеджменту на підприємстві /О.М. Бєловолова// Міжвузівська студентська конференція «Сучасні тенденції менеджменту в Україні: правові та економічні аспекти», Донецьк «ДонНТУ», 2009 р.

3. Кострубська, І. Ф. Страхування як інструмент ризик-менеджменту в підприємницькій діяльності / І. Ф. Кострубська, В. С. Бастричев // Сучасні підходи, методи і моделі в управлінні фінансами: економічний і соціальний аспекти : зб. ст. та доп. ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених, 14-15 травня 2009 р. / МОНУ, Хмельницький нац. ун-т, Ін-т економіки та упр-ня. - Хмельницький, 2009. - Т.2. - С. 67-70.

4. Кочетков, В. М.Сутність і особливостіризик-менеджменту на підприємстві / В. М. Кочетков, Н. А. Сирочук // Актуальніпроблемиекономіки. - 2011. - №10. - С. 151-156.

5. Криклій, А. С.Теоретико-методологічні засади ризик-менеджменту в банках / А. С. Криклій, Р. В. Пікус, Я. І. Легка // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - №16. - С. 26-28.