Барбунова Т.Ю.

Донбаський державний технічний університет

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВИТРАТ І УПРАВЛІННЯ НИМИ

Вступ. Формування витрат виробництва є основним і одночасно найбільш складним елементом організації та розвитку виробничо-господарського механізму підприємств охопленого системою бухгалтерського обліку, тому порядок їх здійснення і розподіл повинен бути чітко роз’ясненим і зрозумілим [1].

З розвитком конкуренції на ринку та зниженням норми прибутку перспективи розвитку підприємства значною мірою залежать від витрат та управління ними. Вміння планомірно і раціонально керувати витратами в періоди погіршання кон’юнктури ринку підвищує шанси на виживання. Також за сприятливих економічних умова важливою стає задача оптимального розподілу ресурсів між поточною та інвестиційною діяльністю. Це можливо зробити, якщо на підприємстві діє продумана система управління витратами [2].

Аналіз досліджень і публікацій. Значний внесок у вирішення питань вдосконалення підходів до управління і оптимізації витрат зробили вітчизняні вчені Атамас П.Й., Голов С.В., Грещак М.Г., Коцюба О.С., Крушельницька О.В., Турило А.М. Теоретичні та практичні підходи управління витратами розглядали російські вчені-економісти Асаул А.Н., Багієв Г.Л., Краюхін Г.А., Лабзунов П., Прудников В.М., Скляренко В.К. та зарубіжні вчені Ентоні А. Аткінсон, Раджив Д. Банкер, Роберт С. Каплан, Янг Марк С., Джон К. Шанк, Віджей Говіндараджан та ін.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день багато вчених сперечаються з приводу визначення оптимального підходу до розуміння поняття «витрати», намагаючись обґрунтувати що саме їх визначення є найбільш точним. Тому приведемо декілька дискусійний визначень термінів «витрати».

Таблиця 1 – Поняття «витрат» в економічній літературі

Автор	Визначення
Бойчук М., Харів П.С., Хопчан М.І.,.Піча Ю.В, Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г.	Витрати виробництва - є витратами живої та уречевленої праці в процесі виробництва.
Грещак М.Г., Коцюба О.С., Хорнгрен Ч.Т.	Витрати - обсяг використаних ресурсів підприємства у грошовому вимірі для досягнення певної мети.
Турило А. М., Кравчук Ю.Б., Турило А.А.	Витрати - це вартісне вираження абсолютної величини застосовано-споживаних ресурсів, необхідних для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства і досягнення ним поставленої мети.
Лебедев В.Г., Дроздова Т.Г., Кустарев В.П., Асаул А.Н., Осорьева И.Б., Краюхина Г.А	Витрати характеризують в грошовому вираженні обсяг ресурсів за певний період, використаних на виробництво та збут продукції, і трансформовуються в собівартість робіт та послуг
Богославець Г.М., Довгаль Н.С., Стасюк Л.Л., Бондар ПО., Ушакова НМ	Витрати - це грошове відображення витрат виробничих факторів, необхідних для здійснення підприємством своєї господарської діяльності, направленої на отримання прибутку та максимізацію добробуту власника.

Аналіз визначення терміна «витрати» показав, що неузгодженість даних трактувань є питанням, яке виникло ще достатньо давно, але  почали інтенсивно займатись даною проблемою лише в останні десять років. У деяких працях зустрічається ототожнення затрат і витрат. У тих науковців, котрі вважають, що даним поняттям притаманний різний економічний зміст, розуміння затрат зводиться переважно або до вихідних грошових потоків, або до використання ресурсів у процесі створення нової вартості; витрат - до зменшення активів і збільшення зобов’язань за період.

Для детальнішого пізнання системи управління витратами, використовується метод класифікації. Класифікація витрат – це поділ їх на класи на основі певних загальних ознак об’єктів і закономірних зв’язків між ними. Причому, чим більше виділено ознак класифікації, тим вищий ступінь пізнання об’єктів [3].

Існує безліч класифікацій витрат за різними ознаками. Класифікація витрат є дуже важливою для розуміння того, як ними управляти. Враховуючи те, що поділ витрат спрямований на вирішення найрізноманітніших завдань управління, в літературі зустрічаються різноманітні групування видів витрат за ознаками їх класифікації.

Витрати на виробництво як об`єкт пізнання добре вивчені в теорії обміну та аналізу виробничої діяльності. Класифікація витрат має практичне значення. Групування витрат за окремими ознаками є основою обліку. До того ж, групування витрат допомагає знаходити рішення у нестандартних ситуаціях, у нових сферах діяльності. Класифікація витрат на виробництво на базі різних ознак наводиться у табл.2.

Таблиця 2 – Класифікація витрат за ознаками

Ознаки	Види витрат
1. За відношенням до виробничого процесу	Основні
	Накладні
2. За відношенням до обсягів виробництва	Умовно постійні
	Умовно змінні
3. За єдністю складу	Одноелементні
	Комплексні
4. За способом віднесення на собівартість окремих видів виробництва	Прямі
	Непрямі
5. За доцільністю	Продуктивні
	Непродуктивні
6. За календарним періодом	Поточні
	Довгострокові
	Одноразові
7. За об'єктом формування	Сукупні
	На одиницю продукції
8. За економічними елементами	Матеріальні
	На оплату праці
	Відрахування на соціальні заходи
	Амортизація
9. За методикою обчислення	Середні на одиницю продукції
	Граничні на одиницю продукції
10. За статтями витрат	Прямі матеріальні
	Прямі на оплату праці
	Інші прямі
	Загальновиробничі
11. За статтями калькуляції	Визначаються підприємством самостійно (детально нижче)
12. За обґрунтуванням господарських рішень	Явні
	Неявні
	Релевантні
	Нерелевантні
13. За визначенням відношення до собівартості	На продукцію
	Періоду

