Экономические
науки/3. Финансовые отношения
Шаповал Ю., Подганюк О., студ.
ОКР « Бакалавр»,
К.э.н.
Пономаренко С.Ю.
Дефіцит бюджету України: проблеми
та шляхи його подолання
Бюджетний
дефіцит є важливим інструментом державної фінансової політики, який впливає на
економічне та соціальне становище країни.
Питання
формування державного бюджету перебувають у центрі уваги науковців, органів
державної влади, громадськості . Цим проблемам присвячені численні публікації
українських вчених О. Амоша, В.
Вишневського, Т. Єфименка, І. Луніної, В. Опаріна, А. Соколовської, В.
Федосова, Л. Шаблистої.
Безумовно,
бюджетний дефіцит – небажане для держави явище: його фінансування на основі грошової емісії гарантовано
призводить до інфляції, за допомогою неемісійних засобів – до зростання
державного боргу[4].
Бюджетний
дефіцит можна відносити лише до розряду надзвичайних, катастрофічних подій,
оскільки різною може бути якість, природа дефіциту. Він може бути пов’язаний із
необхідністю здійснення значних державних вкладень до розвитку економіки, і
тоді дефіцит не є відображенням кризової течії суспільних процесів, а скоріше
стає наслідком прагнення держави забезпечити прогресивні зрушення в структурі
суспільного відтворення.
Уникнути
дефіциту теоретично досить просто — скоротити видатки або збільшити податки.
Однак на практиці, як правило, це зробити досить важко, а іноді й неможливо.
Бюджетний
дефіцит викликається зменшенням чистих податків внаслідок автоматичного
скорочення податкових надходжень до бюджету і збільшенням трансферних витрат[2].
Аналіз причин
виникнення і стану дефіциту Державного бюджету України за часи незалежності дає
підстави сформувати такі рекомендації щодо управління бюджетним дефіцитом:
По перше, посилення заходів з підвищення
податкової культури та виконання чинного Податкового кодексу України, який є
одним з найбільш ліберальних в Європі.
По друге, проведення ефективної політики з
обслуговування державного боргу країни.
По третє, дефіцит державного бюджету
відносно ВВП підтримувати на рівні не вищому за рівень інвестицій в основний
капітал за рахунок коштів державного бюджету.
По четверте, формування прогнозних
показників дохідної та видаткової частин бюджету усіх рівнів на основі реальних
даних. [3]
Сьогодні в
більшості країн світу дефіцит бюджету складає від 2 до 15 % ВНП при
середньосвітовій його величині 4,5 %.
Для
проведення аналізу стану і динаміки дефіциту державного бюджету України за 2000
- 2010 рр. доцільно розглянути наведений нижче графік (див. Рис. 1).
Аналізуючи
дані, можна побачити, що бюджет України переважно є дефіцитним. У 2004 та 2010
рр. дефіцит складав досить вагому суму – 2,9% та 5,3 % ВВП відповідно. Але,
слід відмітити, що у 2000 р. та 2002 р. спостерігався профіцит бюджету, що є
непоганою тенденцією (0,4 % і 0,5 % ВВП відповідно) [6].
Причини
бюджетного дефіциту в Україні: низька ефективність суспільного виробництва;
низька результативність зовнішньоекономічних зв'язків; нераціональна структура
бюджетних витрат; неефективний бюджетний механізм, який не дозволяє державі
використати його як стимул розвитку економіки і соціальної сфери.
Для подолання
дефіциту державного бюджету України найбільш ефективними напрямками є:
збільшення дохідної частини бюджету: за рахунок збільшення податків, сприяння розвитку
підприємництва, збільшення пенсійного віку та скорочення рівня безробіття ;
скорочення видаткової частини бюджету: зменшення витрат на фінансування
управлінських структур, залучення закордонних інвестицій, створення жорсткого
контролю за виплатою державних коштів[2].
В сучасних
умовах дефіцит державного бюджету України законодавчо обмежується, а джерелами
його покриття є внутрішні та зовнішні позики, кредити Національного Банку
України.
Основною
причиною виникнення бюджетного дефіциту є відставання темпів зростання
бюджетних доходів порівняно зі зростанням бюджетних видатків. В Україні
бюджетний дефіцит зумовлений такими негативними явищами: різким зниженням
ефективності виробництва, що супроводжувалось скороченням обсягів валового
внутрішнього продукту; значним зростанням та нераціональною структурою
бюджетних видатків; наявністю значного тіньового сектора в економіці і низькою
податковою дисципліною; недосконалістю і частими змінами законодавства[5].
Література:
1. Василик О.Д.
Теорія фінансів./О.Д. Василик// - К.: НІОС, 2000.
2. Невінчаний
І. С. Основні шляхи подолання бюджетного дефіциту в Україні / І. С. Невінчаний
// Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - № 6. - С. 98-101.
3. Павлова Л.
П. Економічна характеристика бюджетного дефіциту // Фінанси України. - 2008. -
№ 3. - С. 15-20.
4. Рєдіна Н. І., Гордєєва Л. П. Дефіцит
бюджету й основні шляхи його подолання в Україні // Фінанси України. - 2009. -
№5. - С. 93.
5. Гладченко Л. Бюджетний дефіцит у контексті
західної фінансової теорії і практики // Финансовые риски. - 2009. - № 3. - С.
19-32.