Особливості надання кредиту акціонерним товариствам

Гордієць Лариса

Магістрант

Науковий керівник – к.е.н., доц. Фаюра Н.Д.

Кредит належить до найважливіших і є однією з найскладніших категорій економічної науки. Одного разу виникнувши він постійно розширив сферу функціонування; ставав об’єктивною необхідністю, що виражає постійні зв’язки між учасниками виробничого процесу; змінювався і пристосовувався до нових умов економічного життя.

Економічні перетворення,, що здійснюються в Україні, а також зміни соціально-економічного характеру в устрої країн світу зумовлюють необхідність переосмислення економічних категорій , що найчутливіший до змін і, водночас, формують базис економічної науки. Однією із таких фундаментальних економічних категорій є кредит.

Відсутність ефективного механізму кредитування, який би відповідав ринковим умовам господарювання, із загостренням світової фінансової кризи призвів вітчизняні підприємства до важкого фінансового стану. Розвиток кредитування здебільшого гальмується через високу ціну кредиту, відсутність надійного позичальника та гарантій його повернення, невідпрацьованої практики страхування, високого рівня банківських послуг і недостатнього теоретичного обґрунтування категорії кредиту, яке б дало змогу банкам та позичальникам адекватно реагувати на кризові явища в суспільстві. Вирішення вищевказаних проблем можливе лише за умов поглибленого теоретичного дослідження природи та суті кредиту відповідно до умов, що виникли не лише у вітчизняній, а й світовій економіці.

Вивченню багатоаспектних теоретичних і практичних питань кредиту присвячено праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Природу кредиту ґрунтовно досліджували сучасні вчені, серед яких: М. Дем’яненко, О. Гудзь, П. Лайко, А. Мороз, О. Непочатенко, С.Онисько, С. Осадець, М. Савлук, П. Саблук, А. Поддєрьогін. Не зважаючи на давність кредиту як економічної категорії, досі не вщухають дискусії щодо теоретичного трактування його сутності, що досить важливо, особливо за сучасних умов господарювання. Аналіз наукових праць вказує на відсутність єдиного підходу щодо економічної суті категорії кредиту, що слугує підґрунтям кредитних відносин у країні. А це, безумовно, негативно впливає на організацію кредитування загалом.

Питання щодо виникнення, розвитку і функціонування акціонерних товариств у теоретичному і практичному аспектах розглянуто авторами –

Л. Алексеєнко, В. Бодровим, В. Євтушевським, В. Міщенко, С. Мочерним, В. Рибалкіним, В. Федоренко та іншими. У працях названих авторів розглянуто причини виникнення акціонерних товариств, їх розвиток, переваги і недоліки. Проблеми формування та розвитку акціонерного сектора вітчизняної економіки висвітлені в працях О. Дениса, Ю. Лупенка, В. Шаповалові.

Якщо розглядати форму зовнішнього фінансування, а саме банківське кредитування, то відсотки за користування коштами включатимуть компенсацію додаткових ризиків, пов'язаних із нестабільним фінансовим станом позичальника, отже українські підприємства змушені позичати гроші значно дорожче за своїх іноземних конкурентів.

Довгострокові зобов’язання включають до свого складу: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов’язання; відстрочені податкові зобов’язання; інші довгострокові зобов’язання.

Під поточними (короткостроковими) зобов’язаннями необхідно розуміти зобов’язання, що будуть погашені протягом операційного циклу або повинні бути погашені протягом 12 місяців з дати складання балансу. Поточний позичковий капітал може формуватися за рахунок таких видів зобов’язань:

· короткострокові кредити банків;

· поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

· векселі видані;

· поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків (заборгованість підприємства пов’язаним сторонам і кредиторська заборгованість по внутрішньовідомчих розрахунках); і т.д.

Отже, узагальнюючи вище поданий матеріал, можна зробити висновок, що акціонерні товариства в економіці нашої держави відіграють важливу роль, адже саме цей вид господарських товариств створює найбільшу частку ВВП країни. Ось чому потрібно удосконалювати форми фінансування їхньої діяльності. Це в свою чергу буде стимулом розбудови ринкових відносин і значною мірою визначатиме успішність інтеграції України до системи світових господарських зв'язків, залучення іноземних інвестицій. Тому потрібно посилити захист прав акціонерів як великих, так і дрібних і водночас зменшити можливості для зловживань із боку несумлінних акціонерів, а також потрібне впровадження антикризової стратегії управління фінансовими ресурсами, насамперед, прийняття комплексу фінансово-економічних заходів щодо виявлення резервів підвищення платоспроможності, фінансової стійкості та поліпшення ліквідності, оптимізації структури дебіторської та кредиторської заборгованості на основі її аналізу та причин виникнення, забезпечення своєчасності розрахунків щодо погашення кредитів, збільшення прибутковості та поліпшення формування і використання прибутку з метою стимулювання їх виробничого та соціального розвитку, підвищення рівня ліквідності балансу, поліпшення ефективності використання основних засобів, прискорення обороту обігових коштів і підвищення ефективності їх використання.

Список використаної літератури

1) Губар Є. Народження акціонерного товариства: від "А" до "Я" // Все про бухгалтерський облік. - 2009. - №34. - С. 8-13.

2) Тарасюк С.Г. Теоретико-методичні аспекти дослідження сутності поняття кредиту.-2011.

3) Харченко Н.В. джерела формування власного капіталу акціонерного товариства//Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу// - № 3(15).-2011-С.162-165.