Гаджа Т. В.

Науковий керівник: Богач Б. М.

Буковинський державний фінансово-економічний університет м. Чернівці

АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Анотація. Тема присвячена розгляду дебіторської заборгованості, що відіграє важливу роль в діяльності підприємств, адже займає значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства.

Ключові слова. Дебіторська заборгованість, платоспроможність, ліквідність, кредиторська заборгованість, коефіцієнт часу.

Актуальність теми дослідження. Значна кількість підприємств та організацій знаходиться в скрутному становищі, маючи досить велику проблему неплатежів. Однією з головних умов підтримки необхідного рівня ліквідності і платоспроможності підприємств, що функціонують в умовах ринку, є ефективне управління поточною дебіторською заборгованістю.

Метою даної статті є виявлення нагальних проблем, пов’язаних з обліком розрахунків із дебіторами, обґрунтування перспектив розвитку аналізу дебіторської заборгованості, розробка методичних підходів і складання практичних рекомендацій щодо вдосконалення існуючих методик аналізу дебіторської заборгованості.

Опис основних джерел і публікацій. Дослідженням даного питання займалося багато вітчизняних та зарубіжних вчених. Серед них Бутинець Ф.Ф., Іванілов О.С., Смачило В.В., Дубровська Є.В. Олійник О.В., Савицька Г.В., Єригіна І.О. ., Хендріксен Е. Є., Ван Бред М. Ф. та багато інших.

Виклад основного матеріалу. Дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. В свою чергу, дебітори - це юридичні або фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів [2].

Аналіз дебіторської заборгованості проводять у поетапно: вивчення рівня загальної суми дебіторської заборгованості, її динаміки; визначення періоду інкасації дебіторської заборгованості, коефіцієнта оборотності; вивчення складу дебіторської заборгованості за її видами та аналіз динаміки її складових; вивчення складу дебіторської заборгованості за термінами її погашення; аналіз складу простроченої заборгованості, причин її виникнення; оцінка безнадійних боргів підприємства. Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами: видом продукції, місткістю ринку, ступенем насичення ринку, загальноприйнятою системою розрахунків. Управління дебіторською заборгованістю передбачає, перш за все, контроль за оборотністю коштів у розрахунках.

Контролювати дебіторську заборгованість доцільно, попередньо здійснивши аналіз стану дебіторської заборгованості за термінами утворення. Проте, при розгляді та аналізі дебіторської заборгованості більшість підприємців зіштовхуються з рядом проблемних питань, зокрема:

- облік довгострокової дебіторської заборгованості згідно з вимогами П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»;

- відсутність чіткої схеми деталізації та співвідношення різних видів дебіторської заборгованості у загальній їх структурі;

- вивчення обліку сумнівних боргів, зокрема резерву на їх покриття з метою зближення бухгалтерського та податкового обліку;

- потреба змін у будові регістрів аналітичного і синтетичного обліку дебіторської заборгованості. Сьогодні облік дебіторської та кредиторської заборгованостей ведеться в одному регістрі – Журналі №3, проте - це різні об’єкти бухгалтерського обліку, які лише частково пов’язані між собою.

Щоб покращити методику обліку розрахунків з дебіторами, передусім необхідно внести зміни у П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість»[2], в яких чітко були б розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті. Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова - необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.

Також доцільно було б зробити уточнення визначення поточної дебіторської заборгованості, оскільки згідно з П(С)БО 10, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів і послуг та оцінюється за первісною вартістю. Але утворення поточної дебіторської заборгованості не завжди слід пов'язувати з доходом, оскільки дохід вимірюється сумою очікуваних грошових надходжень, тому якщо не очікується погашення дебіторської заборгованості у звітному періоді, то наступні надходження коштів або певних матеріальних цінностей не можна вважати доходом.

