Секція: Банківська справа

Вікнянська О.М.

Науковий керівник: Якуб’як І.М.

Буковинський державний

фінансово – економічний університет

м. Чернівці,Україна

НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У БАНКІВСЬКИХ СТРУКТУРАХ УКРАЇНИ

У даній статті наводиться розвиток сучасних інформаційних технологій у банківських структурах України.

In this article the development of modern information technology in banking institutions of Ukraine.

Постановка проблеми. Сучасний період становлення ринкової економіки характеризується переходом до нової економічної моделі, головне місце в якій займають інформаційні технології, засновані на комунікаційних засобах та засобах обробки і збереження інформації.

Велика роль у процесах глобальної інформатизації суспільства належить банківським установам. Банки повинні використовувати у своїй діяльності найновітніші інформаційні технології і на цій основі розширювати сферу банківських послуг, а також підвищувати їх якість. У комп’ютеризації банки бачать інструмент, який дасть змогу вирішити стратегічні завдання розвитку банківського бізнесу.

Використання автоматизованих банківських систем (АБС) дозволяє банкам скоротити витрати на обслуговування клієнтів, контролювати виконання банківських операцій у реальному часі, що значною мірою сприяє підвищенню якості прийняття оперативних, тактичних, а іноді і стратегічних фінансових рішень. Стрімкий розвиток інформаційних банківських технологій потребує відповідних спеціалістів, здатних розробляти і впроваджувати сучасні інформаційні системи. На ринку спеціалістів щороку зростає потреба в розробниках інформаційних банківських систем, які були б добре обізнаними в предметній області, розумілись на принципах її функціонування, могли б сформулювати адекватні бізнес-правила.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку сучасних інформаційних технологій у банківських структурах вивчалось такими видатними вченими, як Деркач О. [2], Алешкин С.[1], Рубан О. [4], Степаненко В.[5], Задорожець З.Д. [3].

Мета дослідження. Визначити напрямки розвитку сучасних інформаційних технологій у банківських структурах України.

Виклад основного матеріалу. Перші автоматизовані банківські системи в Україні з’явились на початку 90-х років, коли було створено перші комерційні банки. Досвід організації та розвитку вітчизняних банківських технологій важко порівнювати із світовою практикою адже він триває всього десять років. Незважаючи на невеликий відрізок часу, АБС дуже стрімко розвиваються і налічують на сьогоднішній день уже шість поколінь [3,5].

Однак такий стрімкий розвиток інформаційних банківських технологій часом мав і деякі негативні наслідки при розробці програмного забезпечення. Вимоги, що спонтанно змінювалися, наприклад законодавчі, а також малий досвід розробки спеціалізованих програмних продуктів, привели до того, що автоматизовані банківські системи проектувалися в буквальному значенні «вроздріб». У цих умовах про планування такої структури АБС, яка б з одного боку, задовольняла запити фахівців банку, а з іншою, мала можливості подальшого удосконалення з врахуванням перспектив розвитку банківських технологій, не могло бути і мови. Очевидно, що саме таке вирішення даної проблеми, як показує українська практика, є найбільш оптимальним. Крім того, на даному етапі розвитку банківської справи автоматизувати тільки ведення бухгалтерського обліку в банку вже недостатньо - необхідний комплексний підхід до автоматизації діяльності всіх підрозділів банку, зокрема, управлінської ланки, включаючи відділи маркетингу, економічного аналізу, керування ризиками, служби безпеки і т.д.

На початку XXI ст. розпочалась реалізація проектів удосконалення інформаційної банківської системи. Метою даних проектів є здійснення комплексної автоматизації управління основними банківськими бізнес-процесами із застосуванням сучасного програмного забезпечення. Складовою частиною проектів є побудова інформаційно-аналітичної системи управління діяльністю банку. Так, зокрема у 2002 р. АППБ «Аваль» за участю компанії Ernst and Young розпочало впровадження системи, яку розробила компанія Misys. Ситуацію сьогодення в області автоматизації банківської діяльності в цілому можна вважати стабільною в порівнянні з тією, що була декілька років тому. Проте, той факт, що Україна інтегрує в Європу, не може не залишити відбиток у правилах гри на ринку банківських послуг. Це спонукає запроваджувати новітні напрямки розвитку автоматизованих банківських систем, які не тільки б задовольняли потреби замовників, але й сприяли розвитку і підвищенню конкурентноздатності банківської системи України [1,12].

