Кривеженко В. В.

Харківський національний економічний університет, Україна

Сутність та економічний зміст кредитних операцій банку

На сьогоднішньому етапі одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання.

Сучасна система кредитування побудована на ліберальній та договірній основах. Лібералізація системи полягає у тому, що клієнт не закріпляється за банком, а сам вибирає кредитну установу, прийнятні для себе послуги, а також має право відкривати позичкові рахунки не в одному, а декількох банках. Ліберальна основа кредитування розширює можливості клієнта в отриманні кредиту та створює умови для розвитку міжбанківської конкуренції. В свою чергу, комерційні банки мають за необхідність забезпечувати поєднання інтересів банку, його акціонерів, вкладників та клієнтів при проведенні кредитної політики та враховувати загальнодержавні інтереси.

Договірна основа передбачає вирішення всіх питань, що виникають з приводу кредитування безпосередньо між банком і позичальником, коли згідно з договором кожна з сторін приймає на себе певні зобов’язання за виконання умов договору [5].

Незважаючи на те, що кризові явища в економічній системі практично підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, внаслідок чого різко скоротилась кількість надійних фірм-позичальників (на фоні падіння прибутковості банківських операцій), кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних банків, в який вкладається переважна більшість залучених банками ресурсів.

Підґрунтям для здійснення кредитних операцій, перш за все, є надання кредиту, що являє собою онову проведення кредитування.

Кредит (від лат. creditum – позика, борг) – одна з найскладніших економічних категорій, характер об'єктивної необхідності якої обумовлений, з одного боку, становищем та розвитком товарно-грошових відносин, з іншого — такою специфікою її прояву, як поворотний рух вартості. Оскільки надання кредиту є специфічною, відокремленою формою грошових відносин, воно має власні особливості, пов'язані з обслуговуванням усього процесу розширеного відтворення та забезпеченням його безперервності. У цьому плані база функціонування кредитних відносин – тимчасове вивільнення грошових коштів та поява тимчасової потреби в них [1].

Проаналізувавши визначення поняття «кредит» таких авторів, як Б. Луців, О. Васюренко, А. Гермасимович, М. Савлук та ін., можемо сформувати узагальнене та найбільш змістовне визначення цього поняття.

Тобто, як економічна категорія кредит – це економічні відносини між, що виникають між фізичними та юридичними особами і державами, сформований на основі позичкового капіталу банку, і надається суб’єктам кредитування на засадах забезпеченості, платності, повернення, строковості та цільового характеру використання [3].

Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту, як: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, споживчий, державний та міжнародний [1], [2], [4]. Така широка класифікація говорить про різноплановість та обширність сфери функціонування кредиту як безпосереднього елементу кредитних відносин.

Таким чином, кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає відношення між кредиторами і позичальниками. За його допомогою вільні грошові капітали і доходи підприємств, особистого сектору і держави акумулюються, перетворюються в позичковий капітал, який передається за плату у тимчасове користування. На сьогоднішній день саме кредит є найважливішим елементом будь-якої політики банку. Чим більше існує видів кредиту, тим повніше можуть бути задоволені індивідуальні потреби клієнтів. Водночас на вибір банком кредитного інструментарію впливають не тільки потреби клієнта, але і його особливості (фінансова надійність і ін.), а також можливості й інтереси самого банку.

Таким чином, ознайомлення із теоретичними основами кредиту, дає змогу перейти до розгляду безпосередньо кредитних операцій, які є предметом дослідження в даній роботі.

Кредитні операції – це відношення між кредитором і дебітором (позичальником) із приводу наданих (одержання) у тимчасове користування коштів, їхнього повернення й оплати [1].

Відповідно до закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121 [6], до кредитних поерацій банку відносять:

розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

організація купівлі-продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

надання від третіх осіб гарантій, поручительств та інших зобов'язань, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги із взяттям на себе ризику виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

лізинг.

Сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання доходу являє собою кредитні вкладення, або кредитний портфель комерційного банку.

Кредитний портфель банку включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення.

Від структури і якості кредитного портфеля банку значною мірою залежить його стабільність, репутація та фінансовий успіх. Тому банку необхідно аналізувати якість позичок, проводити незалежні експертизи великих кредитних проектів і заходів, виявляти випадки відхилення від законної кредитної політики.

Постійний аналіз кредитного портфеля в системі управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрями кредитної політики банку, знизити ризик за рахунок диверсифікації кредитних вкладень, прийняти рішення щодо доцільності надання позики клієнтам залежно від їх кредитоспроможності, галузевої належності, форм власності і т. д. Результати аналізу дають змогу приймати рішення про зміну напрямів та методів кредитування.

Література:

1. Васюренко О. В. Банківські операції / О. В. Васюренко. – К.: Знання, 2000. – 243 с.

2. Аналіз банківської діяльності / [Герасимович А. М., Алексеєнко М. Д., Парасій-Вергуненко І. М. та ін.] ; за ред. А. М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2004. – 599 с.

3. Савлук М. І. Гроші та кредит / М. І. Савлук, М. І. Мирун, І. М. Лазепко. – К.: КНЕУ, 2002. – 124 с.

4. Облік і аналіз кредитних операцій [Електронний ресурс] / М. В. Нестеренко, О. Ф. Андросова // Економічний простір – 2009. - №23/2. – С. 172-177. – Режим доступу до журн.:

5. Комерційні банки як інституційна основа організації кредитних відносин в економіці ринкового типу [Електронний ресурс] / Ю. В. Бугель // Фінансово-кредитна політика – 2008. – №17. – С. 234-238. – Режим доступу до журн.:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2010_4/234.pdf

6. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.00 № 1760-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/