Экономичсткие науки/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки.

К.е.н. Гура О.Л.,

Одеський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, Україна

Перспективи розвитку інвестиційного клімату України

У сучасних умовах інвестиції виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Інвестиційна привабливість держави має вирішальне значення у розвитку її галузей, регіонів та економіки в цілому. Отже, дослідження інвестиційного клімату України в сучасних умовах функціонування є актуальним та вкрай важливим.

В інтересах кожної держави є забезпечення сприятливого інвестиційного клімату. Для України це питання є одним з стратегічних, бо саме від того як воно вирішиться буде залежати соціально-економічний розвиток країни, взаємовідносини з іншими державами, можливості модернізації економіки держави. В Україні є великий потенціал для розвитку великої кількості галузей, але через відсутність додаткових грошових ресурсів, вони не мають можливості розвиватися, що в свою чергу гальмує розвиток всіє економіки країни.

Перехід економіки України до стійкого зростання потребує істотного поглиблення інституційних реформ та суттєвої трансформації структурно-інвестиційної політики. Досвід розвинутих країн показує, що необхідним є державне втручання в економіку, яке компенсує недоліки інституційних структур, що гальмують розвиток економіки в цілому [1].

Недостатній рівень залучення інвестиційних ресурсів ускладнився впливом світової фінансово-економічної кризи, що стало наслідком погіршення фінансового стану підприємств, різкого зменшення прибутковості і кредитоспроможності підприємств.

Низький рівень інвестицій в український бізнес можна пояснити за допомогою багатьох причин. Насамперед це :

1. недостатня ємність внутрішнього ринку;

2. високий податковий тиск на бізнес та його адміністративна зарегульованість;

3. нерозвинутість ринку цінних паперів, землі, нерухомості, інших ринкових інститутів і корпоративного сектору в цілому;

4. низька конкурентоспроможність багатьох українських товарів на світових ринках, що робить невигідним вкладення в їх виробництво;

5. недостатня інтегрованість у глобальну економіку;

6. брак достовірної та оперативної інформації, що зменшує ефективність співпраці між суб’єктами ринку[1].

На нашу думку, сюди слід також віднести той фактор, що інвестор сам обирає куди йому вкладати свої кошти. Дослідження ринку відбувається досить детально і оцінюється ступень ризику втрат, тому вибір інвесторів у більшості падає на інші країни. Івесторів відштовхує зарегульованість бізнесу і адміністративні бар'єри на шляху здійснення бізнесу. Не меншою є проблема корупції в Україні, саме через яку значна більшість інвесторів відмовляється працювати з українськими бізнесменами та урядовцями. Також інвесторів турбує правове середовище, політичні ризики та імідж країни.

На даний момент часу, уряд намагається стимулювати економіку країни, запроваджувати заохочувальні заходи для інвесторів. Так, на території України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації.

У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів від інвестицій у грошовій або товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний і негайний переказ за кордон прибутків і інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах унаслідок здійснення іноземних інвестицій.

Вдосконалюється податкове законодавство, яке стосується питань інвестування. А саме, 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України № 2623 “Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом “єдиного вікна”. Цей Закон визначає правові та організаційні засади відносин, пов'язаних  з підготовкою та реалізацією інвестиційних проектів за принципом “єдиного вікна”. Принцип "єдиного вікна" - спосіб взаємодії уповноваженого органу і суб'єкта інвестиційної діяльності з метою підготовки та видачі пакета документів, який дає право на реалізацію інвестиційного проекту. Такій підхід надасть можливість покращити інвестиційний клімат країни.

Прийнято Закон України № 2404-VI від 01.07.2010 “Про державно-приватне партнерство”, що визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державно-приватного партнерства в Україні, зокрема для регулювання відносин, які виникають при реалізації проектів у окремих сферах економічної діяльності.

З метою сприяння залученню й ефективному використанню вітчизняних та іноземних інвестицій для забезпечення розвитку економіки України, прискорення її інтеграції в європейську і світову економічні системи, забезпечення права приватної власності і права на підприємницьку діяльність утворено Раду вітчизняних та іноземних інвесторів при Президентові України. [ 3]

Деякі зміни в стан інвестування в економіку України внесе і Податковий Кодекс України. Основними з них є :

·стимулювання переходу України на інноваційну модель розвитку, зокрема шляхом поетапного зниження ставки податку на прибуток з 25 до 16 відсотків (2011 р.  - 23 відсотки, 2012  р. – 21 відсотків, 2013 р. – 19 відсотків, 2014 р. – 16 відсотків);

·тимчасове (до 1 січня 2020 року) звільнення від оподаткування  прибутку виробників біопалива на виробництво електричної та теплової енергії, а також прибутку підприємств з  видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ;

·врегульовано питання оподаткування операцій з фінансового лізингу, що дозволить надати нових стимулів цій формі інвестування;

·запроваджується оподаткування за ставкою 5 % доходів на вклади (депозити), процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом, процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці, доходи у вигляді дивідендів та деякі інші доходи, пов’язані з інвестиційною діяльністю;

·створюються передумови інвестиційної привабливості країни шляхом зменшення ставки податку на додану вартість до 17 відсотків тощо. [3]

Отже, на сьогоднішній день інвестиційний клімат України залишається несприятливим для інвесторів. Це пов`язано з складним процесом входження інвестицій в країну, недовіра іноземних інвесторів уряду та не впевненість у стабільному функціонуванні економіки країни, втручання уряду в функціонування приватного бізнесу,високий рівень корупції в державі, недосконала нормативно-правова база тощо.

Україна є країною з великим потенціалом і здатністю розвиватися, але відсутність ефективного регулювання інвестиційних процесів та нездатність правильно організувати політику держави для залучення іноземного капіталу, приводить до того, що економіка держави залишається на одному й тому ж рівні по ступеню розвитку уже декілька років.

Уряд повинен так построїти інвестиційну політику, щоб не тільки залучити інвесторів, але й заохочувати їх. Лише тоді Україна зможе конкурувати з іншими країнами по привабливості вкладення іноземних коштів.

Література:

1. Дрич А. Основні способи досягнення інвестиційної привабливості України / А. Дрич // Вісник НБУ. – 2010.– № 4. – С. 40-41.

2. В 2011 обсяг інвестицій до України трохи зменшився - [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://www.rbn.cc/#news/1876-v-2011-obsjag-investycij-do-ukrajiny

3. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України - [Електронний ресурс] : Режим доступу - http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication