Магістр
Лєснік Д.С., ас. Шалений В.А.
Одеська національна академія
харчових технологій, Україна
Оцінка ефективності виробництва
молочних продуктів функціонального призначення
На сучасному етапі розвитку суспільства при впровадженні
будь-якого проекту найважливішою процедурою є оцінка його економічної
ефективності. Від адекватності проведення оцінки економічної ефективності
залежить великою мірою не тільки комерційний, а й соціальний результат проекту.
Оцінка економічної ефективності набуває ще більшої актуальності
в умовах перманентної економічної кризи, яка є на сьогоднішній день об’єктивною
реальністю для всіх вітчизняних підприємств.
Оцінка ефективності відіграє не тільки роль індикатора
комерційного успіху проекту, а значною мірою характеризує соціальну
ефективність при реалізації проектів по виробництву соціально значущої
продукції. Саме такою є молочна продукція функціонального призначення. Таким
чином, оцінка ефективності проекту по виробництву молочної продукції
функціонального призначення має базуватись на принципі єдності комерційного
результату та соціального ефекту.
Останнім
часом з'явилася велика кількість різних підходів до оцінки економічної ефективності,
значно збільшилася кількість показників, які використовують окремо або як
часткові для розрахунку інтегрального показника ефективності, використовуються різні методики їх
розрахунку.
Узагальнюючи
основні концепції в оцінці економічної ефективності можна відзначити, що
категорія «ефективність» розглядається більшістю як з позицій економічності
(оптимальності вжитку ресурсів), так і результативності (міри досягнення
поставлених цілей) із урахуванням дії зовнішнього середовища. При цьому з метою
всебічної оцінки ефективності мають комплексно використовуватись як фінансові,
так і нефінансові показники, а сам об’єкт оцінки має розглядатися як відкрита
система, адже, показники, що характеризують як зовнішнє, так і внутрішнє
середовище підприємства, взаємопов'язані.
Тим не менш,
на побудову системи оцінки ефективності конкретного підприємства (проекту) значною
мірою впливають галузеві чинники: особливості продукції та ринку, можливі вхідні
бар’єри, державне адміністрування, інвестиційна привабливість галузі,
особливості податкового законодавства та ін.
Молочна
промисловість в Україні є, з однієї сторони дуже перспективною (виробництво
соціально значущої продукції, ідеальні кліматичні умови для розвитку
тваринництва, значний практичний та теоретичний досвід по виробництву молочних
продуктів), а з іншою депресивною, що пов’язано зі значним старінням технічної
бази, катастрофічним скороченням сировинної бази, відсутністю належного
контролю зі сторони держави за якістю продукції та ін.
Отже,
тваринництво України, і молочний напрямок у тому числі, сьогодні виявилося на
грані виживання. Це знайшло своє відображення в різкому скороченні молочного
стада, зменшенні виробництва молока, старінні матеріально-технічної бази,
порушенні інфраструктури й ринків збуту молока й т.д. Починаючи з 1990 р.,
поголів'я молочного стада за 20 років скоротилося більш ніж у два рази, і
склало на кінець 2011 р. усього 45% від поголів'я 1990 р. В результаті, за роки
незалежності України виробництво молока на душу населення скоротилося з 472,3
кг в 1990 р. до 293 кг в 2011 р.
Криза
у тваринницькому комплексі України відбилася також і на роботі підприємств
молокопереробної галузі. За роки незалежності основні виробничі потужності
молокопереробної галузі скоротилися більш ніж у два рази: якщо в 1990 р.
вітчизняні молокозаводи переробляли близько 20 млн. тонн молока, те зараз, за
експертними оцінками, - не більше 9,0-9,3 млн. тонн.
Хоча
держава і робить певні кроки по становленню вітчизняного тваринницького
комплексу, у тому числі шляхом прийняття різних програм, а також у вигляді
часткового дотиювання сільгоспвиробників, цей ринок усе ще перебуває в
кризовому стані, що впливає й на нестабільність сировинної бази для
молокопереробної галузі. Ціни на молоко не забезпечують навіть простого
відтворення поголів'я в окремих секторах тваринництва. Слід також відмітити
відсутність прогнозування цінової ситуації й попиту на молоко. З огляду на
непередбачуваність поводження ринку тваринницької продукції, а також
нерозвинене товарне виробництво молока на крупнотоварних фермах, говорити про
якісь значні досягнення в секторі молочного скотарства рано, навіть незважаючи
на певні успіхи в секторі переробки молока.
