ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ

Вітчизняний банківський сектор, у зв’язку з кризовими явищами в економіці протягом останніх років супроводжують численні проблеми, різні за своїм масштабом та важливістю. Банківська облікова система повинна бути адаптована до конкретних економічних умов, для того,щоб не стримувати розвиток банківського сектору.

Але варто зазначити, що за будь-яких економічних умов основним видом діяльності комерційних банків є кредитні операції, які забезпечують дохід банку. Такі операції мають найвищий ризик, а заборгованість за кредитами становить понад 80 % активів банку. Тому, саме від правильності відображення в обліку банку кредитних операцій залежить ефективне та успішне прийняття управлінських рішень щодо формування належних умов для стабільності банку, а також захисту захисту інтересів вкладників.

Дослідженням проблем обліку кредитних операцій в комерційних банках України займалися такі вітчизняні вчені-дослідники, як: Ф.Ф. Бутинець, А. М. Герасимович, Л.М. Кіндрацька та інші.

Кредитні операції належать виключно до банківських операцій і по своїй сутності є розміщенням залучених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик.

Процедури обліку кредитних операцій визначаються в обліковій політиці кожного банку, при цьому обліковий процес повинен забезпечити єдину методологію синтетичного і аналітичного обліку, а також узагальнення інформації для прийняття управлінських рішень та складання звітності як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам [1].

Надання кредитів як банкам, так і клієнтам супроводжується виникненням дебіторської заборгованості банку, яка у випадку тривалого терміну кредитування в умовах кризової ситуації чи інфляційних явищ у суспільстві вимагає особливих підходів в оцінці.

Так, П(С)БО 10 визначає сумнівні борги та пропонує методи нарахування резерву сумнівних боргів. Національним банком України згідно з нормами П(С)БО 10 встановлено вимоги щодо порядку формування і використання резервів під кредитні ризики з метою їх зменшення. Для нарахування резервів відбувається класифікація кредитного портфеля та встановлюються коефіцієнти резервування за категоріями кредитних операцій.

Проте класифікують кредитний портфель банку за інформацією, що надається позичальниками, і яка, як свідчить практика, не завжди може бути достовірною, або, тому на працівників банкі покладається вимога дослідження кожної кредитної операції та причин непогашення кредитів як юридичними, так і фізичними особами.

Основні проблеми обліку кредитних операцій в кризові періоди основуються на тому, що змінюються положення про банківський облік у законодавстві, які тягнуть за собою цілий ряд помилок в обліковій системі банків. Зростає число проблемних кредитів, для яких банк вживає заходи щодо реструктуризації кредитних боргів, а це в свою чергу значно ускладнює ведення обліку суми боргу та доходівза кредитами, збільшують обсяги облікових робіт і призводять до значних втрат банків. Викликає також цілий ряд проблем в обліку кредитних операцій щодо первісного визнання кредитів за справедливою вартістю, необхідність визнання «прибутку/збитку першого дня» під час надання кредитів не за ринковою ставкою, обліку зменшення корисності кредитів.

Особливістю сьогоднішньої кризи у банківській системі є суттєвий вплив недостатньої ліквідності, яка є в свою чергу наслідком розривів між термінами повернення пасивів (депозити фізичних та юридичних осіб) та термінами отримання платежів навіть за строковими кредитами (прострочені і сумнівні до повернення недоцільно враховувати, оскільки вони в момент виникнення вже впливають на стан ліквідності). Тому на порядок денний різко постає актуальне питання – правильність, об’єктивність та повнота обліку строкових кредитів, які скрито впливали і впливають на ліквідність банку та можливість її оцінки різними юридичними і фізичними особами [2].

Банки в процесі кредитування можуть надавати пролонгацію кредиту, відображення такої операції в обліку має ряд методологічних проблем, які впливатимуть на подальший її облік і відображення у звітності для прийняття управлінського рішення.

Найсуттєвішою проблемою обліку те, що питома вага пролонгованих кредитів суттєво фактично за економічним змістом операцій зростає, а в бухгалтерському обліку такий стан активів не знаходить відображення, оскільки операції з продовження строку дії (пролонгації) кредитних договорів відображаються у бухгалтерському обліку за такими ж відповідними рахунками з обліку короткострокової або довгострокової заборгованості Плану рахунків банків України залежно від строку, що визначається від дати пролонгації договору до дати їх погашення. Тобто у обліку пролонговані кредити відображаються як строкові, тим самим збільшений потенційний ризик неповернення кредитів скритий від користувачів, які бажають проаналізувати звітність банку і отримати інформацію про його кредитний ризик [3].

Ще однією проблемою є відображення у бухгалтерському обліку кредитів за термінами надання, які в бухгалтерському обліку та, відповідно, у фінансовій звітності відображаються на рахунках короткотермінових (до одного року) і довготермінових (більше одного року) кредитів. Такий підхід, на нашу думку, свідчить про недосконалість механізмів обліку кредитних операцій, оскільки будь-яка фізична особа не може на основі фінансової звітності банку правильно проаналізувати його ліквідність [2].

Для вирішення даних проблем з обліку кредитних операцій, банки повинні розробити свої підходи щодо формування ринкової і справедливої вартості облікових кредитних операцій, та закріпити їх в обліковій політиці банку.

Для стандартизації вимог до облікової інформації та процесу обліку на міжбанківському рівні вимагати затвердити загальні підходи щодо кредитування клієнтів в іноземній валюті та обґрунтованість відсотків за кредитами, на рівні законодавчих актів. Такі дії призведуть до спрощення облікових процедур за кредитними операціями, об’єктивної оцінки та стабільності нормативно-правової бази щодо обліку кредитних операцій.

Література

1. Джулій Л.В., Олійник А.П., Тарашевська О.В. Проблеми обліку кредитних операцій банку за умов економічної кризи. – Вісник Хмельницького національного університету. – № 6. – 2009

2. О. Скаско Удосконалення механізмів обліку кредитних операцій банку. – Формування ринкової економіки в Україні. – №19. – 2009. С. 430–433

3. «Основні показники діяльності банків України на 01.01.2009 року». – Вісн. нац. банку України. – 2009. – № 2. – С. 19.

4. «Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України», затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.2007 р., № 481.