Бородін Є.В.

науковий керівник - к.е.н., ст. викладач Берест М.М.

ХНЕУ, Україна

Аналіз сучасного стану банківської системи України

Однією із найбільш складних і важливих проблем сучасного соціально-економічно розвитку України є стабільна робота її фінансової системи. Через вплив кризових перетворень 2008 року фінансовий сектор економіки держави зазнав значної дестабілізації. Банківська система України на деякий час була паралізована (цьому сприяло зменшення обсягів кредитування, зростання частки проблемних кредитів, девальвація курсу національної валюти), та відповідно не могла здійснювати своїх прямих обов’язків в повній мірі, що й відобразилось через падіння темпів ВВП та загальну рецесію економіки держави.

Актуальність дослідження сучасного стану банківської системи обумовлюється тим, що саме банки є одним із головних джерел інвестування фінансових ресурсів в економіку країни, тому забезпечення стабільності банківської системи є першочерговим завданням, яке треба вирішити Україні.

Банківська система – це сукупність різних видів банківських та кредитних установ, що діють в рамках загального грошово-кредитного механізму. Вона включає Національний Банк України, мережу банків ІІ рівня, та інших кредитно-розрахункових центрів.

Метою дослідження є проведення аналізу сучасного стану банківської системи України, дослідженні проблемних аспектів, що стримують розвиток банківської сфери, та шляхів їх вирішення.

Світовий досвід свідчить, що банківська криза, якій притаманний високий рівень залежності від іноземних запозичень, важко долається без втручання Міжнародного валютного фонду. Україна не стала винятком: неоптимальна структура платіжного балансу, від’ємне сальдо якого за поточними операціями покривалося надходженнями за фінансовим рахунком, тривалий час створювала загрози фінансовій стабільності країни. З вересня 2008 року ці загрози реалізувалися, й Україна змушена була звернутися до МВФ за допомогою y вирішенні проблеми покриття дефіциту платіжного балансу. Так, протягом 2008 – 2010 років Україні запозичила у МВФ 12 млрд. 600 млн. долл. США [1].

На даний момент в Україні зареєстровано 195 банків, з котрих 175 банків, що мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій.

З 2005 року в Україні прослідковується тенденція проникнення транснаціональних банків на вітчизняний ринок банківських послуг [1].

Так, якщо в 2005 р. частка іноземного капіталу в статутному капіталі діючих банків становила 9,6 %, то на 01.01.2011 р. цей показник склав 39,1%, тобто третина банківської системи України підпорядковується контролю транснаціональних банків. За цей період значно зросла і кількість банків з іноземним капіталом: за 2005-2010 pp. їх кількість збільшилась на 34 банки, в тому числі кількість банків зі 100-відсотковим іноземним капіталом зросла у 2,86 рази. Основні угоди з придбання українських банків були укладені в 2004-2007 pp. на загальну суму близько З млрд.. 900 млн. долл.США.

Найбільше в Україні банків з іноземним капіталом з таких країн, як Росія - 23,3%, Кіпр - 12,8%, Австрія - 12,3%, Франція - 11,3% [1].

Характеризуючи динаміку капіталу банків з іноземним капіталом очевидним є те, що у період 2008-2009 сума капіталу банків з іноземним капіталом зменшилась з 55 млрд. 214 млн. грн. до 55 млрд. 095 млн. грн., що скоріше усього пов’язане з відтоком материнського капіталу у країни-власниці, для збереження стабільності материнських структур. Загальний капітал банківської системи у цей період збільшився на 945 млн. грн. і становив 120 млрд. 208 млн. грн. Таке явище є не характерним для кризового періоду, але це позитивно характеризує банківську систему України. У наступний період, а саме з січня 2010 до січня 2011 загальний капітал банківської системи збільшився на 17 млрд. 517 млн. грн. і становив 137 млрд. 725 млн. грн., а капітал банків з іноземним капіталом збільшився на 2 млрд. 884 млн. грн. і складає 57 млрд. 980 млн. грн., що характеризує збільшення надійності банківської системи, бо іноземні банки почали повертати свій капітал до України [1].

Кредити, надані фізичним особам, до початку кризи зростали вищими темпами, ніж кредити, надані суб’єктам господарювання, їх приріст в грудні 2008 року становив 75% до грудня 2007 року. Однак, в 2009 році спостерігається стрімке зменшення обсягів кредитування. Так, приріст кредитів у грудні 2009 та 2010 років (порівняно з груднем попереднього року) скоротився на 17,2% та 16,2% відповідно [2].

Незважаючи на кризові події, а також уповільнення економічних процесів в Україні, у 2010 році спостерігалися позитивні тенденції в залученні депозитів юридичних і фізичних осіб банківською системою. За результатами 2010 року зафіксовано темп приросту депозитів (24,4 %) на відміну від результатів діяльності за 2009 рік (зниження 7 %).

За період 2006-2009 років частка депозитів у пасивах банків знижувалась з 58,3 % у 2006 році до 36,9 % у 2009 році [3].

Таким чином, маємо зауважити, що банківська сфера є однією з провідних ланок фінансової системи, від стабільності якої залежить подальший розвиток економіки України, можливість виходу на міжнародні ринки та активної участі у глобалізацій них процесах. У період фінансової кризи українські банки отримали значні збитки, викликані багатьма причинами, що призвело до негативних наслідків. Тому державі необхідно розробляти напрямки реформування банківської системи, спрямовані на її оздоровлення та розвиток.

Література:

1. Федірко В.В. Банківська система України в умовах глобалізації світової економіки / Федірко В.В. // Економічний форум. – 2011. – №2. – С. 28-33.

2. Дмитрик Ю.В. Передумови виникнення кризових явищ у банківському секторі України / Дмитрик Ю.В. // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2011. – № 33. – С. 61-69.

3. Стрілець Т. М. Тактика формування депозитних ресурсів банків в умовах економічної кризи / Стрілець Т. М. // Науковий вісник ЧДІЕУ . – 2011. – № 2. – С. 221-229.