Фаюра Н.Д., Коваль О.М

ПЕРЕВАГИ БАНКІВСЬКИХ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК ЇХ РИЗИКИ ТА НЕБЕЗПЕКА

Постановка проблеми. На даному етапі свого розвитку банківська система України поєднує в собі значну кількість банківських продуктів, які класифікуються за різними ознаками. Результатом розвитку світової електронної комерції, значне зростання кількості користувачів інтернету та інтеграції вітчизняних підприємств до всесвітньої мережі призвело до переходу всієї України на карткові платежі та електронні розрахунки. Зважаючи на це, сфера карткового бізнесу привабила шахраїв, результатом чого стало зростання кількості шахрайських операцій. Цей факт несе за собою загрози, які перешкоджають розвитку ринку пластикових карток в Україні.

Від шахрайських операцій з пластиковими картками страждають не тільки клієнти, а й самі банки, які втрачають не тільки власний капітал, а ще й репутацію та довіру з боку вкладників. Статистичні дані НБУ свідчать про те, що в країні за підсумками 2011 року кількість махінацій із пластиковими картками у порівнянні з 2010 роком значно зросла.

Беручи до уваги конфіденційність даної інформації, і не бажання банків її розголошувати, то масштаби цієї проблеми можуть не відповідати дійсності і бути ще більшими. Проблема криється в тому, що банки бояться втратити свій авторитет і через це відповідні дані лише у виключних випадках оприлюднюється.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед вітчизняних науковців та економістів проблемами розвитку платіжних карток займались: Герасимович А. М., Харченко В. С., Кудельчук І. А., Шеломенцев В. П. та ін. У своїх працях вчені основну увагу концентрують на технічних аспектах випуску та використанні платіжних карток, а також аналізують переваги платіжних карток над паперовими грошима. Проте недостатньо уваги приділено дослідженню проблем ризикованості у сфері карткового бізнесу.

Постановка завдання. Мета статті – проаналізувати стан справ із платіжними картками, який існує в Україні; розглянути основні сфери виникнення ризиків при проведенні операцій з платіжними картками, виявити та запропонувати основні шляхи для зменшення ризиків використання карток.

Виклад основного матеріалу дослідження. Завдяки тим зручностям, які пропонують нам пластикові картки, вони використовуються повсякчасно. Ми можемо впевнено сказати, що картки мають досить значну перевагу над паперовими грошима: вони зручніші для оплати товарів і послуг, мають більшу надійність та практичність. Однак не можна однозначно говорити про такі переваги без детального аналізу видів платіжних карток та механізмів їх захисту. З точки зору механізмів захисту, виділяють два основні види платіжних карток: з магнітною смужкою і чипові картки. [1].

Функціонування національної грошової системи вимагає вдосконалення організації готівкового обігу як складової частини загальної платіжної системи країни, з приведенням його у відповідність до потреб ринкової економіки.

Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором [4].

Переваги використання платіжних карток у розрахунках населення і суб’єктів господарювання доводять необхідність розвитку ринку платіжних карток в Україні. Сьогодні їх держателі мають можливість отримувати заробітну плату готівкою через банкомат у будь-якому місці країни чи за її межами частинами або в повній сумі, не турбуючись про безпеку транспортування грошей. Серед основних переваг використання платіжних карток в Україні такі:

• гроші не втрачаються у випадку, якщо губиться платіжна картка, як це буває зі звичайним гаманцем. Платіжна картка захищена особливим пінкодом, відомим тільки її держателю, що не дає змоги стороннім особам скористатися нею;

• гроші безпечніше перевозити з собою під час подорожей Україною, якщо вони будуть на платіжній картці, а не в кишені;

• платіжна картка дає можливість держателю вигідно та зручно одержувати заробітну плату, пенсію, субсидію, медичну страховку та інші соціальні виплати;

• комунальні послуги та енергоносії можна оплачувати платіжною карткою у пунктах прийому платежів, обладнаних платіжними терміналами;

• одержати готівку за допомогою платіжної картки можна в пунктах банківського обслуговування або в банкоматах на всій території України;

• платіжну картку можна поповнити готівкою через депозитний банкомат, а надалі розраховуватися карткою безготівково;

• окремі українські банки пропонують клієнтам за допомогою платіжної картки здійснювати платежі мобільного зв’язку, комунальні платежі, робити покупки через Інтернет тощо;

• завдяки послузі “Інтернет-банкінг”, а також “Мобільний (телефонний) банкінг” клієнти банку у будь-який час і в будь-якому місці, де є доступ до Інтернету, можуть отримувати актуальну та повну інформацію про стан своїх рахунків, здійснювати внутрішні та зовнішні банківські перекази, погашати заборгованість за кредитною карткою тощо;

