Науковий керівник к.е.н., доцент Долматова Г.Є.,

Шолудько Н.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ЯК ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

На сьогоднішній день управління кредиторською заборгованістю є важливим напрямом організації фінансового менеджменту на підприємстві, тому що вона може виступати основою опорою діяльності сучасного бізнесу. Значення кредиторської заборгованості полягає у її спроможності трансформуватися у додаткове та відносно дешеве джерело залучення ресурсів.

Актуальність обраного напряму дослідження підтверджується дослідженнями таких вітчизняних та зарубіжних вчених як: Атамас П.[1], Бутинець Ф.[2], Долматова Г.[3], Завгородній В.[4], Лень В.[5], Омелянович Л.,[6] Сопко В.[4], Чайковська О. [7] та ін..

Метою дослідження є визначення основних напрямів удосконалення управління кредиторською заборгованістю як джерела фінансування підприємства.

Ситуація, що склалася на сьогодні в Україні в умовах наслідків світової кризи, спонукає суб'єктів господарської діяльності шукати нові шляхи для оптимізації діяльності. Більшість функціонуючих підприємств за останні роки не можуть похвалитися достатньою прибутковістю, а все більше збільшують кредиторську заборгованість. Цей факт є показником підвищеної активності суб'єктів підприємництва на ринку, що спричиняє за собою тенденцію значного зростання зобов'язань над борговими вимогами. Проте залучення позикових коштів по - більшості спрямоване не на реструктуризацію виробництва, а, навпаки, на погашення своїх зобов'язань перед іншими кредиторами.

Якщо підприємство не досить вдало керує зобов’язаннями, тоді кредиторська заборгованість буде «працювати» проти підприємства, бо її зростання буде призводити до погіршення його фінансового стану.

Тому необхідно постійно розробляти і впроваджувати заходи щодо удосконалення управління кредиторською заборгованістю, а саме:

1. Оптимізація величини кредиторської заборгованості підприємства.

2. Постійний контроль оборотності коштів у розрахунках.

3. Проведення відбору потенційних покупців і визначення умов і форм оплати товару, що передбачені в договорах і контрактах.

4. Здійснення відбору покупців за допомогою неформальних критеріїв: рівень поточної платоспроможності клієнта, дотримання платіжної дисципліни, прогнозні фінансові можливості, фінансові та економічні можливості підприємства.

5. Застосування практики відвантаження товару в кредит постійним покупцям, при цьому можна передбачати надання незначної знижки при оплаті в перші дні терміну кредитування, а в разі несплати вчасно встановити фінансові санкції, величина якого буде зростати з кожним днем.

6. Проведення ранжирування кредиторської заборгованості за строками виникнення. При цьому необхідно забезпечити постійний контроль безнадійних боргів для своєчасного створення необхідного резерву.

7. Організація роботи з дебіторами з метою оптимізації дебіторської заборгованості і збільшення внаслідок чого власних коштів для фінансування діяльності підприємства, що сприятиме зменшенню частки кредиторської заборгованості.

8. Постійний аналіз рівня усіх видів заборгованості і визначення їх критичного рівня

9. Дотримання економічно обґрунтованого рівня співвідношення між кредиторською та дебіторською заборгованості.

10. Побудування аналітичного обліку з забезпеченням отримання даних про терміни погашення, про утворення прострочень, про наявність векселів, що дозволить не допускати виникнень необґрунтованої заборгованості.

11. Постійний контроль стану розрахунків за термінами.

12. Розширення системи авансових платежів (в умовах інфляції всяка відстрочка платежу призводить до того, що організація реально отримує лише частину вартості виконаних робіт);

13. Своєчасне виявлення недопустимих видів кредиторської заборгованості (прострочена заборгованість до бюджету та ін.)

Отже, впровадження ефективної системи управління заборгованістю дасть можливість підприємству контролювати кредиторську заборгованість, проводити її погашення в установлені строки та формувати кредитну політику. У такому випадку залучені кошти будуть виступати для підприємства додатковим та відносно дешевим джерелом його фінансування.

Література:

1. Атамас П. Й. Управлінський облік : 2-ге вид., навчальний посібник / Атамас П. Й. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 440 с.

2. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський управлінський облік : підручник – Житомир : ПП «Рута». – 2002. – 480 с.

3. Долматова Г.Є. та ін. Фінанси підприємств: Структурно - логічні схеми з курсу: Навчальний посібник. - Донецьк, 2008. – 274 с.

4. Сопко В. В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу : підручник. / В. В. Сопко, В. П. Завгородній. – К. : КНЕУ, 2004. – 411 с.

5. Лень В. С. Бухгалтерський облік в Україні: основи та приктика: навч. gосіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 576 с.

6. Омелянович Л.О. та ін. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник. - Донецьк, 2008. – 274 с.

7. Чайковська О. В. Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва : конспект лекцій з дисц. - Донецьк, 2011. – 245 с.