Литовченко О.Ю., Донченко О.В.

 

Харківський національний економічний університет, Україна

 

Сутність та організаційні засади депозитних операцій як джерела ресурсної бази банку

 

В умовах світової фінансової кризи та пов’язаного з нею дефіциту ресурсів на міжнародних ринках капіталу банки України втратили можливість зовнішніх запозичень і зіткнулися з проблемою нестачі ресурсів для активного розвитку бізнесу. Важливою економічною основою діяльності комерційних банків є формування ресурсної бази, оскільки для здійснення комерційної та господарської діяльності банки повинні мати у своєму розпорядженні певну суму грошових коштів, тобто ресурсів.

Банківські ресурси – це сукупність коштів, які перебувають у розпорядженні банку і використовуються з метою забезпечення його діяльності та отримання прибутку.

У світовій практиці під операціями по залученню коштів банками розуміють широке коло операцій, від залучення інвесторів до залучення клієнтів на обслуговування звичайних банківських рахунків. Структура банківських ресурсів окремого банку залежить від ступеню його спеціалізації або, навпаки, універсалізації, особливостей його діяльності, стану ринку позичкових ресурсів. Вітчизняні вчені та економісти, а також органи нагляду за операціями банків чітко розподіляють банківські ресурси на власні, залучені та запозичені кошти [1].

Залучені засоби комерційних банків формують переважну частину банківських ресурсів. Вони покривають від 80 до 90 % усієї потреби у грошових коштах для здійснення активних банківських операцій, складаються із депозитів (вкладів) і кредитів (позик), отриманих банком. Максимальний розмір залучених коштів залежить від власного капіталу банків.

Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій, з допомогою яких використовують різні види банківських рахунків. Депозитні банківські операції належать до пасивних операцій банківської установи, тобто це операції, за допомогою яких банки формують свої грошові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

На долю депозитних операцій припадає понад 85% пасивів банків. Останнім часом для банківської системи характерною рисою розвитку є зростання депозитної бази. Так, станом на 01.01.2012р. загальний обсяг депозитів у банківському секторі склав 413851 млн. грн, при цьому за перший квартал поточного року цей показник збільшився на 46663 млн. грн.. та сягнув 450514 млн. грн. [2].

Теоретичним базисом здійснення депозитних операцій банків є визначення поняття «депозит», що походить від латинського "depositum" - зданий на збереження, що виникло воно в часи пізнього Середньовіччя.

В економічній науці, а відповідно й у практиці фінансової діяльності досі не вироблено єдиних методичних підходів до визначення суті банківських депозитів як окремої економічної категорії. Багато вчених пропонують власні підходи щодо визначення сутності депозитів та їх ролі у вирішенні фінансово-економічних та соціальних проблем, розвитку банківської системи та обґрунтовують різноманітні класифікаційні ознаки і видові відмінності.

Так, в «Економічній енциклопедії» банківські депозити розглядають як грошові засоби, які вносять у банк у вигляді вкладів, за які банк виплачує проценти, а депозитні ресурси пояснюються як засоби, поміщені в банк для зберігання, які використовуються для наступної виплати процентів вкладників [3].

Проаналізувавши підходи вітчизняних та зарубіжних учених до визначення депозитів як економічної категорії, а також сучасну практику банківської діяльності, на наш погляд, слід розглядати банківські депозити як сукупність усіх можливих видів та форм внесення грошових коштів суб’єктами економіки на банківські рахунки незалежно від суми, терміну та виду валюти для зберігання на відповідних умовах – повернення в кінці терміну зберігання і, як правило, з виплатою процентів.

Особливість депозиту полягає в його роздвоєності в практичному застосуванні. Депозит є для вкладника потенційними грошима, вкладник може виписати чек і спрямувати відповідну суму в обіг. Але в той же час “банківські гроші ” приносять вкладникові дохід, виступають уже в ролі капіталу.

Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або в безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається в письмовій формі (ст. 340 Господарського кодексу України).

Досліджуючи сутність депозитних операцій слід відмітити, що більшість провідних вчених-економістів визначають категорію «депозитна операція» як залучення коштів на депозит на основі договору між вкладником і банківською установою. Сутність депозитної операції полягає в акумуляції банком як фінансовим посередником на ринку фінансових ресурсів тимчасово вільних грошових коштів на визначений термін та за визначену плату та розміщення даних фінансових ресурсів від свого імені, на власний розсуд та ризик. Для банківських установ депозитні операції є вигідними, оскільки надають банкам фінансові ресурси для здійснення своєї діяльності, підтримання поточної ліквідності банківських установ, тощо.

Таким чином, під депозитною операцією ми розуміємо залучення до банківської установи тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб для подальшого розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Аналіз літературних джерел дозволив визначити, що депозитні операції відіграють одну з провідних ролей в діяльності банку, яка має вираз у наступному:

депозитні операції є головним джерелом залучення ресурсів для проведення активних операцій, від їх характеру залежать напрямки кредитування і прибутковість банку;

правильна організація депозитних операцій забезпечує достатню ліквідність банків;

депозитні операції сприяють прискоренню безготівкових розрахунків.

залучені кошти у вигляді депозитів зазвичай дешевше міжбанківських кредитів.

Водночас депозитні операції мають певні вади.

По-перше, депозитне залучення коштів пов'язане зі значними маркетинговими зусиллями, грошовими та матеріальними витратами банків.

По-друге, одну частину залучених коштів банки повинні зберігати в Національному банку України, а за іншу здійснювати платежі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

По-третє, депозитне залучення коштів залежить в основному від ініціативи потенційних вкладників, а не від банку, якому часто буває важко, а то й неможливо здійснити оперативне залучення коштів у вклади. Слід враховувати те, що обсяги тимчасово вільних грошових коштів у межах окремо взятого регіону та країни в цілому на визначений момент часу обмежені.

Метою здійснення депозитних операцій є:

залучення коштів для подальшого їх розміщення в активні операції;

залучення коштів для поповнення ліквідності з метою розрахунків за зобов'язаннями.

Об'єктами депозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двохсторонньою угодою. Об'єкти депозитних операцій — це депозити, тобто суми грошових коштів, які суб'єкти депозитних операцій вносять на визначений час та які залишаються на рахунках у банках і діючий порядок здійснення банківських операцій.

Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, що виступають як позичальники, і власники коштів, які виступають кредиторами банківської установи.

Депозитна угода оформлюється відповідно до чинного законодавства України. В угоді вказують наступні реквізити: назва банку і його повна адреса; прізвище, ім’я, по батькові керуючого; прізвище, ім’я, по батькові вкладника; паспортні дані; дата укладення угоди; номер ощадної книжки та номер рахунку; адреса вкладника, номер його телефону (якщо є); сума цифрами і літерами, сума вноситься готівкою; відповідальність сторін; підписи вкладника, керуючого відділенням банку; гербова печатка установи банку [4].

Розміщення грошових коштів у депозити для фізичних та юридичних осіб дає можливість:

одержання стабільного доходу в національній та іноземній валюті у вигляді відсотку і на фіксований термін;

встановлення оптимальних термінів виплати відсотків за внесок (щомісяця, щокварталу або після закінчення терміну дії депозитного договору);

збільшення суми внеску протягом терміну дії депозитного договору;

одержання гарантії своєчасного повернення коштів;

використання депозитних протягом терміну дії в якості забезпечення, при необхідності одержання кредиту.

При залученні депозитів банки дотримуються наступних принципів організації депозитних операцій :

депозитні операції здійснюються таким чином, щоб сприяти отриманню банківського прибутку або створювати умови для отримання прибутку в майбутньому;

в процесі організації забезпечується різноманітність суб`єктів депозитних операцій та поєднання різних форм депозитів;

при здійсненні банківських операцій забезпечується взаємозв`язок і взаємоузгодження між депозитними і кредитними операціями по термінам і сумах;

особлива увага в процесі організації депозитних операцій приділяється строковим депозитам, які найбільше підтримують ліквідність балансу банку;

проводячи свої депозитні та кредитні операції, банк повинен зменшувати свої вільні ресурси;

банк повинен приймати заходи щодо розвитку банківських послуг, що передбачає залучення депозитів.

В табл. 1 наведені етапи проведення депозитних операцій.

Таблиця 1

Етапи проведення депозитних операцій

Фізичні особи

Юридичні особи

Банки

1. Вибір виду депозитів (вкладів)

+

+

+

2. Подання заявок та відповідних документів для відкриття рахунку

+

+

Можлива усна домовленість

3. Оформлення депозиту

Укладання договору банківського вкладу

Видача ощадної книжки

Іншого документа

Ощадний (депозитний) сертифікат

Укладання договору банківського вкладу

Ощадний (депозитний) сертифікат

Укладання договору банківського вкладу

Відносини на підставі генеральної угоди

4. Відкриття рахунку та внесення коштів

Внесення готівки

Перерахування з поточного (карткового) рахунку

Перерахування з поточного (карткового) рахунку

Перерахування кореспонденського рахунку

5. Обслуговування депозитних рахунків

Нарахування процентів

Повернення за умовами договору (іншого документа) суму депозиту (вкладу) та процентів:

видача готівки;

перерахування на поточний (картковий) рахунок

Нарахування процентів

Повернення за умовами договору суму депозиту (вкладу) та процентів:

перерахування на поточний (картковий) рахунок

Нарахування процентів

Повернення за умовами договору суму депозиту (вкладу) та процентів:

Перерахування на кореспонденський рахунок

 

Комерційний банк відповідає перед вкладником за зобов'язаннями, що випливають з депозитного договору, власними коштами, майном і всіма належними активами. А надійна та ефективна система гарантування вкладів створює умови для захисту інтересів вкладників на випадок неплатоспроможності чи банкрутства банку, зменшення ризику кризи банківської системи внаслідок втрати ліквідності через масове зняття депозитів, підвищення ефективності управління грошово-кредитною сферою економіки внаслідок збільшення обсягу депозитів. В свою чергу, питання фінансового контролю за депозитними операціями визначаються чинним законодавством, нормативними актами НБУ і внутрішніми документами банку.

 

Література

1.                 Вожжов А.П. Процеси трансформації банківських ресурсів: Монографія. – Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2006. – 339 с.

2.                 Основні показники, що характеризують стан грошово-кредитного ринку за січень-квітень 2012 р. www.bank.gov.ua/

3.                 Економічна енциклопедія: У трьох томах, т.2./ Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.), та ін. – К.: Вид. центр «Академія», 2001. – 848 с.

4.                 Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. – 4 – те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2004. – 324.