Зважаючи
на виключне соціальне значення продукції, що виробляє галузь, державне
регулювання ринку молока та молочних продуктів є досить жорстким. Регулюванню
підлягають, зокрема, такі аспекти, як збирання молочної сировини, переробка,
збут, ціноутворення та рентабельність. Таке регулювання покликане, передусім,
сприяти розвитку сільського господарства України через застосування дотаційних,
квотних та інших важелів.
Політика
протекціонізму має для галузі стратегічно важливе значення, яке виходить із
загальнодержавних цілей.
Ефективність
роботи підприємств залежить від прогресивності технічної бази. На сьогоднішній
день більшість підприємств України функціонують на застарілому обладнанні, що,
в свою чергу, знижує продуктивність та виробничі потужності підприємства,
збільшує витрати часу, підвищує собівартість продукції. Саме тому підприємства,
які встигнули в довгостроковому періоді оновити і модернізувати основні
виробничі потужності, діють на ринку, в статусі лідерів.
Останнім
часом набуває популярності виробництво та споживання функціональних молочних
продуктів.
У країнах ЄС
ринок молочних виробів розвивається з наданням переваги наступним групам:
- продуктам з
більш довготривалим терміном зберігання;
- продуктам,
які мають найбільший попит;
- функціональним
молочним продуктам з використанням оздоровчих бактерій.
У розвинених
країнах світу постійно працюють над створенням нових продуктів функціонального
харчування, які мають широкий спектр застосування, а також цільове спрямування.
Сучасний
ринок функціональних продуктів на 65% складається з молочних продуктів.
Молочні
функціональні продукти можна розділити на три основні групи:
- молочні
продукти з пробіотичними і пребіотичними властивостями, до яких можна віднести
традиційні кисломолочні продукти, кисломолочні продукти, збагачені
пробіотичними культурами, молочні продукти з пребіотиками і молочні продукти із
синбіотиками;
-
біокоректори і біологічно активні добавки до їжі;
- продукти
спеціального призначення: дитячого харчування, геродієтичні, лікувально-профілактичні.
Частка
функціональних продуктів, об’єднаних у першу групу, складає близько 80%, а
другої і третьої — відповідно 12 і 8%.
Реалізація
наукових основ отримання біологічно активних речовин молока дозволяє розв’язати
важливі соціально-економічні проблеми, а саме:
- найбільш
повне і раціональне використання сировинних ресурсів молочної промисловості й
підвищення ефективності виробництва;
- зниження
екологічної дії підприємств молочної промисловості на довкілля;
-
забезпечення різних прошарків населення продуктами функціонального призначення.
Провідні
місця на ринку функціональних молочних продуктів розподілились серед компаній
Danone (ТМ «Данон», «Данісімо», «Активія», «Aktimel», «Vitalinea»),
Вімм-Білль-Данн (ТМ «Біомакс», «Біойогурт») і Ehrmann (ТМ «Біогурт»,
«Ермі-гурт»).
Під час
позиціонування функціональних молочних продуктів компанії роблять акцент на
різні ефекти від споживача, намагаються орієнтуватися на більш визначені
цільові аудиторії. В умовах формування споживчого попиту на нові продукти
компанії пропонують як традиційні, так і нетрадиційні способи просування
товару. Створення молочних функціональних продуктів спрямоване на збереження
корисних речовин молока, оскільки молоко є природним функціональним продуктом,
основні функціональні інгредієнти якого — це кальцій та рибофлавін.
Одним із
провідних напрямів харчової технології і дієтології є розробка і організація
промислового виробництва функціональних продуктів для різних груп населення
відповідно з вимогами сучасної науки про харчування.
Таким чином,
оцінка економічної ефективності виробництва молочних продуктів функціонального
призначення має враховувати загальні особливості виробництва молочної продукції
(значна питома вага в структурі собівартості молока, значне державне регулювання
ринку молока та молочних продуктів, відносно невеликий термін придатності
продукції та ін.) та притаманні саме продуктам функціонального призначення
(ринкове позиціонування як продукції з підвищеними споживчими властивостями,
чутливість собівартості до вартості інгредієнтів, які представлені на ринку у
вкрай в обмеженому обсязі, необхідність залучення висококваліфікованих кадрів).
Список літератури
1.
Сірохман
О.В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення., К. – 2009
2.
Танащюк
С.В. Применение лактулозы, как функциональной добавки в производстве молочных
продуктов.//Молочное дело №8 2005 с. 22- 23.
3.
Цибульская С.А. Функциональные продукты.//Молочное
дело № 6, 2004 с.5-7.
4.
http://www.food-info.net/ua/qa/qa-bt16.htm