Машика Ю.В., ДВНЗ «Закарпатський Державний Університет» (ДВНЗ «ЗакДУ»), факультет економіки та туризму, к.е.н., доцент, завідувач кафедри економічної теорії та менеджменту м.Ужгород, Закарпатська область.

Ровняк О.В. студент ДВНЗ «ЗакДУ» м.Ужгород, Закарпатська область.

Фактори впливу і проблеми зайнятості та безробіття в умовах фінансово-економічної кризи.

У статті розглянуті актуальні питання щодо рівня безробіття і зайнятості в Україні. Розглянуті фактори впливу на рівень безробіття. Наведені статистичні дані з офіційних джерел. Запропоновані шляхи вирішення проблеми зайнятості та безробіття.

Ключові слова : зайнятість, безробіття, криза, економіка, соціально-трудові відносини, Україна, економіка.

В статье рассмотрены актуальные вопросы безработицы и занятости в Украине. Рассмотрены факторы влияния на уровень безработицы. Приведенные статистические данные из официальных источников. Предложены пути решения проблемы занятости и безработицы.

Ключевые слова: занятость,безработица,кризис,экономика, социально-трудовые отношения, Украина, экономика.

The article deals with current issues of unemployment and employment in Ukraine. The factors impact on unemployment. These statistics are from official sources. Proposed solutions to the problems of employment and unemployment.

Keywords: employment, unemployment, crisis, economics, social and labor relations, Ukraine's economy.

Постановка проблеми.

Світова економічна криза в цілому негативно вплинула на економіку України. Нестабільність та звужене відтворення благ та послуг поглибило проблеми суспільного та економічного життя країни. Зокрема збільшилась залежність економіки України від стану експорту продукції металургійної та хімічної промисловості, сільського господарства. В результаті кризових явищ попит на продукцію значно знизився, що спричинило падіння промислового виробництва, а головне зростання безробіття. Поставлена під загрозу стабільність роботи багатьох колективів. Спад економічної активності позначився на звуженні попиту на складну працю, скороченні тривалості робочого часу.[2,519]

Ситуація, що склалась в Україні потребує глибокого аналізу та вибору оптимального шляху щодо подальшого розвитку ринку праці, зменшення безробіття, інфляційних процесів та зростання конкурентоспроможності національної економіки. Тому, однією з найбільш актуальних проблем в Україні є здійснення ефективної політики щодо подолання безробіття та проведення ефективного реформування ринку праці. Важливим у подоланні наслідків економічної кризи є створення нових робочих місць та працевлаштування молоді після закінчення навчальних закладів.

Метою статті є дослідження , аналіз рівня безробіття населення в умовах економічної кризи та території України. У період 2008-2012 р. Розглянути можливі шляхи вирішення проблеми.

Виклад основного матеріалу. Визнаючи вклад таких науковців, як Федоренка В. Г., Мочерний С. В., Самуельсон А., Вильям Д у сферу питань зайнятості і безробіття, вважаю що ці питання в Україні є актуальними і гострими.,тому вони потребують особливої уваги та додаткових досліджень. Останнім часом в Україні загострилась політична боротьба, адже незабаром чергові вибори. Тема економічної кризи нині дещо відійшла на другий план, однак заспокоюватись рано, адже долати наслідки кризи доведеться не один рік. В цьому переконані й експерти, представники міжнародних організацій, які вивчають вплив кризи на економічне та соціальне життя в країні.

Перехід до ринкової економіки докорінно змінив умови господарської діяльності в Україні. Тому в умовах кризи в країні більшість підприємств не готові ефективно і самостійно вирішувати проблеми, успішно працювати в умовах нестабільності, конкуренції.

Економісти стверджують, що важливим елементом механізму саморегулювання ринкової економіки є криза. Вона дає імпульс розвитку економіки. Кризові явища знецінюють основний капітал, створюючи умови для оновлення основних виробничих фондів на новій технічній базі. [7,1055]

В результаті кризових явищ попит на товари та послуги скорочується, виникає надлишок їх пропозиції. Скорочення обсягів збуту товарів та послуг призводить до зменшення виробництва, вивільнення працівників та зростання безробіття. Відбувається падіння рівня реальної заробітної плати, прибутків, інвестицій.

