Економічні науки. Облік та аудит

 

Масленко М. О.

Мащенко К.С., ас.

ДВНЗ Донецький національний технічний університет, Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ МЕДИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

Сьогодні в Україні набрали силу негативні тенденції в розвитку економічних процесів, які направленні на послаблення соціально-політичних процесів, що в значній мірі відображаються на соціальному та фізичному здоров’ї громадян. Як результат, спостерігається погіршення стану здоров’я, що набуває досить загрозливих тенденцій.

Актуальність проблеми обліку медичних препаратів обумовлена, насамперед, тим, що у сучасних економічних умовах медичні бюджетні установи не в повному обсязі отримують асигнування з державного бюджету для виконання своєї безпосередньої функції, а саме надання безоплатної медичної допомоги громадянам, і оскільки ресурси державного бюджету завжди обмежені, то виникає необхідність більш чіткого обліку медичних препаратів та посилення контролю за їх витрачанням. 

Питання, які пов’язанні з обліком бюджетних коштів на функціонування закладів охорони здоров’я, а також питання обліку медичних препаратів розглядаються багатьма видатними вченими, а саме:  С. В. Свірко [1], І. А. Краївська [2], Р. Т Джога [3], В. Матвєєва, С. Замазій, Я. Клиженко [4], С. Магдич [5], І. Василенко, І. Пивовар [6] та інших науковцями.

Мета статті полягає в дослідженні обліку медичних препаратів в бюджетних установах та розробленні заходів щодо їх поліпшення.   

Основним нормативним документом, який на сьогодні регламентує облік медичних препаратів, є «Інструкції з обліку медикаментів, перев'язувальних засобів і виробів медичного призначення у лікувально-профілактичних установах охорони здоров'я» від 02.06.1987р. № 747. Слід зазначити, що ця Інструкція дуже застаріла і не враховує всіх аспектів сучасної діяльності лікувально-профілактичних закладів, проте жодних нових нормативних документів з цього приводу не прийнято.

Відповідно до вимог Інструкції №747 звичайні лікарські засоби враховуються в сумарному (грошовому) вираженні, проте отруйні лікарські засоби; наркотичні лікарські засоби; етиловий спирт; нові препарати для клінічних випробувань і досліджень; дефіцитні і дорогі медикаменти та перев'язувальні засоби; тара, як порожня, так і зайнята лікарськими засобами - в предметно-кількісному вираженні [7].

Можна побачити, що перелік лікарських засобів, які підлягають предметно-кількісному обліку є вкрай вичерпним, що є не дуже раціональним, адже не дає змоги вести облік більш детально та відслідковувати за витрачанням медичних препаратів.

Існує необхідність звернути увагу на те, що не завжди лікувально-профілактичні заклади можуть забезпечити хворих необхідними для лікування медикаментами, які придбаються за бюджетні кошти. На жаль, сьогодні більшість медичних закладів не забезпечені в повному обсязі медичними препаратами для лікування хворих відповідно до медичних показань. Це призводить до необхідності використання деяких медичних препаратів, придбаних за кошти хворих.

На практиці такі медикаменти обліковуються у вигляді цільової благодійної допомоги, отриманої від фізичних осіб у натуральній формі, або в бухгалтерському обліку не відображаються взагалі [8]. Облік лікарських засобів, придбаних за рахунок коштів хворих або їх родичів, має вестися окремо від засобів, придбаних за рахунок бюджетних асигнувань або у вигляді гуманітарної допомоги. Тому, з’являється необхідність виділити аналітичні субрахунки другого рівня до субрахунку 233 «Медикаменти і перев'язувальні засоби» у Плані рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ,:

2331 «Медикаменти і перев'язувальні матеріали, придбані безпосередньо установою»;

 2332 «Медикаменти і перев'язувальні матеріали, придбані за кошти хворих».

Це дасть змогу здійснювати детальний облік лікувальних препаратів, отриманих за рахунок коштів людини, що знаходиться на лікуванні. У первинних документах, в яких відображається надходження та витрачання таких медичних препаратів, необхідно більш конкретно зазначати, за рахунок  чиїх коштів придбані лікарські засоби та для лікування якого хворого вони були призначені та фактично витрачені.

Особливістю обліку медичних препаратів є те, що усі операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі, аптечними закладами), відповідно до п. 197.1.27. статті 197 Податкового Кодексу України, звільняються від оподаткування [9].

Для обліку операцій витрачання медикаментів застосовується меморіальний ордер № 13 «Накопичувальна відомість витрачання матеріалів». Підставою для списання бухгалтерією установи медикаментів з обліку є Звіт про рух лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку, форма № 2-МЗ, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 02.06.1987 р. № 747. Слід зазначити, що у звіті відображається списання тільки тих медикаментів, які вже фактично використані на лікування хворих, а перелік тих лікарських засобів, які тільки видані матеріально відповідальним особам для подальшого використання їх на лікування хворих, не знаходять свого відображення в цьому документі. Це є не дуже зручним при обробці документів наприкінці звітного періоду, адже при підготовці звітних документів з’являється можливість взагалі «загубити» ці лікарські засоби (препарати).      