Продовження таблиці 2

14. За ступенем урегульованості	Повністю регульовані
	Слабко регульовані (не регульовані)
15. За характером виробництва	Основного виробництва
	Допоміжного виробництва
	Обслуговуючого виробництва
16. За часом віднесення до собівартості продукції	Звітного періоду
	Майбутнього звітного періоду
	Майбутніх періодів
17. За видами класифікації витрат	Економічні елементи
	Статті витрат
	Калькуляційні статті
18. За видами операційної діяльності	Собівартість реалізованої продукції
	Адміністративні

Од же, як виявляється класифікація витрат є невід’ємним і дуже важливим елементом їх управління. Без класифікації витрат не може існувати система їхнього управління.

Стабільність і розвиток будь-якого суб’єкта підприємництва на конкурентному ринку залежатиме, передовсім, від створення ефективної системи управління витратами.

Однак, серед вчених економістів не існує єдиного визначення і щодо поняття «управління витратами» [6,7].

Таблиця 3 – Поняття «управління витратами» в економічній літературі

Визначення	Автор
Управління витратами» – засіб досягнення підприємством економічного результату, який не зводиться лише до зниження витрат, але й поширюється на всі елементи управління	Лебедев В.Г., Дроздова Т.Г., Кустарев В.П., Асаул А.Н., Осорьева И.Б., Краюхина Г.А.
Всебічне управління витратами, спрямоване, в першу чергу, не на стримування зростання затрат, а на їх скорочення	Атамас П.Й
Управління витратами – це процес цілеспрямованого формування оптимального рівня витрат підприємства	Турило А.М., Кравчук Ю.Б., Турило А.А.
Метою управління витратами треба визнати не їх мінімізацію, що може призвести до скорочення виробництва, а ефективніше використання ресурсів підприємства, їхню економію та максимізацію віддачі на всіх етапах виробничого процесу	Козаченко Г.В., Погорєлов Ю.С., Хлапьонов Л.Ю., Макухін Г.А.

Для рішення проблеми управління витратами на підприємстві необхідно створювати та впроваджувати таку систему управління ефективністю  виробництва, яка б мінімізувала всі види витрат на виробництво в кожній одиниці продукції, робіт, послуг. І щоб відношення всіх видів витрат на виробництво до кінцевих результатів виробництва було б тільки в напрямку зменшення [8].

Такою, може стати адаптивна до змін зовнішнього та внутрішнього середовища система функціонального управління витратами, в основу якої покладено постійний посилений моніторинг рівня витрат, котрі формуються у функціональних центрах підприємства, що дає змогу вчасно виявляти відхилення і за допомогою управлінських рішень усувати їх.

Призначення системи функціонального управління витратами в загальному вигляді полягає в організації управлінського обліку з позиції функціонального підходу:

• тотальний контроль за витратами та аналіз функціональної структури витрат;

• інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень з погляду виконуваних підприємством загальних функцій;

• проведення функціонально-вартісного аналізу діяльності підприємства з метою виявлення шляхів і способів найбільш раціонального використання загальних функцій підприємства;

• одержання й аналіз інформації про зміни рівня витрат у функціональних центрів як у цілому, так і для окремих видів ресурсів [9].

Тобто аналізувати потрібно кожну статтю витрат на виробництво тієї чи іншої продукції (роботи, послуги). І намагатися, щоб у результаті кваліфікованого управління кожна з них наближалась до мінімуму.

Висновок. Система функціонального управління витратами націлена також на встановлення необхідності та доцільності видів робіт, виконуваних в межах загальних функцій підприємства та, відповідно, доцільності витрат на їх виконання. Таким чином здійснюється запобігання невиправданим витратам.

Успішне впровадження системи функціонального управління витратами можливе за умов готовності та здатності керівництва забезпечити ефективне управління, мотивації персоналу до управління витратами, здійснення моніторингу та планування витрат на основі аналізу моделей.

Доцільно відзначити, що використання управління витратами є ефективною системою, яку треба широко використовувати в практичній діяльності вітчизняних підприємств. Кожне підприємство має дбати про перспективи розвитку і знижувати в довгостроковому періоді витрати, з метою оптимізації їхнього рівня.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Атамас П.Й. Управлінський облік: навч. посібник / П.Й. Атамас. – Д.–К.: ЦУЛ, 2006. – 440 с.

2. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік. - Житомир., 2002 .- 480/

3. Нападовська Л.В. Управлінський облік: Монографія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – 450 с.

4. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет: Пер. с англ. / Под ред. С.А. Табалиной. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 560 с.

5. Економіка підприємства. Підручник / І.Ю. Чаюн, Г.М. Богославець, Н.С. Довгаль, Л.Л. Стасюк, І.Ю. Бондар; за заг. ред. проф. Н.М. Ушакової. – К.: Київ.

6. Великий Ю.М. Управління витратами підприємства: монографія / Ю.М. Великий, В.В. Прохорова, Н.В. Сабліна. – Харків: «ІНЖЕК», 2009. – 192 с.

7. Чиж В.І. Методологія облікових процедур в управлінні витратами: монографія / В.І. Чиж. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2004. – 296 с.

8. ТерещенкоО. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. — 412 с.

9. Горєлкіна А.Л. Оптимізація системи управління витратами// Державне управління. – 2006, № 2.