Основними проблемами, які потребують вирішення під час економічної кризи, є низький рівень випуску продукції, нестабільність рівня цін на вільних ринках та високий рівень безробіття. [6,800]

Більшість експертів сходиться на думці, що сьогодні дуже складно передбачити як глибину і тривалість світової економічної кризи, так і її масштаби для України.

За висновками експертів Представництва Світового банку в Україні, найбільш гострою проблемою з якою зустрінеться населення України в період кризи – це феномен безробіття (особливо серед молоді). Тому недарма більшість економістів і соціологів розглядають безробіття як соціальне зло. Саме з безробіттям пов’язані такі явища як падіння виробництва, бідність, соціальна напруга. Безробіття, яке набирає обертів під час кризових явищ, починає зменшуватись тільки через довгий період відновлення та зростання в економіці. Та якщо, навіть, економіка вийде з кризового стану всеодно знадобиться не один рік, щоб повністю відновити ринок праці на інноваційній основі.

Значної шкоди Україні завдала світова фінансова криза. Найбільшого скорочення зайнятості на початку кризи зазнали такі сектори, як промисловість та будівництво. Згідно статистичних даних, в Україні кількість офіційно зареєстрованих безробітних у лютому 2011 року збільшилася на 5,3%, або на 31,1 тис. осіб, порівняно з січнем цього року, і на 1 березня становила 616,7 тис. осіб. [3]

Але ж при цьому, починаючи з березня 2011 року, рівень безробіття в Україні поступово починає знижуватись. За даними Держкомстату, рівень зареєстрованого безробіття загалом по Україні на 1 вересня 2011 року становив 1,5 % від загальної кількості населення працездатного віку, що на 0,7% менше, ніж на 1березня 2011 року. Максимальна кількість безробітних, які отримували допомогу з безробіття, була зареєстрована 1 березня і становила 466,3 тис. осіб, а 1 жовтня цього року вже було зареєстровано 281,1 тис. осіб, що на 37,24% є меншим ніж на початок року.

На наш погляд, така позитивна тенденція рівня безробіття в Україні є дуже далекою від реальності.

Отже, що існує багато проблем щодо статистики безробіття в Україні, які не дозволяють об’єктивно оцінювати реалії безробіття в Україні:

- неможливо врахувати осіб, які втратили «надію на працю» в Україні, які не стоять на обліку в службі зайнятості;

- статистика не враховує часткову зайнятість. Тих, хто примусово знаходяться у відпустках з ініціативи адміністрації, вважаються зайнятими.

- неправдива інформація з боку безробітних. Велика кількість працівників працюють без офіційного оформлення, тому майже неможливо перевірити тих, хто отримує виплати по безробіттю, й задіяний в тіньовій економіці.

При цьому статистика не враховує, що саме через відсутність роботи 7 мільйонів наших співвітчизників виїхали за кордон на заробітки. Не включається до складу безробітних ні 2 мільйони селян, які живуть лише із присадибного господарства, ні тих, котрі працюють на «чверть ставки», ні тих, що мають тимчасові підробітки. Значна частина населення зараз перебуває в умовах вимушеної неповної зайнятості. Лише чисельність працюючих в режимі неповного робочого тижня (дня) перевищує 2 млн. чоловік.

Крім того існує багато перепон до присвоєння безробітному статусу безробітного, які пов’язані із бюрократизмом процедури та незацікавленістю державних органів влади до збільшення офіційної кількості безробітних. При цьому чітко спостерігається тенденція не до вирішення проблеми безробіття, а до зменшення офіційної кількості безробітних в країні. У більшості країн світу, безробітними вважаються всі, хто хоче працювати й не може знайти роботу. У

Росії таких – 9,2%, у Польщі – 19,2%, у Чехії – 7,8%, в Італії – 8,2%, у Португалії – 8,7% [3].