• безготівкове придбання товарів у торговельній мережі з використанням платіжної картки дає змогу економічним суб’єктам користуватися високоякісними і зручними сучасними способами здійснення розрахунків у сферах торгівлі та послуг, що в свою чергу сприяє удосконаленню процесів виробництва та реалізації продукції;

• використання послуги “Голосова авторизація” дає можливість клієнту банку отримувати готівку без наявності платіжної картки. Якщо в касі банку є необхідна сума готівки, то працівник відділення перевіряє наявність паспорта клієнта і його відповідність інформації про клієнта банку, що знаходиться в базі даних банку. В разі відсутності неузгодженостей у сукупності інформації про клієнта, яку має банк, працівник банку видає готівку;

• за допомогою платіжної картки можна забронювати номер в готелі за кордоном або орендувати машину чи зняти готівку з платіжної картки за межами України, відмовившись від перевезення її через митний кордон [2].

Хоча пластикові картки позиціонуються як ефективний і безпечний спосіб розрахунку, насправді переваги такого виду розрахунку не такі вже й значні навіть перед готівковими грошима.

Кожного разу, коли клієнт банку дає свою картку із магнітною смужкою для оплати товарів чи для того, щоб розплатитися в ресторані, він наражається на такі ризики: по-перше, якщо картка була втрачена із поля зору, то з нею могли провести не одну транзакцію оплати, а більше; по-друге, інформацію із такої картки можна переписати і скористатися отриманими даними для того, щоб оплатити товари в Інтернеті. Таким чином, клієнт банку кожного разу ризикує у межах суми, що є на картці, а у випадку використання кредитної картки, ще й встановленим лімітом, який, як правило, досить суттєвий у порівнянні із готівковими сумами грошей. Більше того, втрату можна помітити не відразу, що ще більше ускладнює процес пошуку злочинців і повернення втрачених коштів їх законному власнику [1].

Виходячи із статистичних даних НБУ, ринок платіжних карток в Україні активно розвивається (табл. 1) [5].

Таблиця 1

Основні показники ринку платіжних карток в Україні

№ з/п	Дані за станом на:	Банки-члени карткових платіжних систем (шт.)	Держателі платіжних карток (тис.осіб.)	Банкомати (шт.)	Термінали (шт.)			Імпринтери (шт.)
					загальна	торговельні	банківські
1	01.01.2002	58	3 214	1 830	14 593	н.д	н.д	27 134
2	01.01.2003	77	5 696	2 618	21 714	н.д	н.д	23 438
3	01.01.2004	87	10 525	5 027	26 433	16 837	9 596	31 976
4	01.01.2005	93	15 735	8 104	33 411	21 594	11 817	37 338
5	01.01.2006	101	21 831	11 325	42 361	28 366	13 995	43 930
6	01.01.2007	111	29 414	14 718	62 045	43 536	18 509	39 064
7	01.01.2008	127	35 723	20 931	94 317	67 233	27 084	54 406
8	01.01.2009	139	37 232	27 965	116 748	85 260	31 488	82 084
9	01.01.2010	146	39 395	28 938	103 063	74 510	28 553	76 718
10	01.01.2011	141	39 942	30 163	108 140	80 544	27 596	15 858
11	01.01.2012	142	35 179	32 997	123 540	94 741	28 799	15 803

З таблиці видно, що у 2008–2009 роках відбувся спад на ринку платіжних карток, це пояснюється економічною кризою. У кінці 2008 – на початку 2009 року банки суттєво зменшили ліміти на своїх кредитних картках, а подекуди кредитування було зовсім припинено. На картках, де ліміти були зменшені, банки суттєво підвищили відсоткову ставку за кредитом, таким чином зробивши використання третини карток невигідним. Це Були вимушені кроки з огляду на ту паніку, яка існувала на фінансовому ринку.

Відповідно до розподілу ризиків, зробленого І. Кудельчуком, ризики використання платіжних карток з боку емітента платіжних карток такі [3]: випуск паралельних карток на одного клієнта (це ризик зазнати банком втрат у разі відсутності або нульових обігів за картками; несанкціоноване установлення авторизаційного ліміту (це ризик збільшення розміру доступної суми за картковим рахунком); вимоги платіжної системи стосовно оформлення платежів або передавання інформації.

Фактично ризики, пов’язані із недосконалістю механізмів захисту платіжних карток, емітент (банк) перекладає на своїх клієнтів і торговців.

