Экономические науки / 10. Экономика предприятия

Кравченко С.А.

Сумський національний аграрний університет

Особливості розвитку кредитної кооперації в Україні

 

Основними перешкодами на шляху отримання кредитів сільськогосподарськими підприємствами є: недостатнє розуміння кредитних ризиків; невелика капіталізація кредитних установ; коротка кредитна історія позичальника; правове середовище - відсутність експертів, погано визначені права сторін при оформлені застави; погана або взагалі відсутність кваліфікованих фахівців з оцінки сільськогосподарського майна, що передається в заставу; високі процентні ставки; відсутність зовнішнього або міжнародного фінансування та страхування ризиків; низька рентабельність та нестабільний рух готівки в сільському господарстві; незначна кількість філій комерційних банків у сільській місцевості та погана інфраструктура.

Кредитні відносини сільськогосподарських підприємств виникають і у випадку отримання кредитних ресурсів різних форм кредитних кооперативів. Кредитна кооперація дозволяє подолати обмеження практики приватних кредиторів і банківського кредитування (нестачу пропозиції фінансових ресурсів порівняно з потребами підприємств, короткі терміни надання приватних кредитів порівняно з потребами для реалізації  інвестиційних проектів і високу вартість отримання навіть короткострокових ресурсів).

Кредитний кооператив можна розглядати з двох сторін: і як елемент кооперативних відносин, і як елемент кредитних відносин. Кредитна кооперація активно розвивається за кордоном. Так у США, наприклад, сільськогосподарська кредитна кооперація представлена Федеральною системою фермерського кредиту, яка, маючи державну підтримку, об’єднує понад 800 місцевих фермерських банків і асоціацій, що входять до складу 37 великих регіональних банків. У Німеччині на систему кредитної кооперації припадає 27% фінансових депозитів країни і 24% виданих кредитів. У Фінляндії на кооперативні кредитні банки припадає 58% кредитів, виданих сільськогосподарським виробникам.

Фермерська заборгованість кредитним касам у Нідерландах становить 90%, Японії - 80%, у Франції - 70%, Португалії - 60%, Бельгії - 50%, що засвідчує про активну співпрацю цих установ з фермерами. В Україні кредитна кооперація сільського господарства, на жаль, не набула такого розповсюдження, проте відродження кредитних спілок відбувається вже більше 10 років. На сьогодні в Україні існує понад 700 кредитних спілок. Вони об’єднують близько 1 млн. громадян, мають майже 1 млрд. грн. сукупних активів. Переважна більшість кредитних спілок діють у великих промислових містах - Києві, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Одесі, Севастополі. Проте в структурі кредитного портфеля кредитних спілок кредити, надані на ведення фермерських і особистих селянських господарств, становлять всього 2%.

Міністерству аграрної політики та продовольства з Державного бюджету України у 2011 р. передбачено було видатки на підтримку підприємств АПК через механізм здешевлення кредитів за рахунок загального фонду в обсязі 531,4 млн. грн., що становить лише 29% від потреби, яка оцінюється в понад 1,8 млрд. грн. Компенсація надається на конкурсній основі підприємствам АПК за коротко-, середньо- та довгостроковими кредитами, залученими у поточному році, а також за перехідними кредитами, які були залучені у минулому році у національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування відсотків за користування кредитами, та в іноземній валюті - у розмірі 10% річних, але не вище за розміри, передбачені кредитними договорами (за умови використання кредитних коштів за цільовим призначенням). Також за довгостроковими кредитами, які були залучені для покриття витрат, пов’язаних із будівництвом виробничих приміщень, тваринницьких і птахівничих комплексів, а також сховищ для зберігання зерна, овочів та фруктів; компенсація надається в розмірі 90% ставки.

У 2011 р. сільськогосподарські товаровиробники Сумської області отримали 1 млн. грн. за державною програмою “Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів”. З цієї суми понад 200 тис. грн. пішло на погашення кредиторської заборгованості за 2009 р. і 839 тис. грн. - на відшкодування сплачених у 2011 р. відсотків.

Аналіз системи кредитування сільськогосподарських підприємств у країнах з ринковою економікою показує, що ефективність аграрного сектору визначається трьома важливими складовими, до яких відноситься високорозвинена система обслуговуючих кооперативів, дорадчі служби (досить часто функціонують за сприяння держави та головною метою мають надання інформаційної допомоги селянам), налагоджена система сільської кредитної кооперації, яка включає кілька рівнів. Перший рівень системи представлений кредитними спілками, які діють в районних центрах, і кредитними кооперативами, членами яких є сільськогосподарські підприємства. Ці організації формують основу системи, перебувають у власності селян і надають їм необхідні фінансові послуги. Другий рівень системи формують безпосередньо обласні кооперативні банки, які є повноцінними банківськими установами, власниками і клієнтами яких є кредитні кооперативи та спілки. Національний рівень визначає Центральний кооперативний банк, який об’єднує обласні кооперативні банки та кредитні кооперативи і спілки, що працюють із аграрним сектором.

Створення в Україні європейської моделі фінансово-кредитного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників є ефективним шляхом розв’язання фінансових проблем нашого аграрного сектора та забезпечення кредитними послугами підприємств. Важливим кроком до цього є Національна Концепція розвитку системи кредитної кооперації в Україні. В Концепції надається кредитними спілкам нові більш ширші можливості, серед яких: включення до числа своїх членів юридичних осіб (малі підприємства та фермерські господарства) і надання кредитів юридичним особам; розширення переліку фінансових послуг, що їх кредитні спілки можуть надавати своїм членам; збільшення фінансових ресурсів, доступних кредитним спілкам.

В період адаптації до умов ринку забезпечення оптимальних та взаємовигідних відносин між банком і сільськогосподарським підприємством є першочерговим і досить складним завданням. Потрібний комплексний підхід до формування аграрної кредитної інфраструктури, який би передбачав перетворення е економічній, правовій та інституційній сферах кредитної системи аграрного сектору, а саме створення сприятливих фінансово-економічних умов діяльності підприємств шляхом встановлення конкурентного ринкового середовища та фінансової паритетності між сільським господарством і промисловістю; для установ, які кредитують підприємства АПК, необхідне застосування економічних пільг (за банківським нормативами, податками); надійне правове забезпечення розвитку кредитної інфраструктури, включаючи розробку та прийняття нормативно-правових актів щодо фінансової інфраструктури, фінансових операцій, врегулювання майнових, земельних, заставних, боргових відносин; інституційний розвиток аграрної кредитної інфраструктури як у напрямі універсальної банківської справи, так і в напрямі формування спеціалізованих фінансово-кредитних інститутів: кредитних спілок та кооперативних банків, лізингових фондів, іпотечних банків.

Таким чином, в процесі дослідження встановлено, що основну нішу у системі кредитних відносин сільськогосподарських підприємств повинні займати кооперативні банки, кредитні кооперативи та спілки, державні іпотечні банки, державні сільськогосподарські банки, лізингові компанії та фонд державної підтримки; обґрунтовано, що в Україні кредитна кооперація сільського господарства ще не набула активного розповсюдження, проте відродження кредитних спілок відбувається вже більше 10 років; в період адаптації підприємств до ринку досить складним і першочерговим завданням є забезпечення оптимальних та взаємовигідних відносин між банком і підприємством; потрібно сприяти поширенню використання таких видів кредиту як іпотечні, лізингові, факторингові, овердрафтні, вексельні та інші.