Всі лікувальні засоби підлягають періодичній інвентаризації. Медичні заклади, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, при проведенні інвентаризації мають керуватися Інструкцією з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства від 30.10.1998 р. № 90. Що стосується виявлення, у результаті проведення інвентаризації, медикаментів, які стали непридатними, то, в першу чергу, з'ясовуються причини їх псування, виявляються винні особи та складається акт. У лікувальних установах існує необхідність оглядати не рідше як один раз на місяць лікарські засоби, вироби медичного призначення та стан тари, в якій вони зберігаються. Копія акта списання відправляється до органу державного контролю за лікарськими засобами у двотижневий термін. Відповідно до Інструкції № 747 за раціональне використання та облік лікарських засобів, створення відповідних умов зберігання, особисту відповідальність несе керівник установи.

Інвентаризація спирту, що знаходиться на основному складі установи і в структурних підрозділах, повинна проводитися не менше одного разу на квартал. При цьому обов'язково визначається його міцність. У разі заниження міцності спирту необхідно провести перерахунок фактично наявного спирту стосовно міцності етилового спирту згідно з прибутковими документами, а також визначити нестачу [10].

Варто звернути увагу на деякі аспекти обліку наркотичних препаратів та психотропних речовин, які підлягають особливому контролю. Призначення наркотичних лікарських засобів на термін більше трьох діб вирішується комісією з доцільності призначення таких препаратів з обов'язковим затвердженням рішення у вигляді висновку комісії про призначення наркотичних лікарських засобів, складеного за формою № 8. У разі застосування даних препаратів як наркозного засобу, при проведенні хірургічних операцій, необхідно, щоб застосування засобів було відображено в Наркозній карті. Використані ампули щодня, крім вихідних та святкових днів, повинні здаватися в комісію з їх знищення, яке повинно проводитися не рідше одного разу протягом 10 календарних днів, зі складанням Акту про знищення використаних ампул з-під наркотичних і психотропних лікарських засобів в закладах охорони здоров'я за формою № 12.

Заклади охорони здоров'я, які здійснюють діяльність, пов'язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, зобов'язані проводити щокварталу їх інвентаризацію у визначеному законодавством порядку із складанням балансу товарно-матеріальних цінностей за формою згідно з додатком 6 до Порядку №589 [8]. Під час інвентаризації наркотичних (психотропних) лікарських засобів комісія перевіряє наявність: наказів по установі про призначення осіб, відповідальних за облік і списання наркотиків; фактичних залишків наркотиків і порожніх ампул; актів на їх знищення, історій хвороби, листів призначення [10].

У звязку з вище викладеним матеріалом необхідно виділити наступні заходи:

-                     удосконалення нормативно-правової бази, яка регламентує облік медикаментів, перев'язувальних засобів і виробів медичного призначення у лікувально-профілактичних установах охорони здоров'я;

-                     розширення списку лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку, який посилить контроль за їх використанням та збереженням  у  лікувальних установах;

-                     введення додаткових аналітичних субрахунків до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ з обліку медичних препаратів, що забезпечить більш детальний облік та буде сприяти контролю за їх витрачанням;

-                     застосування додаткового аналітичного регістру по кожній матеріально-відповідальній особі з обліку тих медикаментів, які виданні у підзвіт, але ще не підлягають списанню.

Отже, реалізація викладених вище пропозицій сприятиме покращенню бухгалтерського обліку медичних препаратів та буде сприяти раціональному використанню їх у закладах охорони здоровя.  

Література:

1.                 Свірко С. В.  Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 380 с.;

2.                 Краївська І. А. Бухгалтерський облік в бюджетних установах / Краївська І. А. – Харків: ХНАМГ, 2009. - 244 с. - Конспект лекцій, навчально-методичний матеріал для самостійної роботи та для практичних занять, завдання для контрольної роботи для студентів усіх форм навчання спеціальностей 7.050106, 8.050106 «Облік і аудит»;

3.                 Джога Р. Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. – 250 с;

4.                 Матвєєва В. Усе про облік і оподаткування бюджетних організацій / Матвєєва В., Замазій С., Клиженко Я.; ред. Кавторєва Я. – Х.: Фактор, 2009. – 720 с.;

5.                 Магдыч С. О наркотических средствах [Текст] / С. Магдыч // Баланс-бюджет. - 2007 р. - № 41 (146) - с. 20-23;

6.                 Василенко И. Учитываем спирт в лечебных заведениях [Текст] / Василенко И., Пивовар И. // Баланс-бюджет. – 2011 р. -22 (329) - с. 20-23;

7.                 Наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР «Про затвердження Інструкції з обліку медикаментів, перев'язувальних засобів і виробів медичного призначення у лікувально-профілактичних установах охорони здоров'я, що знаходяться на державному бюджеті СРСР» № 747 від 02.06.1987 р.;

8.                 Станкус В. Облік медикаментів, спирту, рентгеноплівки та хімічних реактивів у закладах охорони здоров'я [Текст] / В. Станкус // Бюджетная бухгалтерия. – 2011 р. - № 18;

9.                 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами, внесеними згідно із Законом N 2856-VI від 23.12.2010) // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17;

10.            Ганчель Н. Инвентаризация медикаментов [Текст] / Н. Ганчель // Баланс-бюджет. – 2006 р. - № 21 (102) - с. 31-36.