Інформаційні об'єкти банківської системи повинні враховувати багато параметрів, що зумовлені зовнішніми та внутрішніми регламентуючими потребами. Наприклад, інформаційна аналітична система повинна містити сукупність інформаційних потоків; фінансову, управлінську, статистичну, податкову звітність і відповідне організаційне та технічне забезпечення формування звітності й аналізу.

Інформаційні потоки сучасного банку мають складну розгалужену структуру. Програмно-технологічний комплекс банку повинен забезпечити обмін з великою кількістю зовнішніх систем і терміналів: платіжних (S.W.I.F.T., системи грошових переказів фізичних осіб), торговельно-інформаційних (Reuters, біржові системи), процесінгових, терміналів для передачі звітності та даних сумнівних операцій (APM STAT, APM NORM, APM фінансового моніторингу) та інші [2,94].

Одним із напрямків розвитку інформаційних технологій у банківських структурах є створення інформаційно-аналітичних систем. З врахуванням того, що існує велика кількість каналів послуг різного класу (системи "Клиєнт-Банк" і „Internet-банкінг", аудіообслуговування, WAP та ін.), які потребують наявності багатьох інформаційних баз даних, створення структурованого інформаційного поля в інформаційно-аналітичних системах дає змогу покращити орієнтування в інформаційних базах даних та збільшити ймовірність прийняття вірного рішення.

Наступним перспективним кроком інформаційного розвитку банківських структур стало дистанційне обслуговування клієнтів банків через всесвітню мережу, або Internet-банкінг [3,9]. Юридичні особи отримали змогу використовувати дистанційне управління банківськими рахунками ще з середини 90-х років. А ось для населення України послуга стала доступною у 2001році, коли Приватбанк запустив систему Приват24. У 2006-му послуги Internet-банкінгу населенню пропонували вже близько десяти великих банків. За інформацією часопису „Контракти", до кінця 2011 року кількість таких фінансових установ щонайменше подвоїться. Системи дистанційного банківського обслуговування встановлюють більшість великих банків. Перелік послуг Internet-банкінгу за поодинокими винятками повторює всю продуктову лінійку банків ( обмін валют, продаж страхових полюсів і паїв інвестиційних фондів, відкриття депозитних рахунків, замовлення платіжної картки, оплата комунальних послуг, грошові перекази, міжбанківські платежі в національній валюті по Україні та багато інших). Проблемами даної системи є забезпечення захисту даних від Internet-шахраїв через введення доступу та паролів, а також вдосконалення програмного забезпечення для усунення збоїв у системі. Планується що в майбутньому, банки почнуть активно використовувати дистанційне обслуговування як альтернативний канал продажу.

Не виключена й поява в Україні так званих Internet-банків - фінансових установ, які працюють без фізичних офісів. Можливо, що перший віртуальний банк почне працювати вже наступного року. На даний час існують послуги по дистанційному банківському обслуговуванню, що працюють в режимі ofline. Дані послуги пропунують більшість вітчизняних кредитних організацій під назвою «Банк-Клиєнт». Такий спосіб дистанційного обслуговування полягає у встановленні банківськими спеціалістами на комп'ютер клієнта спеціального програмного забезпечення, яке створює зручний інтерфейс для користувача. Як правило, «Банк-Клиєнт» з'єднує клієнта з банком через модем, тому Internet як канал для передачі інформації не використовується. Проте, в майбутньому, Internet-банк зможе повністю взяти на себе виконання даної послуги, а також велику кількість інших банківських операцій [4,28].

Сучасні технології дозволяють координувати діяльність тисячі підрозділів великих банків, мати єдину процедуру проведення банківських трансакцій при будь-якому територіальному розміщенні підрозділів. Зрозуміло, що працювати оперативно при такій розгалуженій інфраструктурі на рівні телефонних узгоджень без автоматизації більшості операцій просто неможливо.