Намагаючись прогнозувати подальшу ситуацію з безробіттям в Україні, необхідно враховувати чинники, що діятимуть як у бік збільшення, так і в бік зменшення його рівня. Зростання, зокрема, спричинятимуть:

1) потреба структурної реорганізації неефективної економіки;

2) зняття штучних обмежень щодо росту циклічного безробіття;

3) дефіцитність інвестицій для створення нових робочих місць;

4) відсутність досвіду роботи служб зайнятості, дисципліни і відповідальності виконавчої влади.

Беручи до уваги ситуацію яка скалалась на території України та світі потрібно розглянути чинники, які діятимуть у бік скорочення безробіття:

1) безмежність незадоволеного попиту і можливість створення нових робочих місць у багатьох сферах, особливо у сфері послуг;

2) дотеперішня нерозвиненість приватного сектора і наявність тіньової економіки, які в разі зняття адміністративних пут зможуть залучити значну частину непрацюючих;

3) традиційно низький рівень зарплати і слабкість профспілок, які не можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати і пов'язане з цим обмеження попиту на працю.

Державна і територіальні програми зайнятості населення повинні бути спрямовані спрямовані на:

а) сприяння розвиткові на структурній перебудові економіки, створенню умов для направлення вивільнюваних працівників у першу чергу на рентабельні виробництва і в пріоритетні галузі народного господарства;

б) запобігання розвиткові безробіття і його скорочення шляхом підвищення економічної заінтересованості підприємств і організацій у створенні додаткових робочих місць, переважно з гнучкими формами зайнятості;

в) поліпшення системи відтворення робочої сили у поєднанні з розвитком робочих місць, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації населення, ефективне використання трудових ресурсів;

г) захист безробітних та їх сімей від негативних наслідків безробіття та забезпечення зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

д) формування матеріальної, кадрової, інформаційної, фінансової та науково-методичної бази державної служби зайнятості;

е) заходи сприяння зайнятості населення, яке проживає в сільській місцевості;

є) сприяння створенню нових робочих місць для засуджених за межами установ виконання покарань;

ж) сприяння суспільно корисній зайнятості засуджених безпосередньо на підприємствах установ виконання покарань шляхом здійснення заходів інвестиційної політики.

Висновки. Виходячи з вищевикладеного доцільно зробити ряд важливих висновків,а саме в Україні безробіття з’явилося з процесом переходу до ринкової економічної системи, причому домінуючою є прихована його форма. Переважним типом безробіття в Україні є циклічне безробіття. Головна трудність у визначенні масштабів циклічного безробіття - сховане безробіття (люди, що знаходяться у відпустках за свій рахунок або ті, хто отримують не тривалий час зарплату). Доповнює картину структурне безробіття , пов'язане з переходом до нового типу господарювання, зміною споживчого попиту й технологій.

В край негативною ознакою є постійне зростання тривалості безробіття і збільшення в складі безробітних осіб, що не мають роботи тривалий період. І саме проблема безробіття є однією з фундаментальних в розвитку і функціонуванні людського суспільства. Надалі буду працювати в цьому напрямку, з метою глибшого дослідження проблеми та пошуку найбільш актуальних рішень.

Література

1. Закон України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії » від 5 жовтня 2000 року № 2017.

2. В. Г. Федоренко, Ю. В. Ніколенко, О. М. Віденко, М. П. Денисенко, М. М. Руженський. Основи економічної теорії: Підручник / За науковою ред. проф.. Федоренка В. Г. -2-ге вид. перероблене і доповнене. –К.: Алеута, 2007.- 267с.

3. Державний комітет статистики України. http://www/ukrstat.gov.ua/

4. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року № 2154-VI.

5. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1/ Ред. Кол.: С. В. Мочерний (відп. редактор) та ін..-К.: Видавничий центр «Академія»; 2000 -

6. Пол. А. Самуельсон, Вильям Д. Нордхайус. Економіка: Пер. З англ..-М.: «Бином», «Лаболатория базовых знаний», 1997.-156 с.

7. Экономическая энциклопедия/ Науч.- ред. Совет изд-ва «Экономика», «Ин-т Экон. Ран; гл. Ред. Л. И. Абалкин-М.: ОАО» Издательство « Экономика» 1999. -900 с.