З метою мінімізації відхилень розрахункової вартості боргу від її реальної величини можна запропонувати комплексний підхід до оцінювання дебіторської заборгованості, що базується на коригуванні первісної вартості дебіторської заборгованості відповідно до коефіцієнта часу. Коефіцієнт часу дає змогу оцінити заборгованість господарюючого суб'єкта у даний час з урахуванням зростання вартості в часі та зміни загальної купівельної спроможності грошових коштів, забезпечить врахування впливу на зміну вартості водночас минулих і умовно можливих минулих тимчасових процесів, що створює можливість для прогнозування напрямків і обсягів поточних та майбутніх грошових потоків підприємства [4].

Потребують розробки також моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей і певного інструментарію, який дозволив би швидко та якісно виявляти негативні явища, що впливають на кількісні та якісні зміни цих заборгованостей. Бажаним є співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%. Однак, як показують дослідження, на деяких підприємствах кредиторська заборгованість переважає зобов'язання дебіторів у 10 і більше разів.

При проведенні такого аналізу потрібно враховувати специфіку підприємств і організацій, сезонність їх роботи, зв'язки з покупцями та постачальниками тощо. Варто також зважати на принцип «Вимагай оплати якомога швидше та оплачуй якомога пізніше», який дозволяє довший період володіти певними активами й отримувати від них вигоду. Крім цього наявність великих обсягів дебіторської заборгованості, як вірно говорить Ф. Ф. Бутинець, спричиняє низьку платоспроможність підприємства [3, с. 351].

Питання визначення величини резерву сумнівних богів потребує доопрацювання в плані конкретизації методики розрахунку. Слід запропонувати комплексний методичний підхід до розрахунку резерву сумнівних боргів, розробити комплексну методику розрахунку такого резерву, що містить аналітичну і математичну моделі розрахунку.

Для управління дебіторською заборгованістю необхідним є розробка заходів щодо скорочення або стягнення простроченої або сумнівної дебіторської заборгованості. При цьому можуть використовуватися різноманітні методи управління дебіторською заборгованістю, які можна класифікувати на такі групи:

1) юридичні - претензійна робота, подача позову до суду.

2) економічні - фінансові санкції (штраф, пеня, неустойка), передача в заставу майна і майнових прав, призупинення постачань продукції.

3) психологічні - нагадування по телефону, факсу, пошті, використання ЗМІ чи поширення інформації серед суміжних постачальників, що загрожує боржнику втратою іміджу.

4) фізичні - арешт майна боржника, вироблений органами державної виконавчої служби [6, c. 24-29].

Важливу роль в управлінні дебіторською заборгованістю відіграють планування, організація та контроль роботи з дебіторами. Отже, правильно організований облік та проведений аналіз дебіторської заборгованості повинен зменшити її розмір. А для цього потрібно: визначати ступінь ризику несплати рахунків покупцями; збільшувати коло покупців з метою мінімізації втрат від несплати одним або декількома покупцями; контролювати співвідношення дебіторської заборгованості і кредиторської заборгованості; вести оперативний контроль за надходженням готівки; своєчасно визначати сумнівну заборгованість; вести претензійну роботу співпрацюючи з юридичною службою; своєчасно надавати платіжні документи; припиняти дію договорів з покупцями, що порушують платіжну дисципліну тощо.

Висновок. Отже, вирішення даних проблемних питань щодо обліку дебіторської заборгованості допоможе здійснювати правильний її аналіз, тобто створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об'єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Список використаних джерел

1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні (зі змінами і доповненнями) - Закон України від 16.07.99 р.

2. П(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість» (зі змінами і доповненнями) - Затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. № 237.

3. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / Ф.Ф.Бутинець, А.М.Герасимович / За ред. Ф.Ф. Бутинця. - 7-е вид., доп. і перероб.- Ж.:Рута, 2006.- 832с.

4. Єригіна І.О. Проблема управління дебіторською заборгованістю підприємства та шляхи її вирішення. - www.allbest.ru.

5. Іванілов О.С., Смачило В.В., Дубровська Є.В. Механізм управління дебіторською заборгованістю підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №1. - С.156-163.

6. Кисельова О. Порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості / Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - №4. - с.24-29.