К.е.н., доцент Дунська А.Р.

студентка факультету менеджменту і маркетингу Ігнатенко О.Є.

Національний технічний університет України

«Київський Політехнічний інститут», Україна

Особливості оподаткування підприємств-імпортерів в Україні

Діагностика сучасного стану зовнішньоекономічних операцій в Україні показала поступове зростання загального обсягу імпортних операцій, що здійснюються вітчизняними підприємствами. З огляду на зазначені макроекономічні тенденції актуальним напрямком досліджень є вивчення економічних умов здійснення імпорту вітчизняними підприємцями і зокрема питання оподаткування підприємств-імпортерів.

Система оподаткування в Україні має наступні принципи:

· Стабільність податків – основні податки в Україні встановлюються у законодавчому порядку ВРУ на тривалий період часу.

· Рівна напруженість податків – незмінність податкової ставки протягом певного періоду часу.

· Обов’язковість сплати податків всіма суб’єктами господарської діяльності. Сплата податків повинна відбуватися у встановлений законодавством термін.

· Принцип соціальної справедливості. Всі суб’єкти господарської діяльності знаходяться в рівних економічних умовах і повинні сплачувати однакові податки по встановлених однакових ставках незалежно від форм власності, господарювання та регіоні, де здійснюється господарська діяльність.

· Принцип стимулювання оподаткування. Податки, які застосовуються, їх ставки повинні стимулювати розвиток відповідних видів виробництва.

На основі зазначених принципів формується система оподаткування підприємств-суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності: експортерів та імпортерів [1].

При імпорті товарів ставки податків визначаються за товарними ознаками. Відповідно до чинного законодавства підприємства-імпортери сплачують наступні види податків:

1. Податок на прибуток.

2. ПДВ.

3. Акцизні збори.

4. Мито.

5. Митні збори.

Більшість спірних питань в процесів оподаткування підприємств-імпортерів виникає при сплаті ПДВ.

Платниками податку на додану вартість та акцизного збору за імпортні товари є суб’єкти підприємницької діяльності, включаючи громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи (декларанти), що ввозять товари як для власних, так і для виробничих потреб з метою реалізації у вільному обігу, на правах комісії та реекспорту.

У разі подальшої реалізації на території України майна, що ввезено в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями податок на додану вартість та акцизний збір сплачується на загальних підставах.

Особливу увагу при сплаті ПДВ необхідно звернути на дату виникнення податкових зобов’язань при імпорті товарів. Так, згідно з п.7.3.6 Закону «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов’язань при ввезенні товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із вказівкою в ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання грошових коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом, залежно від того, яка з подій сталася першою.

База обкладення податком на додану вартість визначається згідно з п.4.3 зазначеного вище Закону. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) [2].

В окремих випадках можуть бути встановлені обмеження на імпорт. Імпорт певних товарів може бути заборонений або обмежений для захисту здоров’я і добробуту споживачів або флори і фауни країни імпорту. З іншого боку, імпорт можуть обмежувати для досягнення економічних цілей, наприклад, для захисту вітчизняних виробників від конкуренції або для захисту інтересів експортерів з певних країн. В Україні, як і багатьох інших країнах, існує законодавство, яке дозволяє обмежувати імпорт на вимогу вітчизняних виробників. Ці питання визначені у спеціальних законах, які часто неофіційно називають «Антидемпінговим кодексом України».

Отже, проведене дослідження показало, що при оподаткуванні підприємств-імпортерів існують певні особливості. Для підвищення ефективності імпортної діяльності і оптимізації процесу оподаткування неодмінно необхідно користуватися чинним законодавством з урахуванням постійних змін та оновлень, а також намагатися уникати можливостей подвійного оподаткування при вивезенні товарів із зарубіжних країн і при ввезенні їх на територію України [3].

Література:

1. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств [Текст]: Підручник для вузів/ І. В. Багрова, М. І. Рєдіна; За заг. ред. доктора ек. наук, проф. І. В. Багрової. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – 580с.

2. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності [Текст]: Навчальний посібник/ О. А. Кириченко. – К.: Знання-Прес, 2007. – 384с.

3. Зовнішньоекономічна діяльність [Текст]: Навчальний посібник/ А. П. Рум’янцев, Н. С. Рум’янцева. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 384с.