Лише при спільному використанні багатьма банками електронної мережі це стає реально привабливим, як, наприклад, стандарт електронних карток, який використовують багато банків у всьому світі. Тому тенденція у сфері корпоративних мереж банків природна: спільні мережі, технічні засоби роботи з клієнтами, протоколи і стандарти представлення банківських документів.

Автоматизація банківських операцій дозволяє:

– виконувати безпаперові платіжні операції з мінімальним залученням праці людей і скороченням організаційних витрат;

– проводити обробку платежів переважно в реальному часі, за виключенням підведення бухгалтерських звітів у кінці дня і звітності за ними;

– прискорювати обмін інформацією між банками і клієнтами, банками і їх відділеннями за допомогою комунікаційних ліній зв’язку;

– мінімізувати типові види банківського ризику (втрата документів, помилкова адресація, фальсифікація платіжних документів та ін.);

– забезпечувати керівників стратегічними оцінками положення банку в умовах конкуренції, організації роботи і кадрової політики [5,6].

Асоціації українських банків вважає головними наступні напрямки розвитку банківської системи щодо підвищення рівня інформаційних та банківських технологій:

1. Сприяти подальшому розвитку масових електронних платежів та дистанційного (віддаленого) доступу до банківських продуктів та послуг.

2. Сприяти розвитку національної системи масових електронних платежів.

3. Сприяти становленню кредитного бюро.

4. Сприяти широкому впровадженню юридично значимого електронного документообігу.

5. Сприяти масовому запровадженню у банках сучасних інформаційно-комунікаціних технологій.

6. Працювати у напрямку гармонізації вітчизняного законодавства та стандартів з міжнародними нормами, у першу чергу ЄС.

7. Працювати над розширенням можливостей фізосіб, здійснювати перекази із-за кордону (без відкриття банківського рахунку) через мережу партнерів український банків за кордоном [4,29].

Таблиця 1

Показники економічної ефективності інформаційних технологій системи дистанційного банківського обслуговування (ДБО) iBank2UA.

Методика розрахунку	Сукупні витрати на впроваджен-ня, грн.	Повернення на інвестиції	Чиста приведена вартість, грн.	Індекс прибутковості інвестицій
На основі прог-нозування максима-льних річних надхо-джень абонентської плати клієнтів за дистанційне обслу-говування	340800	1,056	18400	1,054
На основі про-гнозування вели-чини підвищення продуктивності обслуговування з використанням по-казника конкурент-ної привабливості	340800	1,174	55400	1,172

Значення показників оцінки економічної ефективності інноваційного

проекту розвитку ДБО за рік реалізації, отримані на основі прогнозування величини підвищення продуктивності обслуговування клієнтів, з огляду на конкурентну привабливість системи iBank2UA перевищують значення, отримані на основі прогнозування максимальних річних надходжень абонентської плати клієнтів за дистанційні сервіси системи iBank2UA [4,28].

Висновки. Таким чином, розвиток та впровадження сучасних інформаційних технологій в проведенні банківських бізнес-процесів, інформаційних банківських систем і відповідної реорганізації функціональної та організаційної структур дозволить реалізувати основні цілі банківського менеджменту - підвищити ефективність та якість обслуговування клієнтів, зменшити собівартість послуг, централізувати функції підтримки бізнесу, оптимізувати інформаційні потоки, облік і формування звітності, що зрештою забезпечить прозорість і ефективність управління банком.

Література

1.Алешкин С. Системы дистанционного банковского обслуживания./ Алешкин С. // Оборудование. Технологии и оборудование для магазинов. - 2009. №4. - С.12-16

2.Деркач О. Основні напрями реінжинірингу бізнес-процесів та інформаційних підсистем в комерційному банку/ Деркач О. // Вісник КНТЕУ. - 2010. №6. - С.94-102.

3.Задорожець З.Д. Аспекты качества и оценки банковских систем автоматизации (Часть 1)/ Задорожець З.Д. // Корпоративные системы. - 2009. №6. - С.5-10

4. Рубан О. Банківські інформаційні технології./ Рубан О. // Контракти. - 2010. №10. - С.28-29

5.Степаненко В. Удосконалення інформаційних та банківських технологій. / Степаненко В. // Журнал «Банк» №5-6, 2010