Фурман І. В., Кравчук Т. В.

Вінницький національний аграрний університет

Проблеми і напрямки вдосконалення роботи органів державного фінансового контролю

Контроль є невід’ємною складовою частиною управління національним господарством і його окремими ланками. Його роль в умовах переходу до ринку визначається не тільки наявністю недоліків у фінансовій практиці, а й закономірністю ускладнення господарських та економічних зв’язків. Застосування застарілих форм фінансового контролю не дає змоги державі оперативно й ефективно впливати на процеси, які відбуваються в економіці. Подальший розвиток контролю разом з іншими функціями управління, потребує розроблення нової концепції розвитку ринкових механізмів та інструментів його здійснення, удосконалення складових частин [1].

Метою статті виступає теоретичне обґрунтування державного фінансового контролю та розробка напрямів його вдосконалення.

Державний контроль – одна з форм здійснення державної влади, що забезпечує дотримання законів і інших правових актів, що видаються органами держави. Його призначення полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів у всіх ланках фінансової системи [3].

У своїй діяльності органи державної контрольно-ревізійної служби стикаються з низкою проблем, щодо ефективної організації фінансового контролю. Результати їх діяльності свідчать про динаміку зростання сум виявлених збитків і фінансових порушень у цілому. Однією з важливих питань можна вважати дублювання контрольно-ревізійних дій між органами, на які покладено здійснення контрольних функцій [5].

Аналіз досліджень дозволяє визначити такі основні проблеми розвитку системи фінансового контролю в Україні:

-         зависокий вплив неформальних чинників на здійснення процедур державного фінансового контролю;

-         недосконале правове та інструктивно-методологічне забезпечення процедур фінансового контролю;

-         завелика і застаріла організаційна структура системи державного фінансового контролю;

-         дублювання функцій органів державного фінансового контролю;

-         недієвість системи відповідальності за вчинені фінансові правопорушення [2].

Для вирішення проблем Коломієць В.Г. рекомендує провести низку заходів:

-         по-перше, чітко регламентувати функції, права і відповідальність фінансових органів при погоджені кошторисів витрат і штатних розписів, внесенні змін до них;

-         по-друге, запровадити нові та вдосконалити чинні нормативи щодо планування видатків і використання бюджетних коштів та матеріальних цінностей;

-         по-третє, визначити предмет і обсяг фінансового контролю, який стосовно бюджетних коштів мають здійснювати головні розпорядники бюджетних коштів, підрозділи відомчого контролю, фінансові органи та органи Державного казначейства, встановити відповідальність посадових осіб за невиконання або неналежне виконання цих функцій [5].   

Варто погодитися з думкою В.Г. Коломієць, що з метою удосконалення механізму й підвищення ефективності системи державного фінансового контролю, яка має визначити цілі і завдання розвитку контролю, а також стали планом конкурентних узгоджених дій на середньо- та довгострокову перспективу. Така стратегія має враховувати найкращий досвід країн ЄС, а також передбачати реальні кроки щодо реалізації інтеграційних намагань нашої країни [2].

Проаналізувавши наукові праці, можна виділити такі заходи щодо

вдосконалення державного фінансового контролю:

-         система фінансового контролю повинна бути мобільною, тобто адекватно та професійно реагувати на будь-які зміни в економіці та законодавстві;

-         необхідна розробка і реалізація концепція державного фінансового контролю, основаного на єдиних принципах, правилах та єдиній методології;

-         забезпечення достовірності та надійності інформації про державні видатки, соціально-економічну результативність та ефективність витрачання державних коштів [4].

Отже, сучасний стан ДФК в Україні характеризується певними недоліками як в теоретичній база, так і в методиці здійснення окремих форм фінансового контролю. На нашу думку в якості напрямів вдосконалення діяльності контролюючих органів слід вжити ряд заходів, що дозволить підвищити рівень ефективності функціонування системи ДФК в цілому. На основі проведеного дослідження як перспективний напрям подальших розробок можна запропонувати пошук шляхів оптимізації окреслених заходів у діяльність ДКРС в Україні. 

 

Використана література

1.                 Бутенко В.Л. Проблеми і напрями вдосконалення органів державного фінансового контролю / В.Л. Бутенко // Економічний простір. – 2009. - №12/1. – С.106-113.

2.                 Гулько В.В. Удосконалення механізму державного фінансового контролю в Україні / В.В. Гулько  //Актуальні проблеми економіки. – 2010. - №12 (114). – С.181-185.

3.                 Доц І.С. Державний фінансовий контроль в Україні / І.С. Доц // Фінанси України.- 2011.- №21.- С.262-266.

4.                 Жулій С.В. Державний фінансовий контроль: сучасний стан і перспективи розвитку / С.В. Жулій //Управління розвитком. – 2011. - №19(116). – С.52-54.

5.                 Коломієць Ф.Г., Перспективи розвитку державного фінансового контролю / Ф.Г. Коломієць Ф.Г., О.С.  Фурмат // Управління розвитком. – 2011. - №2(99). – С.143-145.