Економічні науки/Облік та аудит, банківська справа

Бакалавр Маркіна Олександра Сергіївна

Запорізький національний університет, Україна

Облік і аудит валютних операцій комерційних банків

У процесі розвитку вітчизняної банківської системи та її інтеграції у міжнародний фінансовий простір виникає гостра необхідність теоретичного дослідження діяльності комерційних банків у сфері валютних операцій. Банківська діяльність тісно пов’язана із зовнішньою торгівлею, міжнародним рухом капіталів і кредитів, виробничим та науково-технічним співробітництвом між країнами, міграцією робочої сили, туризмом й іншими формами міжнародних економічних відносин.

Значний внесок у становлення і розвиток обліку та аналізу в комерційних банках зробили як зарубіжні вчені (В.Беті, П.Блан, Ж.Вігуру, Р.Дале, І.А.Єфрємов та ін.), так і вітчизняні науковці (А.М.Герасимович, О.Д.Заруба, Л.М.Кіндрацька, О.І.Кірєєв та ін.). Однак у спеціальній економічній літературі не знайшли відповідного висвітлення питання методики бухгалтерського обліку та аналізу банківських валютних операцій.

Метою дослідження є вироблення науково обгрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання валютно-банківських відносин, методики бухгалтерського обліку та аудиту валютних операцій комерційних банків України.

Проведений нами аналіз визначень терміна "валютні операції" виявив, що: валютні операції часто ототожнюються з обмінними операціями; до валютних операцій відносять лише окремі операції з іноземною валютою (обмінні, розрахункові, кредитні); зміст валютних операцій обмежують операціями з іноземною валютою і не включають до нього операцій з іншими валютними цінностями, зокрема, банківськими металами.

Через коливання валютних курсів, процес відображення супроводжується виникненням обліково-аналітичних проблем, основними з яких є:

1. прийняття рішення стосовно того, який курс обміну використовувати при трансляції активів, зобов'язань, доходів і витрат, виражених в іноземних валютах;

2. як відображати в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності курсові різниці.

При формування як валютних операцій, так і фінансової звітності можуть застосовуватися три види валютних курсів: історичний курс, курс “закриття” та середній курс [3].

Сьогодні у міжнародній практиці домінуючими є метод курсу “закриття” та часовий метод. Аналіз положень американського стандарту фінансового обліку 52 “Валютна трансляція” (SFAS 52 “Foreign currency translation”), Британського стандарту бухгалтерської практики 20 “Валютна трансляція” (SSAP 20 “Foreign currency translation”) та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів”(IAS 21 “The Effects of Changes in Foreign Exchange Rates”) показав, що в їх основі лежить концепція про те, що основним критерієм вибору методу формування фінансової звітності є тип зарубіжного підрозділу та його взаємозв’язок із головною компанією [1].

В Україні, на відміну від міжнародної практики, проблема формування фінансової звітності банківських зарубіжних підрозділів не знайшла відповідного висвітлення ні в економічній літературі, ні у правових актах держави. Доцільно здійснювати відображення фінансової звітності банківських зарубіжних представництв та філій, діяльність яких тісно пов’язана з діяльністю головного банку - за часовим методом, а філій, які є самостійними закордонними господарськими підрозділами - за методом курсу “закриття”. При цьому, з метою уникнення основного недоліку методу курсу “закриття”, ми пропонує перед формування бухгалтерських проводок, вартість елементів балансового звіту, оцінених за історичною вартістю, привести відповідно до ринкової [4].

Одержані результати дають змогу зробити певні висновки:

1. З метою усунення недоліків, що мають місце у державному регулюванні банківською діяльністю у сфері валютних операцій необхідно: активізувати зусилля щодо впровадження економічних засобів регулювання, систематизувати законодавство з питань валютно–банківського регулювання, зокрема провести його консолідацію та кодифікацію; внести зміни у діючий режим правового регулювання, створити сприятливіші умови для залучення до комерційних банків коштів фізичних осіб у іноземній валюті; переглянути наявну систему санкцій, що застосовуються до уповноважених банків за порушення валютного законодавства.

2. З метою усунення недоліків діючої в Україні методики обліку фінансових результатів від валютних операцій доцільно: у 6 і 7 класах Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України запровадити як обов'язковий параметр аналітичного обліку код валюти або банківського металу; замінити назву рахунка № 6204 “Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами” на назву “Реалізований результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами” і обліковувати на ньому доходи та витрати за завершеними операціями; у 6 класі Плану рахунків увести активно-пасивний рахунок “Курсові різниці”; вилучити нереалізовані результати з бази оподаткування комерційних банків.

ЛІТЕРАТУРА

1. Облік та аудиту комерційних банках/А. М.Герасимович, Т.В. Кривов'яз, О. А. Мазур та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Герасимовича.—Львів: Видавництво «Фенікс», 1999. — 512с.

2. Кіндрацька Л. М. Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000. — 404 с.

3. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. — 6-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2008. — 318 с.

4. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.8000р. №2121