Ризики з боку торговця: овердрафт за рахунком клієнта, що виник у результаті шахрайських дій клієнта при масових операціях у торговельній мережі за карткою, нижче авторизаційних лімітів торгових точок; постійна зміна персоналу та відмова від проведення інструктажу по роботі з платіжними картками (це ризик виникнення порушень при обслуговуванні платіжних карток, що також зумовлює втрату торговця); відмова від використання елементарних методів перевірки платіжних карток.

Ризик з боку клієнта банку: списання коштів за рахунком клієнта за підробленими картками; несвоєчасне повідомлення клієнтом банку про втрату картки; списання коштів за рахунком клієнта за втраченими картками; розголошення конфіденційної інформації.

Отже, застосування такого групування дозволяє сформулювати дії, які можуть бути застосовані банком щодо мінімізації можливих втрат [6].

Процес мінімізації ризиків використання карток ґрунтується на комплексі заходів, який повинен об’єднати всю банківську систему для впровадження нововведень.

Для мінімізації ризиків з боку емітента: кваліфіковано організовувати процеси управління ризиковою ситуацією; установлювати норми випуску карток на одного клієнта за одним картковим рахунком; здійснювати постійне тестування та вибіркову перевірку персоналу; формувати страхові фонди за рахунок власних коштів або коштів клієнтів; наголошувати на необхідності вдосконалення законодавчого забезпечення бізнесу платіжних карток; здійснювати постійний оперативний контроль у банку та налагоджувати позапланові перевірки.

Для мінімізації ризиків з боку користувача: створювати в банківській системі єдину базу даних користувачів платіжних карток; надавати клієнтам повну інформацію та проводити різноманітні консультації щодо користування платіжними картками; удосконалювати системи моніторингу для виявлення незаконних операцій під час здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток; здійснювати та впроваджувати ефективні технології забезпечення безпеки безготівкових розрахунків.

В нинішніх умовах рівень ризику при використанні пластикових карток для українських банків значно підвищився, оскільки в умовах інтернаціоналізації фінансових ринків став надто відчутним вплив як світової кризи, так і національних проблем.

Висновки з даного дослідження. З моменту впровадження в роботу системи електронних карток існує проблема шахрайства, яку не вирішено і до цього часу. Щорічно від даної проблеми потерпають банки, їх клієнти та торговці. Причина цього криється у високій розповсюдженості застарілої інфраструктури для роботи карток з магнітною смужкою. Банки не бажають впроваджувати новітню інфраструктуру для роботи з смарт-картками, чим і пояснюється їхня не висока розповсюдженість. Ще однією причиною того , що банки не поспішають застосовувати нові технології є те, що головні ризики від недосконалого захисту карток із магнітною смугою несуть не банки, а держателі платіжних карток та торговці. Головним поштовхом у боротьбі із шахрайськими операціями із платіжними картками може стати широке впровадження карток із чипом. Стимулом для їх впровадження можуть стати нові функції старт-карток, які можуть забезпечити банкам нові можливості, а клієнтам – нові послуги і зручності у користуванні ними.

Список використаних джерел

1. Колдовський М. В. Ризики використання банківських платіжних карток / М. В. Колдовський, О. М. Ващенко // Вісник Української академії банківської справи. – 2010. – № 1. – С. 45–49.

2. Кірєєва К. Необхідність створення Єдиного національного платіжного простору в Україні / К. Кірєєва // Вісник НБУ. – 2010. - № 9. - С. 21-25.

3. Корнєєва О.В. Ризики у сфері банківського бізнесу / О.В. Корнєєва // Управління розвитком. – 2011. - №9(106). - С. 116-118.

4. Машика Ю.В. Міжнародний рух капіталу: регулювання та контроль / Ю.В. Машика, В.В. Черничко // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2011. - №33(2). – С. 185-190.

5. Платіжні картки [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/control/uk/doccatalog/list?currDir=44577

6. Шеломенцев В. П. Боротьба з організованими злочинними угрупованнями у сфері використання банківських платіжних карток [Електронний ресурс] / В. П. Шеломенцев. – Режим доступу : http://mndc.naiau.kiev.ua.

Анотація. У статті розглянуто особливості розвитку ринку платіжних карток в Україні, визначено ризики при проведенні операцій з ними та запропоновано напрямки їх мінімізації.

Ключові слова: безготівкові розрахунки, ризики, шахрайство, банківські платіжні картки, переваги і недоліки платіжних карток.

Annotation. In the article the features of market of pay cards development are considered in Ukraine, certainly risks during the leadthrough of operations with them and directions of their minimization are offered.

Keywords: non-cash settlements, risks, swindle, bank pay cards, advantages and lacks of pay cards.