П.М. ВОЙТОВИЧ, магістр

Львівський національний аграрний університет

ВПЛИВ МЕЗОНАЛЬНОГО ЧИННИКА НА ПЕРЕБІГ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

Функціонування будь-якої системи не може відбуватися постійно на піднесеному рівні, не є виключенням і економіка держави, яка за своєю природою переживає постійні спади та піднесення, які пояснюються рядом об'єктивних та суб'єктивних факторів.

Економічне зростання час від часу чергується з процесами застою та спаду обсягів виробництва, тобто зниженням усієї економічної (ділової) активності. Такі періодичні коливання свідчать про циклічний характер економічного розвитку.

Циклічність – це об’єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого. Інакше кажучи, це закономірний рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої.

Оскільки характерна риса циклічності – це рух економіки не по колу, а по спіралі, то вона є формою прогресивного її розвитку. За сучасних умов циклічність можна розглядати як один зі способів саморегулювання ринкової економіки.

Основним завданням у роботі провідних спеціалістів в галузі економіки є забезпечення надання найбільш точних прогнозів, що будуть об'єктивно оцінювати кожну ситуацію зокрема, і стан економіки в цілому, передбачити тривалість циклів економічного розвитку, і максимально послабити дію ефекту спаду під час рецесії економіки.

Під час проведення дослідження було використано методи, які зазвичай застосовують економічних науках: порівняльно-історичний (при дослідженні циклічності економіки на різних історичних етапах); структурно-функціональний (під час аналізу структури циклу), генетичний, а також аналіз і синтез, моделювання, прогнозування. В основу методики дослідження було покладено застосування системного підходу. Також значну роль відіграв міждисциплінарний підхід.

Розвиток національної економіки є специфічним для кожної країни, проте має ряд подібних особливостей, за допомогою яких можна класифікувати й визначити визначальні, загальнонаукові методи та принципи розвитку економіки держави.

Надзвичайно цікавими і важливими є дослідження та вивчення загальносвітових тенденцій розвитку світової економіки, проте, на мою думку, для українських вчених на першому місці повинне стояти переконливе бажання розробити специфічні важелі впливу для змін на поточну ситуацію в Україні, яка б дала змогу мобілізувати наявні ресурси, вивчити причини збоїв в управлінні державою, та забезпечити нормальний і сталий розвиток національної економіки.

В цьому розрізі, важливим є питання кризи, а особливо ті концепції, які пояснюють економічні коливання, розглядаючи циклічність економіки. Беззаперечним є твердження про поділ усіх чинників, що впливають на економічні цикли, на дві великі групи: екстернальні і інтернальні.

Цей поділ дає змогу розібратися з причинами прояву кризи, через коливання економіки. Для України, її економіки зокрема, на сучасному етапі слід чітко визначити ту групу чинників, яка має найбільший вплив на зніми економічної ситуації.

Криза 2008 року, напевно, мало чого навчила не лише апарат управління державою, на який покладено роль забезпечення підтримки національної економіки, а також реалізація дій, по зменшенню негативного впливу світової фінансової кризи, а також самих українців, які так і не переформатували своє бачення та позиції щодо ролі фінансів, а й управління і контролю за ними.

На мою думку, ключовими факторами, які допоможуть Україні подолати цю кризи, і максимально можливо передбачити нові, є:

- повне перезавантаження свідомості;

- виокремлення нової економічної категорії – мезонального чинника, який буде підсистемною складовою інтернальних чинників циклічності економіки (авторська розробка).

З першим пунктом все зрозуміло. Тобто, для підвищення матеріального добробуту українців, нам потрібно повністю переосмислити своє ставлення до навколишнього середовища, вміти реагувати на всі його зміни, навчитися розмежовувати всі свої потреби і можливості, для того, аби в найефективніший спосіб зреалізовувати свій трудовий потенціал, незважаючи фізичний чи інтелектуальний. Для того, щоб відчути себе європейцями в усіх аспектах цього поняття, необхідно змінювати певні пріоритети та підходи до життя, а саме:

- бажання постійного особистого розвитку;

- підвищення особистої культури;

- пошук постійної мотивації для праці;

- об’єктивізм у поглядах на свої можливості;

- стратегічне планування.

Тобто для того, щоб почати жити по-новому в матеріальному вимірі, потрібно керуватися принципом – якщо хочеш мати те, чого ніколи не мав – почни робити те, що ніколи не робив.

Щодо реалізації наступного чинника, то тут потрібно надзвичайно точно розмежувати і виокремити незалежний фактор, як економічну категорію, яка дозволить більш повно виявляти певні зміни у зовнішньому середовищі, та вчасно на них реагувати. Ця економічна категорія може використовуватися не лише для українських реалій, а також для усіх країн з подібною економічною ситуацією, схожим станом економіки, та певними соціально-політичними проявами.

Поняття мезональний чинник буде ілюструвати психологічний фактор впливу на населення у певні періоди кризи. На підтвердження цього твердження можна згадати ситуацію 2008 року і стан економіки в цілому, або банківського сектора зокрема. Тобто коли внаслідок певних психологічних атак на населення країни було повністю і на довгий час підірвано довіру до банківської системи України, що поглибило фінансову кризу.

Передбачення такого чинника або свідоме маніпулювання органами державного управління щодо населення країни, може істотно поліпшувати ситуацію на внутрішньому ринку, і не піддавати паніці суб'єктів господарювання у гострі кризові часи.

На мою думку, доцільність введення даної економічної категорії є досить важливою у нашому глобалізованому світі, у нашому інформатизованому суспільстві, яке ще на даний час, на жаль, не може розібратися із тими змінами у розвитку загального світового співтовариства.

Список використаної літератури

1. Баранецький І. Світова фінансова криза: перші результати та уроки для України / І. Баранецький // Зовнішні справи. – 2008. – № 12 (груд). – С.27-30.

2. Луцишин З. О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації / З. О. Луцишин. – К. : ДР. Ук, – 2008. – 320 с.

3. Бакаєв О. Л.. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації : монографія / за ред. д.е.н., проф. Д. Г. Лук’яненка. – К. : КНЕУ, 2007. – 538 с.

4. Белаєв О. О. Політична економія : навч. посібник . / О. О. Беляєв. – К. : КНЕУ, 2001. – 328 с.