УДК 330                                                                                          І.В. Багрич

5 курс, магістр спец. „Маркетинг”, 354 гр.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м.Чернівці

Науковий керівник: Бозуленко О.Я.

 

Організація асортиментної політики на торговельному підприємстві

Розглянуті питання щодо організації асортиментної політики на торговельному підприємстві, її важливість та актуальність у продуктивній діяльності. Визначенні завдання та основна суть асортименту; фактори, що на нього впливають, та розкритті основні поняття, що використовуються в асортиментній політиці.

Забезпечення умов для досягнення запланованого обсягу товарообороту значною мірою залежить від ефективності асортиментної політики торговельного підприємства, яка складається з підбору для реалізації окремих видів і різновидів товарів, планування та регулювання асортиментної структури товарообороту та ін. Поняття "асортимент" характеризує склад товарної маси, що реалізується торговельним підприємством та являє собою повний перелік товарів у розрізі груп, видів, різновидів, артикулів та інших якісних відмінних ознак.

Формування асортиментної політики підприємства спрямоване на найбільш повне задоволення попиту споживачів та забезпечення умов для його прибуткової діяльності [7].

Розгляд даного питання є одним із основних, що визначають ефективну роботу підприємства. Асортиментна політика торговельного підприємства розробляється для того, щоб заохотити споживача до покупки саме його товару та задовольнити його потреби, в результаті чого підприємство отримає бажаний прибуток. На сьогоднішній день в умовах ринкової економіки, коли існує велика кількість підприємств з великим числом товарів та послуг, розробка асортиментної політики підприємства має першорядне значення через чимале число конкурентів, тому її розробці приділяють значну увагу.

Метою данної статті являється висвітлення процесу організації асортиментної політики на торговельному підприємстві. Проблема управління товарним асортиментом та асортиментною політикою на підприємстві досліджувалась багатьма відомими авторами, основними з яких є: Григорчук Т.В., Гірченко Т.Д., Дубовик О.В., Забарна Е.М., Окландер Т.О., Бланк І.О., Мазаракі А.А, Лігоненко Л.О., Войчак А.В., М.Мескон, Т.Ривентлоу, Г.Кунц, М.Альберт та інші.

Асортиментна політика – система заходів, по визначенню переліку товарних груп, які мають найбільшу перевагу для успішної діяльності на ринку і які забезпечують економічну ефективність діяльності підприємства в цілому.

Основними задачами асортиментної політики є: задоволення потреб споживачів, завоювання нових покупців, оптимізація фінансових результатів підприємства.

В глобальному плані  асортимент це однин з вихідних і найважливіших пунктів здійснення ефективної діяльності підприємства, а вміла та розумна його розробка є однією із запорук успіху [4].

Товарний асортимент – група товарів, тісно пов 'язаних між собою або на підставі подібності їх функціонування, або з огляду на те, що їх продають одним і тим самим групам клієнтів, через одні і ті ж типи торговельних установ або в рамках одного і того ж діапазону цін [2, с. 92-95].

Для підбору вдалого асортименту необхідно чітко відрізняти всі категорії асортиментної політики.

По-перше, вид продукції це кінцевий продукт виробництва.

По-друге, підвиди виділяються за функціональними особливостями, рівнем якості, ціною, призначені для окремих категорій громадян.

По-третє, модифікації та марки, на які поділяються підвиди.

Методики визначення оптимальної кількості видів продукції, підвидів, модифікацій та марок можуть бути досить відмінними в залежності від керівництва. Маркетологи для раціонального підбору асортименту повинні досліджувати поведінку споживача, а до того ж аналізувати торгову статистику [6].

Концепція управління асортиментною політикою підприємства передбачає комплекс дій: аналіз ринку і брендів, комунікації, розподіл, юридичні відносини, відносини з конкурентами, пакування та транспортування, постачання товарів, продаж та післяпродажне обслуговування.

Підвищення конкуренції між торговельними підприємствами потребує комплексного підходу до процесу управління асортиментною політикою, що у ринковій економіці гарантує стабільне місце на ринку та підвищення прихильності споживачів [3, с. 248-254].

Основна суть асортиментної політики полігає у:

-         визначенні наборів товарних груп (видів, підвидів, марок),

-         оптимальному співвідношенні базових моделей та їх модифікацій,

-         встановленні співвідношення присутності на ринку товарів, що знаходяться на різних стадіях ЖЦТ.

До основних завдань в розробці асортиментної політики відносяться:

-         задоволення попиту та завоювання нових покупців;

-         оптимізація фінансових резервів підприємства та використання їх технологічного досвіду [5].

Перед розробкою асортименту керівникам підприємства необхідно прийняти ряд стратегічних рішень, а саме:

-         вибір стратегії розвитку товару та ринку;

-         вибір товарної стратегії (може бути недиференційований маркетинг, диференційований маркетинг і концентрований маркетинг);

-         вибір конкурентної стратегії: обробка ніші, диференціювання, лідерство у витратах;

-         вибір стратегічних зон господарювання.

Після того, як прийнято ряд стратегічних рішень, розробляється асортимент, формування якого включає такі стадії:

-         маркетингове дослідження товарів і ринків, при цьому визначається місткість, кон'юнктура ринку (кількісні показники), потреби покупців, аналізуються способи використання товарів та інші особливості купівельної поведінки (якісні характеристики), дослідження власних товарів і товарів конкурентів (оцінка і порівняння);

-         формування базового товарного асортименту (БТА);

-         розгляд пропозицій про створення нових товарів та про вдосконалення наявних, про нові сфери їх застосування;

-         вирішення питань, якими товарами доповнити асортимент, а які виключити;

-         оцінка економічних характеристик товарів, що входять в БТА;

-         тестування, тобто випробування товарів з урахуванням думки споживачів [3, с. 248-254];

В асортиментній політиці використовують ряд характерних понять таких як:

Товарна номенклатура це сукупність усіх послуг та товарів, які виробляються та пропонуються підприємством для продажу;

Асортимент товару це сукупність усіх асортиментних груп;

Асортиментна група ряд схожих товарів номенклатури.

До основних характеристик асортименту товару відносять:

-         ширину – кількість асортиментних груп, які виробляються;

-         глибину – кількість асортиментних позицій в асортиментній групі;

-         насиченість – кількість асортиментних позицій у всіх асортиментних групах;

-         гармонійність —–рівень близькості товарів різних асортиментних груп з точки зору їх використання.

До основних факторів, що впливають на формування та управління товарним асортиментом, відносяться такі:

-         зміна попиту на окремі товари;

-         поява нових чи модернізація вже існуючих товарів у результаті зміни технологій;

-         зміна асортименту конкурента;

-         необхідність повного використання виробничих потужностей.

-         бажання посередників закуповувати товари широкого асортименту;

Асортиментна політика підприємства базується на наступних методах корекції асортименту:

-         розширення асортименту – кількісна та якісна зміна набору товарів за рахунок збільшення повноти, ширини та новизни (причини: збільшення попиту, висока рентабельність, вихід на ринок);

-         скорочення асортименту – це кількісні чи якісні зміни набору товарів за рахунок зміни його ширини чи повноти (причини: падіння попиту, недостатність пропозиції, збитковість);

-         стабілізація асортименту – формування набору товарів, які характеризуються високою стійкістю та низьким ступенем оновлення;

-         оновлення асортименту – кількісні чи якісні зміни набору товарів, які характеризуються збільшенням показника новизни (причини: потреба задовольнити нові потреби, підвищення конкурентоспроможності, зміна моди, досягнення НТП);

-         гармонізація асортименту – зміна набору товарів, які відображають рівень близькості реального асортименту до оптимального [1, с. 49-50].

Отже, з наведеного можна зробити висновок, що організація асортиментної політики на підприємстві – це важливий та кропіткий процес, спрямований на якомога краще задоволення потреб споживача та отримання очікуваного прибутку. Для розробки асортиментної політики керівникам підприємства необхідно застосовувати стратегічні рішення, за допомогою яких формується асортимент. Також у асортиментній політиці існує ряд понятть, що її характеризують, до основних з яких відносять товарну номенклатуру, асортимент товару, асортиментну групу, ширину асортименту, глибину асортименту, насиченість та гармонійність.

Список використаної літератури:

1.              Зебарна Е.М. Маркетинг : навчальний посібник для викладачів та студентів економічних спеціальностей /Е.М. Зебарна, Т.О. Окландер. – Одеса : ОНТПУ, 2012 – 149 с.

2.                Гірченко Т.Д. Маркетинг : навчальний посібник/ Т.Д. Гірченко, О.В. Дубовик. – Київ : Центр навчальної літератури, 2007. – 255 с.

3.                Цвик Асортиментна політка торговельних підприємству ринковій економіці України/ Д.П.Цвик // Збірник науково-технічних праць. – Львів : НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.7. – 308 с.

4.                Сіренко С.О. Перспективний товарний асортимент як основа ефективної маркетингової політики торговельного підприємства/ С.О. Сіренко, А.В. Дідик. – Режим доступу: http://intkonf.org.  

5.                Бутенко Н.В. Основи маркетингу : навчальний посібник/ Н.В. Бутенко. – Режим доступу: http://buklib.net.

6.                Мальська М.П. Організація та планування діяльності туристичних підприємств : навчальний посібник / М.П. Мальська. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws.

7.                  Марцин B.C. Економіка торгівлі : навчальний посібник / В.С. Марцин. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws.